США оригінально привітали РФ з Днем перемоги. 9 травня Вашингтон запровадив санкції проти низки російських, іранських, північнокорейських і китайських оборонних структур. Їх звинувачують в порушенні національних американських законів про нерозповсюдження зброї масового ураження.
Також вчора ступив в силу новий пакет санкцій Держдепу проти російської держкомпанії «Рособоронекспорт», згідно з якими заборонено практично будь-яку співпрацю американської сторони з РОЕ. Результати цих кроків напевно будуть відображені в наступних доповідях Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI).
Напруга стимулює продажі
Обсяг міжнародних поставок основних видів озброєнь в 2013-2017 рр. виріс на 10% у порівнянні з попередньою п'ятирічкою (2008-2012 рр.). При цьому п'ять найбільших експортерів військової продукції – США, Росія, Франція, Німеччина і Китай - забезпечили 74% сукупного світового обсягу експорту озброєнь.Україна в цьому рейтингу займає 11-е місце і 1,7% всіх обсягів продажів. У попередню п'ятиріччя частка становила 2,1%. Таким чином, з 2008 до 2017 року поставки зброї з України знизилися на 26%.
У звіті SIPRI йдеться про те, що головним покупцем української зброї стала Росія, яка купила 23% всього експорту зброї України. При тому, що РНБО заборонила продаж озброєнь країні-агресору. «Зради» в цій статистиці набагато менше, ніж може здатися. У SIPRI пояснили, що мова йде про постачання двигунів для російських навчально-бойових літаків Як-130 і фрегатів, а також для літаків Ан-140 і Ан-178. За методологією Інституту роком поставки вважається той, коли Збройні сили Росії отримали готову продукцію. При цьому договори були підписані в 2014-15 рр. Так, один фрегат спустили на воду в 2016 році, ще два - в 2017. При цьому три інших проекти фрегатів заморозили через відсутність українських двигунів. Два недобудованих корабля купила Індія, яка придбала в України необхідну техніку, щоб завершити проект.
Треба відзначити, що наша країна також «страждає» від недостатнього рівня «самодостатності» підприємств. ДП «Антонов», згідно з повідомленнями ЗМІ,планує отримати доступ до ринку РФ через Білорусь. Тому що «значно швидше може бути організовано випуск літака в попередньої конфігурації без імпортозаміщення на базі політично і юридично нейтрального підприємства на території, яка не перебуває під санкціями». Йдеться літаках Ан-148/158.
Лідируючі позиції традиційно займають США і РФ (третьою йде Франція). І тут важливо розуміти, що запроваджені американцями санкції, крім усього іншого, мають на меті і деякі бізнес-інтереси. З доповіді SIPRI:
«У 2013-17 рр. на частку США припадало 34% загального обсягу експорту озброєнь. У порівнянні з 2008-12 рр. обсяг експорту озброєнь збільшився на 25% в 2013-17 рр. і був на 58% вище обсягу експорту Росії – другого найбільшого експортера озброєнь в цей період. У 2013-17 рр. США постачали озброєння 98 державам. 49% від загального обсягу експорту озброєнь США прийшлося на країни Близького Сходу. Ґрунтуючись на угодах, підписаних під час правління адміністрації Обами, обсяг поставок озброєнь США в 2013-17 рр. досяг найвищого рівня з кінця 1990-х років. Ці угоди і подальші великі контракти, підписані в 2017 році, гарантують США збереження позиції найбільшого експортера озброєнь в найближчі роки»
За вказаний період найбільшим в світі імпортером стала Індія, на яку припало 12% загальносвітового обсягу поставок озброєнь. На другому – Саудівська Аравія, що збільшила імпорт на 225% в порівнянні з минулим періодом. Наприклад, розробка одного з ключових військових проектів в Україні, оперативно-тактичного ракетного комплексу «Грім-2»,здійснюється в рамках реалізації контракту на його поставку саудитам.
Хто і скільки витрачає на «оборонку»
Світові витрати на оборонний сектор цілком логічно показали зростання і склали 1739 мільярдів доларів. У процентному співвідношенні в порівнянні з 2016-м - на 1,1%. ТОП-5 виглядає наступним чином:
- 610 млрд доларів - США;
- 228 млрд доларів - Китай;
- 69,4 млрд доларів - Саудівська Аравія;
- 66,4 млрд доларів - РФ;
- 63,9 млрд доларів - Індія.
Чудовим прикладом того, як працюють санкції проти країни-агресора, є зменшення вливання коштів РФ в армію. Це сталося вперше з 1998 року, в умовах, коли Росія бере участь у декількох військових конфліктах. У порівнянні з 2016 роком РФ знизила військові витрати на 20%. Військовий бюджет урізали в зв'язку з економічними проблемами, з якими країна зіткнулася в 2014 році після анексії Криму і початку окупації Донбасу.
Для порівняння, Україна виділила на військові витрати приблизно 3,6 млрд доларів, що на 10% більше, ніж в 2016 році. Однак з урахуванням інфляції витрати на оборону фактично впали на 2%.
Держави-члени НАТО, до яких ми хочемо приєднатися, у 2017 році виділили на військові витрати 900 мільярдів доларів. Зростання відзначається в країнах центральної та західної Європи - на 12% і 1,7% відповідно. При цьому якщо брати Старий світ, то вкладення грошей скоротилося на 2% за рахунок східного регіону (-18%).
Яскравою ілюстрацією розриву бюджетів на «оборонку» між нашою країною, навіть в умовах війни, з країнами Альянсу і світу є вартість утримання одного солдата:
- 12 тисяч доларів - Україна;
- 83 тисячі доларів - РФ;
- 100 тисяч доларів - Польща;
- 220 тисяч доларів - Німеччина;
- 250 тисяч фунтів стерлінгів - Великобританія;
- 510 тисяч доларів - США.
Варто відзначити те, що українська армія постійно оновлюється, закуповує техніку та зброю. Більш того, активно ведуться розробки нового озброєння і спецзасобів. Це відбилося і на позиції нашого «Укроборонпрому». Держпідприємство піднялося в рейтингу виробників зброї з 84-го на 77-е місце. І навіть при такому обмеженому бюджеті в топ-армій світу за версією Global Firepower Україна з 2017 року підвищилася з 30-го на 29-ий рядок серед 136 країн.
По висхідній
США планує суттєво оновити своє озброєння, згідно з новою військовою доктриною. Країни НАТО також будуть розширюватися і збільшувати бюджети. Якщо говорити про тенденції – у динаміці зростання ринків і витрат сумніватися не доводиться.
Сама по собі картина і кількість гарячих точок не додають оптимізму. З іншого боку, саме «гонка озброєнь» доламала економіку СРСР і прискорила його розпад. Оточена «ворогами» і затиснута санкціями (ще не до кінця) Росія або буде змушена визнати свою поразку, або продовжить переливати з бюджету гроші на «оборонку» в умовах зростаючого соціального напруження. У будь-якому випадку, можна сподіватися на певне послаблення агресора, який може ще більше озлитися.
Володимир Крекотін
