Традиція використання синього та жовтого кольорів в історії нашої державності виникла давно, ще до появи звичного нам прапора.
Синьо-жовті барви були головними на символіці Руського королівства (Галицько-Волинської держави). Ці зображення відомі ще з XIV століття.
Герб Руського королівства (сучасна реконструкція)
Крім того, ці кольори були одними з основних на козацьких прапорах, хоча зазвичай поєднувалися з іншими барвами.
Прапор Сенченської сотні Лубенського полку. 1760-ті роки / Національний музей історії України
Революція сколихнула Австрійську імперію, яка володіла землями Західної України. Для захисту національних прав свідомі українці на цих територіях створили представницький орган – Головну Руську Раду. Саме ця організація затвердила прапор, що поєднував синій та жовтий кольори. Вже в 1848 році стяг уперше майорів на будівлі Львівської ратуші. Відтоді й до сьогодні синьо-жовте поєднання стало традиційним для української символіки.
Цікаво, що в Британській енциклопедії згадується жовто-синій порядок кольорів. Це можна пояснити тим, що таке розташування пов’язане з гербом Львова, де золотий лев зображений на синьому щиті. Відповідно до геральдичних традицій, колір щита (синій) розташовується знизу, а колір фігури (золотий/жовтий) – угорі. Однак варто зауважити, що геральдика вивчає саме герби, а не прапори.
Так чи інакше, у подальшому використанні переважала комбінація синього кольору угорі та жовтого – знизу. У 1918 році Українська Народна Республіка затвердила синьо-жовтий прапор як державний.
Такий порядок кольорів пояснювався символічним значенням: «синє небо над золотими пшеничними полями». Оскільки саме ця інтерпретація набула широкого поширення, вона стала ключовим аргументом на користь такого розташування кольорів. Такий самий прапор був прийнятий і на території Західноукраїнської Народної Республіки.
Досі існує міф, що Павло Скоропадський начебто змінив порядок кольорів на жовто-синій. Проте це не відповідає дійсності: за його правління використовувався синьо-жовтий стяг.
Походження міфу можна пояснити тим, що в той час назви кольорів українського прапора вживали довільно, не дотримуючись норм вексилології (науки про прапори). Якщо прапор поділений на горизонтальні смуги, їх прийнято називати від верхньої до нижньої. Саме тому у спогадах діячів того часу можна зустріти як «синьо-жовтий», так і «жовто-синій» варіант.
Щодо перевернутого прапора, приклади такого використання можна знайти в нашивках ОУН.
Під час офіційного затвердження розташування кольорів українського прапора не було зафіксовано значних дискусій, однак деякий час неофіційно використовувався жовто-блакитний варіант. Це пояснювали тим, що жовтий колір символізує золоті куполи християнських храмів, а блакитний – річку Дніпро. Проте офіційний синьо-жовтий варіант набув переваги.
Дискусії щодо розташування кольорів тривають і досі, часто ґрунтуючись на міфах. Наприклад, деякі люди, переглядаючи чорно-білі кадри кінохроніки початку XX століття, помилково припускають, що при Директорії використовувався жовто-синій прапор. Проте це не відповідає історичній правді.
Артур Бабенко
