8-9 червня у курортному передмісті канадського Квебека Ла-Мальбе пройшов саміт найвпливовіших світових економік у форматі G7. Як вже стало традицією, порядок денний «Великої сімки» не обмежився виключно економіко-фінансовими темами. Сторони обговорили глобальні виклики та загрози, кліматичні зміни, міжнародну безпеку, проблематику гендерної рівності та пошук нових шляхів взаємодії на тлі ускладнення торговельних відносин між США, Європою і Канадою.
Підсумки саміту отримали суперечливі оцінки серед учасників. Канадський прем'єр Джастін Трюдо назвав зустріч успішною та продуктивною. Глава уряду Великобританії Тереза Мей зайняла нейтральну позицію в оцінці підсумків і утрималася від будь-якої критики партнерів. Канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала Квебекську зустріч розчаруванням, а сам формат таким, на який «більше не можна покластися».
Фото: g7.gc.ca
Підсумкове комюніке саміту G7
Підсумковий документ канадського саміту «Великої сімки» містить 28 пунктів спільних позицій щодо найбільш гострих питань сучасності. Інвестування у розвиток суспільств та реагування на громадські запити, прийняття глобальних викликів і боротьба за чисту екологію, співпраця заради процвітання і справедливості – такі основні підходи взаємодії G7.
Бачення подальшого світового порядку укладається у 5 ключових принципів:
- «Інвестиції у розвиток, що працює для кожного»;
- «Підготовка до робочих місць майбутнього»;
- «Просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей для жінок»;
- «Побудова більш безпечного і захищеного світу»;
- «Спільні зусилля у сфері екології, чистої води та енергетики».
Важливо пам'ятати про ризики, які спостерігаються останнім часом у світовій економіці та використовувати всі інструменти для підтримки збалансованого і всеосяжного зростання, щоб забезпечити «широке процвітання».
Заохочення інтелектуальних, високоякісних інвестицій, зростання економік та робочих місць повинні проходити поряд з усуненням гендерних перешкод і стимулюванням умов праці для жінок.
Майбутні зусилля варто направити на боротьбу із відмиванням грошей і загальні заходи щодо вдосконалення податкових систем. Оцифровка економіки – пріоритетне завдання до 2020 року. У світовій торгівлі залишається прихильність до зниження тарифних бар'єрів і боротьба з протекціонізмом.
Розвиток систем охорони здоров'я, доступне і якісне медичне забезпечення, психічне здоров'я націй – основа подальших заходів щодо поліпшення якості життя людей. Культура навчання, впровадження інновацій та адаптації до нових умов, соціальний захист працівників повинні стати фундаментом для розвитку робочих місць.
Боротьба з тероризмом, глобальна безпека і відбиття загроз «недружніх» гравців світової арени залишаються головним пріоритетом співпраці країн «Великої сімки». Окрему увагу приділено російській агресії та закликам повернутися до дотримання міжнародного права і поваги територіальних кордонів інших держав.
Новий механізм реагування на загрози
Крім підсумкових тез комюніке про засудження агресивних політик деяких країн, заключним рішенням саміту стало підписання документа про спільні заходи реагування на ворожі держави. Ініціатором стала Великобританія:
У разі появи нових глобальних загроз, таких як кібератаки або отруєння в Солсбері, країни «Великої сімки» будуть діяти спільно згідно з новим механізмом швидкого реагування:
Новий механізм передбачає і більш тісну координацію з «Організацією із заборони хімічної зброї» (розслідувала отруєння Скрипалів у Солсбері - прим.авт.). Тереза Мей також запропонувала розширити взаємодію G7 у сфері пошуку незаконних фінансових потоків, щоб «брудні гроші не підривали наші демократичні держави».
Посилення санкцій проти Росії
У підсумковому документі саміту є пункт про продовження і при необхідності посилення антиросійських санкцій за агресію проти України:
Країни «Великої сімки» висловили незмінну підтримку України і засудили антиукраїнську політику Кремля:
Лідери саміту закликали Росію «припинити дестабілізуючі дії по підриву демократичних систем і згорнути підтримку сирійського режиму». Разом з тим, у комюніке відзначено про запрошення РФ до врегулювання регіональних криз і глобальних загроз, і про подальшу підтримку громадянського суспільства в Росії.
Як відомо, лідери G7 не підтримали пропозицію Дональда Трампа повернути Росію у формат «Великої вісімки» до тих пір, поки не буде позитивного прогресу по вирішенню війни на Донбасі і до моменту повернення Криму до складу України.
Оцінки саміту очима лідерів G7
Як згадувалося спочатку, саміт не отримав однозначних симпатій з боку його учасників. Ангела Меркель охарактеризувала підсумок зустрічі «невтішним» через позицію Трампа відкликати підпис під комюніке. Меркель залишається прихильницею формату «Великої сімки», але вважає неприпустимим для США «отримувати вигоду за рахунок Європи». Мова про заходи у відповідь на мита, які адміністрація Білого дому ввела на європейські алюміній і сталь, тим самим розв'язавши торговою війну з ЄС.
Фото: express.co.uk
Незважаючи на відверте ігнорування Трампом Терези Мей, британський прем'єр підкреслила відданість тісним зв'язкам всередині G7 і дотримувалася ролі посередника і «миротворця» між Європою і Америкою напередодні торгової війни.
Сам Дональд Трамп різко висловився на адресу приймаючої сторони і прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо після того, як останній розкритикував США за протекціоністську політику. Результатом «ображеного» Трампа стало рішення не підписувати фінальний документ і потік торгових «погроз» на адресу Канади:
Слідом за Трампом Білий Дім пішов ще далі, викинувши на Канаду шквал критики. Радник з економічних питань Ларрі Кудлоу назвав Трюдо «зрадником»:
Близький до Трампа Пітер Наварро у ефірі телеканалу Fox News заговорив про «пекло для зрадників Трампа»:
Що стосується експертних оцінок, на думку аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненко, світовим державам значно простіше виступати самостійно, ніж зберігати єдність принципів:
У Росії немає шансів повернути колишній вплив у форматі спільноти глобальних лідерів:
Що стосується України, то вона, незважаючи на згадування у підсумковому документі, не стоїть у високому пріоритеі. Як видно з подій, що супроводжували саміт, лідери G7 не можуть домовитися щодо принципових питань, які стосуються їхніх країн безпосередньо. Подолати торгові розбіжності у підсумку не вдалося. Підписати документ із загальними принципами майбутнього світового порядку – також.
До того ж «Сімка» - це чисті прагматики, а Україні, крім претензій на адресу Росії запропонувати поки що нічого. Доказ чого – просування у реформах за принципом «топтання на місці». Саме тому ми залишаємося в рамках «джентельменського» мінімуму і за межами порядку денного світового інтересу.