«Київський ювелірний завод» та його «тіньова армія»: правоохоронці просять розкриття банківської таємниці щодо фінансових операцій 50 ФОПів
Найбільший виробник ювелірних прикрас в Україні, ймовірно, потрапив у епіцентр масштабного розслідування про можливі багатомільйонні податкові махінації.
Правоохоронці висунули вимогу щодо розкриття банківської таємниці «Київського ювелірного заводу» (КЮЗ), та, ймовірно, мережі приватних підприємців, діяльність яких детективи перевіряють на предмет причетності до мінімізації податкових зобов’язань та заподіяння збитків бюджету.
Про це UA.NEWS дізналося з власних джерел.
Кого перевіряють правоохоронні органи
Під прицілом опинилося ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД» — гігант ринку, який, за версією слідства, міг десятиліттями використовувати «схематоз» із дробленням бізнесу. Разом із заводом детективів цікавлять рахунки 54-х фізичних осіб-підприємців, які виконували роль «прокладок» для легалізації необлікованих прибутків та виведення грошей у тінь.
Правоохоронці підозрюють, що під виглядом роздрібної торгівлі через ФОПів, завод міг фактично створити закритий цикл мінімізації податкового навантаження, що посягає на економічну безпеку держави у воєнний час.
Ювелірна схема
Механізм, який зараз вивчають представники правоохоронних органів, вражає своєю масштабністю та нахабністю: великий бізнес-гігант начебто розбиває свою виручку на десятки ФОПів. Це, на думку відповідних структур, може дозволяти компанії залишатися в межах «лімітів» спрощеної системи оподаткування, не платити ПДВ та перетворювати мільярдні оберти на «сіру» готівку.
Слідство вказує на ознаки скоординованої діяльності групи осіб: у списку підприємців фігурують навіть сімейні підряди (прізвища Катеринич, Овдій, Хрущ), що може підтверджувати штучність створення цих суб'єктів господарювання.
ІР-адреси та «Банк-Клієнт»
Також правоохоронці вимагають від банків надати:
- Телекомунікаційні дані: номери телефонів та ІР-адреси, з яких здійснювався доступ до рахунків.
- Технічну ідентифікацію (МАС-адреси): конкретні комп’ютери та гаджети, з яких проводилися транзакції.
Яка інформація цікавить детективів
Запит правоохоронців охоплює певний період. Детективи перевіряють рахунки наступних осіб:
- ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЮВЕЛІРНИЙ ЗАВОД»
- ФОП Бобер Ванда Анатоліївна,
- ФОП Гиря Тетяна Петрівна,
- ФОП Скоростецька Людмила Іванівна,
- ФОП Шапоренко Ганна Миколаївна,
- ФОП Сабада Тетяна Михайлівна,
- ФОП Бугера Любов Миколаївна,
- ФОП Лещенко Раїса Костянтинівна,
- ФОП Сінейко Лариса Захарівна,
- ФОП Володько Наталія Миколаївна,
- ФОП Кияк Тетяна Іванівна,
- ФОП Мельник Валентина Анатоліївна,
- ФОП Бессонова Олена Анатоліївна,
- ФОП Чупира Ольга Олексіївна,
- ФОП Макатер Олена Олександрівна,
- ФОП Уманець Ірина Святославівна,
- ФОП Артющенко Ірина Іванівна,
- ФОП Латуненко Тетяна Анатоліївна,
- ФОП Личак Світлана Михайлівна,
- ФОП Бондарчук Сергій Миколайович,
- ФОП Гутченко Олександр Іванович,
- ФОП Жураковська Олена Василівна,
- ФОП Бондарчук Тетяна Василівна,
- ФОП Кулакова Ольга Василівна,
- ФОП Катеринич Ольга Михайлівна та ФОП Катеринич Михайло Михайлович,
- ФОП Редзюк Тетяна Юріївна,
- ФОП Дегтяр Леся Миколаївна,
- ФОП Брожко Світлана Олександрівна,
- ФОП Гладка Оксана Володимирівна,
- ФОП Маліновський Андрій Олексійович,
- ФОП Таран Ірина Іванівна,
- ФОП Божко Оксана Вікторівна,
- ФОП Гілєва Світлана Олександрівна,
- ФОП Шмелева Ніна Петрівна,
- ФОП Сосновська Юлія Сергіївна,
- ФОП Личак Сергій Михайлович,
- ФОП Балан Марина Василівна,
- ФОП Лутченко Марія Миколаївна,
- ФОП Кирдей Мар`яна Володимирівна,
- ФОП Кривогуз Ілона Сергіївна,
- ФОП Овдій Анна Олександрівна та ФОП Овдій Сергій Миколайович,
- ФОП Місніков Володимир Сергійович,
- ФОП Тамбовський Євгеній Олександрович,
- ФОП Грибанова Ліна Валеріївна,
- ФОП Лимар Людмила Іванівна,
- ФОП Білоусов Богдан Юрійович та ФОП Білоусова Ірина Василівна
- ФОП Щербацька Марина Дмитрівна та ФОП Щербацька Наталія Михайлівна
- ФОП Хрущ Марина Сергіївна та ФОП Хрущ Максим Сергійович,
- ФОП Шмелева Анастасія Ігорівна.
Правоохоронців цікавить усе: від призначення платежів до залишків на рахунках та ідентифікаційних даних контрагентів.
Ветерани КЮЗу
Ювелірну схему очолюють, ймовірно, пані поважного віку. Так, серед ключових ФОПів, через які проходять мільйонні обороти дорогоцінних металів, роздрібною та оптовою торгівлею ювелірними виробами займається 76-річна Тетяна Гиря та 72-річну Ванда Бобер.
Детективи вивчають реальну спроможність осіб похилого віку самостійно здійснювати багатомільйонні оптові операції з дорогоцінними металами, що зазвичай потребують специфічної логістики та інфраструктури.
Географія та віковий профіль підприємців КЮЗу теж вражають: від Кременчука до Вишневого, від села на Закарпатті до Миколаєва, без перебільшення майже у кожному місті працюють власники ювелірного бізнесу від КЮЗ. Серед них фіксуються випадки короткострокової діяльності суб'єктів господарювання, які припиняють реєстрацію невдовзі після проведення значних фінансових операцій.
Наприклад, Любов Бугера з Бучанського району зареєструвала свій ювелірний бізнес у жовтні 2023 року, а вже в січні 2024-го — «за власним рішенням» припинила діяльність. Навіщо пенсіонерці відкривати бізнес на три місяці у розпал зими? Ймовірно, щоб цей технічний ФОП використати для швидкого прогону великих сум готівки, після чого ліквідувати його, намагаючись замести цифрові сліди до того, як прийде податкова перевірка
«Оптові леді» з хрущовок
Аналіз реєстраційних даних ФОПів, що фігурують у запиті, виявив певну закономірність: понад 50 пенсіонерів, пов'язаних із КЮЗом, масово основним видом діяльності вказали право на оптову торгівлю годинниками та ювелірними виробами (КВЕД 46.48).
Невже поважні пані віком від 67 до 76 років офіційно оперують промисловими партіями золота та дорогоцінного каміння? Проте, як з'ясувалося, більшість із цих «оптових магнатів» зареєстровані у звичайних квартирах у Вишневому, Кременчуці та спальних районах Києва. Відсутність спеціалізованих складів, охорони та логістичної інфраструктури за місцем реєстрації ФОПів може вказувати на фіктивний характер їхньої діяльності. На папері вони — потужні дистриб'ютори, а в реальності — лише цифри в бухгалтерських звітах заводу, що використовуються для мінімізації податків.
Багатопрофільні фігуранти
Один із таких підприємців, окрім традиційної торгівлі золотом, офіційно займається орендою нерухомості, продажем вживаних товарів та навіть реалізацією комп'ютерного софту. Така розгалуженість КВЕДів зазвичай свідчить про використання особи як універсального транзитера: через неї завод може не лише реалізовувати прикраси, а й виводити кошти під виглядом орендних платежів чи закупівлі обладнання.
Звідки пенсіонери
Серед фігурантів списку БЕБ особливе місце має підприємець Маліновський. Його близька родичка тривалий час працювала в структурах Пенсійного фонду України. Це може пояснити феноменальну кількість пенсіонерів у ювелірній сітці КЮЗу. Аналітики припускають, що масова реєстрація ФОП на осіб похилого віку може свідчити про доступ до персональних даних певних категорій громадян (пенсіонерів), що наразі перевіряється в межах досудового розслідування.
Адреса і фінанси КЮЗ
Експрес-аналіз демонструє, що низка юридичних осіб, пов'язаних із заводом, зареєстрована за адресами «концентрованої реєстрації» (по 11 і більше компаній на одне приміщення). Зазвичай, це типова ознака створення «паперових» фірм, які існують лише для транзиту коштів та документального прикриття нелегальних операцій.
Фінансовий скоринг підприємства за останні п‘ять років демонструє дивну аномалію. Після років стабільно низьких показників, у 2024 році відбувся різкий стрибок фінансової стійкості, який так само швидко змінився падінням у 2025-му. Така динаміка часто притаманна структурам, що маніпулюють звітністю: показники «підтягують» лише тоді, коли це потрібно для зовнішніх спостерігачів, після чого бізнес знову занурюється у зручну для мінімізації податків «сіру зону»
Системне дроблення
Ймовірно за фасадом національного бренду КЮЗ, бенефіціаром якого з 2017 року є Віталій Сімчук, ховається класична, але масштабна модель дроблення бізнесу. Замість того, щоб працювати як єдина прозора корпорація, завод фактично розпилив свій прибуток між десятками підставних осіб.
Це схоже на системну мінімізацію оподаткування. Кожен із понад 50 ФОПів — від 25-річної Анастасії Шмельової до 78-річних пенсіонерок — дозволяє заводу залишатися в межах лімітів спрощеної системи оподаткування. На практиці, з великою ймовірністю, це може означати, що держава недоотримує мільйони гривень ПДВ та податку на прибуток, оскільки реальні мільярдні обороти заводу штучно розподіляються на дрібних підприємців із панельних багатоповерхівок.
Невже за фасадом національного бренду КЮЗ, бенефіціаром якого з 2017 року є Віталій Сімчук, роками вибудовувалася модель, яка лише імітувала малий бізнес? Насправді ж під прикриттям десятків ФОПів, ймовірно,працював потужний промисловий конвеєр, що штучно розпорошував прибутки для мінімізації податків.
Нинішній інтерес правоохоронців до заводу свідчить про те, що ера дроблення бізнесу принаймні для цього гравця стає некомфортною. Врешті, переміщена з сейфів на кухню у Кременчуці оптова торгівля діамантами, колись таки мала стати об'єктом розслідування.
Раніше повідомляли, що Перший український оборонний завод розпочав роботу у Великій Британії. Йдеться про виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems.
