30 січня Міністерство фінансів США опублікувало «Кремлівську доповідь» - перелік осіб, наближених до президента Росії Володимира Путіна. У документ внесено 210 персон, з яких 114 – вищі чиновники РФ, решта – російські олігархи.
Причина складання документа – втручання Росії у президентські вибори США та гібридна війна проти України. Резонанс списків в тому, що проти оточення кремлівського лідера можуть бути введені нові санкції. Про що вже повідомив міністр фінансів США Стівен Мнучин.
Еліта РФ отримала ще один головний біль, позбавитися від якого буде вкрай складно. Але можливо, якщо хоча б переконати «вічного» президента відмовитися від гібридної війни щодо України.
Учасники «Кремлівської доповіді»
Загальний список поділений на кілька частин. У першій – високопоставлені чиновники РФ:
- адміністрація президента Путіна (43 керівника, глава адміністрації Андрій Вайно та його перший заступник Олексій Громов);
- Кабінет Міністрів (30 членів уряду, прем'єр-міністр Дмитро Медведєв, міністр МЗС Сергій Лавров);
- ключові політичні фігури, включаючи керівництво Держдуми, спецслужб і структур безпеки, губернатора Санкт-Петербурга Георгія Полтавченка, мера Москви Сергія Собяніна, Генпрокурора Юрія Чайку;
- керівники найбільших державних компаній, серед яких «Газпром», «Роснефть», «Сбербанк», «Російські Залізниці», «ВТБ», «Ростех», «Россеті», «Інтер», «Росатом», «Транснефть», «Татнефть», «Газпромбанк» та інші.
Деякі фігуранти «Кремлівської доповіді» вже знаходяться під санкціями: Олексій Громов (перший заступник голови адміністрації президента), Владислав Сурков, Володимир Кожин, Андрій Фурсенко і Ігор Щеголев (помічники Путіна), Сергій Глазьєв (радник) і інші.
Друга частина списку – російські олігархи зі статками більше одного мільярда і загальним капіталом в $ 386,4 млрд. У їх числі:
- Олег Тіньков, власник «Тінькофф-Банк»;
- Аркадій Волож, засновник «Яндекс»;
- Роман Абрамович, власник Evraz і «Норільський нікель»;
- Вагіт Алекперов, власник «ЛУКОЙЛ»;
- Олена Батуріна, екс-власник «Інтеко»;
- Олег Дерипаска, власник UC Rusal, En +, групи «ГАЗ»;
- Михайло Фрідман, власник LetterOne, Vimpleocm Ltd, DEA, «Альфа-груп»;
- Євген Касперський, власник «Лабораторії Касперського»;
- Сулейман Керімов, власник контрольного пакету «Полюси» та аеропорту Махачкали;
- Михайло Прохоров, власник UC Rusal, Brooklyn Nets;
- Алішер Усманов, власник USM Holdings, «Мегафон», Mail.Ru Group, «Металоінвест»;
- Віктор Вексельберг, власник «Ренова», UC Rusal, «Акадо»;
Деякі з олігархів уже також знаходяться під санкціями: Борис і Аркадій Ротенберги, Юрій Ковальчук, Геннадій Тимченко.
Існує ще «закрита» частину списку, куди внесені компанії з часткою участі держави 25% + і персони, які не належать до чиновників та великого бізнесу.
Аргументи США
Міністр фінансів США Стівен Мнучин повідомив, що в результаті дослідження наближеної до президента Росії еліти, був проведений ретельний аналіз. Подальша роль списку – накладення санкцій на оточення Путіна, повідомив Мнучин конгресменам:
«Я підозрюю, що ви не бачили засекречену частину доповіді. Санкції будуть, і вони стануть результатом цієї доповіді»
Міністр уточнив, що нові санкції будуть прийняті в найближчі кілька місяців. А Держдепартамент заявив, що «Кремлівська доповідь» діє як стримуючий фактор.
Читайте спецматеріал: Нові антиросійські санкції: хто і за що потрапив до списків
Реакція Росії
«Кремлівська доповідь» не залишила байдужим президента Росії, який зазвичай утримується від коментарів на подібні теми. Володимир Путін:
«За кожним з цих людей, за кожною з цих структур стоять громадяни, трудові колективи, цілі галузі виробництва. Тобто, по суті, всіх нас, всі 146 млн занесли до якогось списку. У чому сенс, я не розумію. Але це, безумовно, недружній акт. Він ускладнює і російсько-американські відносини, які і без того перебувають у важкому стані, і завдають шкоди міжнародним відносинам в цілому»
Самого Путіна в списку немає. Публікацію документа прокоментували і інші високі чиновники, включаючи фігурантів списку. Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв:
«Я думаю, це та ситуація, коли не потрапив до цього списку – це привід звільнитися, але ми, звичайно, так робити не будемо»
Дмитро Пєсков, прес-секретар Путіна:
«Де-факто всі названі ворогами США. Предметно обговорювати список можна буде тільки після його ретельного аналізу. Тоді ж стане зрозуміло, чи буде Росія якимось чином відповідати на публікацію»
Віце-прем'єр Дмитро Рогозін:
«У тій частині санкцій, які стосуються обмежень на експорт російських озброєнь, можу сказати наступне: американці залишаються вірні собі. Вони всюди і завжди використовують принцип «двухходовочки», спочатку лякають покупців наших озброєнь, потім змушують купувати тільки американське озброєння»
Глава комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачев:
«Перше ознайомлення з «американським списком» створює стійке відчуття того, що спецслужби США, втративши надію знайти обіцяний і, головне, доказовий компромат на російських політиків, просто переписали кремлівський телефонний довідник»
Уповноважений з прав підприємців Борис Тітов:
«Вони вдарили по «піаністах», що грають для всіх, а не для влади, у тих, по кому зазвичай пристойні люди не стріляють. Ми працюємо, захищаючи від влади людей ... Але, мабуть, так їм вигідно зменшити ефективність цивільних інститутів»
Що кажуть експерти
Після публікації «Кремлівська доповідь» була піддана критиці не тільки з боку політиків Росії. Експерти вважають, що в списку є недоробки та неточності. Наприклад, за логікою Штатів в документі має бути присутня глава Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна, але її там немає. Як і інших високих чинів: голови правління «Роснано» Анатолія Чубайса та голови ради фонду «Центру стратегічних розробок», екс-міністра фінансів Росії Олексія Кудріна.
Серед помилок називають вказівку в документі Олега Бударгіна главою «Россети», який на ділі покинув пост у вересні минулого року. На його посаду призначено Павла Лівінського, але і його у «списку Кремля» не вказано. Почасти, це пояснює публічну реакцію Москви – не хвилює і не впливає.
Безумовно, і хвилює, і впливає. Наприклад, як повідомили 30 січня у Держдепартаменті:
«З моменту введення в дію закону (про санкції - прим.авт), іноземні уряди відмовилися від запланованих або оголошених закупівель продукції російських оборонних підприємств на кілька мільярдів доларів. З огляду на тривалі тимчасові рамки, зазвичай пов'язані з великими оборонними угодами, результати цих зусиль тільки починають ставати очевидними»
Виклики для російської еліти
Доповідь дає чіткий сигнал оточенню Путіна – гарантій безпеки більше дати ніхто не може. Лояльність еліт заснована на взаємних поступках з владою. Але в даному випадку Захід показує, що одвічний російський лідер не може гарантувати своєму оточенню будь-яких преференцій чи стабільності статус-кво. Як пише Тарас Березовець:
«Американці прагнули скласти цей список до президентських виборів в Росії, тому це стане дуже серйозним викликом для режиму Путіна. Це попередження. Так американці показують, що Володимир Путін не дав гарантій безпеки свого оточення. У списку санкцій виявилися люди, які в Росії навіть не живуть – той же Абрамович і Дерипаска. І для них це дуже небезпечний сигнал»
Іван Яковина вважає, що російська еліта виявилася перед складним вибором, як поводити себе надалі:
«Усім цим людям тепер треба робити непростий вибір. Перша опція – збереження лояльності Путіну при повному відлученні від Заходу – від його університетів (для дітей), від лікарень (для батьків), від банків, вілл і яхт (для себе), а головне – від статусу члена світової еліти. Друга опція – збереження вже виведених на Захід активів, збереження всіх пов'язаних з цим благ і привілеїв, але за умови співпраці з американськими та європейськими слідчими, а також повна опала у Москві. Біда фігурантів списку в тому, що в цей раз прослизнути між двома варіантами не вийде. Вибирати доведеться»
Санкції необов'язкові, але неминучі
Політолог Тарас Березовець каже, що доповідь дає підстави для маневру із санкціями:
«Документ розпливчасто говорить про те, що відтепер всі європейські та американські фінансові інститути можуть відмовляти фігурантам списку у співпраці. Тому мова йде, перш за все, про завуальовані санкції. І те, що в список включили ім'я Медведєва – це вже певна сенсація, так як раніше передбачалося, що там будуть виключно олігархи і чиновники. А значить, що тепер сюди увійшла вся політична еліта»
Те ж стосується і включення у доповідь Сергія Лаврова, який займає пост головного дипломата Росії. Коментує Костянтин Еггерт:
«Країни, як правило, намагаються не включати до різних «чорних списків» дипломатів. Саме вони зобов'язані прагнути до останнього підтримувати контакти, коли більшість міждержавних зв'язків заморожені. «Ми нікому з російської верхівки не довіряємо» - ось головний сенс публікації «Кремлівського списку»»
Опозиційний у Росії політик Михайло Касьянов вважає списки приводом для подальших санкцій і сигналом для міжнародних партнерів російських бізнесменів:
«Банки будуть дуже обережно працювати з цими людьми. Хтось, можливо, запропонує їм закрити рахунки»
Кінцевою метою доповіді, як і всієї санкційної політики Штатів проти Росії, є сигнал оточенню Путіна до рішучості зміни режиму в Росії, вважає Яковина:
«Відсторонення диктатора від влади – це єдиний для еліти спосіб зберегти своє високе положення в Росії і не втратити доступ до благ Заходу. Саме тому прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що справжня мета публікації списку – вплинути на результат березневих «виборів» президента. Хоча ця людина завжди бреше, в даному випадку він лише недоговорює. Мета – вплинути не на результат виборів, а повністю знести діючий режим»
Трамп підпише все
Експерти прогнозують, що Дональд Трамп буде змушений пустити в хід цю доповідь. Тарас Березовець:
«Ніхто зараз волі діям Дональда Трампа не дасть – він буде змушений все це підписувати. І хоча це і проти його волі, він прекрасно розуміє (як і в разі посилення оборонного бюджету і надання летальної зброї Україні), що якщо він не підпише, то подолавши його вето, Конгрес його просто принизить і змусить це зробити»
Прийоми Путіна
Незважаючи на ці фактори, аналітики вбачають у «Кремлівській доповіді» іронію. Костянтин Еггерт вважає, що Володимир Путін навіть з цього списку виніс для себе користь під час президентської виборчої кампанії:
«На зустрічі з активістами свого «виборчого штабу» він заявив: разом з кремлівською адміністрацією, урядом та олігархами, США, по суті, внесли до списку громадян Росії. Адже вони працюють на підприємствах і в державних відомствах, які очолюють люди, які опинилися під прицілом американців. Старий радянський лозунг «Народ і партія єдині!» він прилаштував до нових умов. Путін зрозумів значення «кремлівської доповіді» краще за інших»
Сказано достатньо. В якості післямови хочеться привести слова одного їх згаданих експертів Івана Яковини:
«Зараз в Росії починається неймовірно цікавий період історії. США зуміли пустити тріщину у відносинах між президентом РФ і його наближеними. Логіка подій вказує, що ця тріщина буде швидко розширюватися. Повернення до попереднього стану вже не буде»
Від себе хочеться додати, що будь-який режим, яким би авторитарним і згуртованим він не був, завжди має свій фінал, коли лідер вже не здатний контролювати своє оточення. Історія знає чимало прикладів. Згадувати про режим Кадаффі – уже моветон. А ось згадати недавнє повалення елітами Роберта Мугабе, африканського президента Зімбабве, який правив 30 з гаком років, не зайве.
Марія Гелюх
