Протягом 16-18 лютого у Мюнхені відбулася 60-та конференція з безпеки. Вона об'єднала декілька сотень політичних діячів з усього світу.
Однією з основних тем стало питання війни в Україні. І чи не кожен день конференції був присвячений тим чи тим аспектам ситуації в нашій країні.
Про Мюнхенську конференцію з безпеки
Мюнхенська конференція з безпеки була заснована в 1963 році як майданчик, де близько 60 учасників з країн Заходу обговорювали питання безпекової політики, після завершення холодної війни.
А з 1999 року конференція стала найбільшим майданчиком для обговорення питань, що стосуються світової безпеки. До Мюнхена почали з’їжджатися лідери держав і урядів, міністри, політики, представники міжнародних організацій. А також науковці, експерти, представники громадянського суспільства та бізнесу, журналісти.
Ключовою ідеєю конференції було запобігання новій великій війні, а також сприяння розвʼязанню регіональних конфліктів. Бо на тлі Холодної війни, а потім й інших регіональних конфліктів, було зрозуміло, що необхідно створювати передумови для мирного співіснування.
Проте, існування росії, очевидно, не дає змоги повністю виключити ризики початку Третьої світової війни. Бо ще у 2007 році російський диктатор фактично оголосив нову війну Заходу у своїй промові. І попри те, що ці слова ніхто серйозно не сприйняв, росія у 2008 році вторглася у Грузію, а у 2014 році – розпочала війну в Україні.
Цьогорічна Мюнхенська конференція стала 60-ою, ювілейною. Її лозунг – «До миру через діалог». І цілком зрозуміло, що головною темою стало повномасштабне вторгнення росії в Україну, яке триває вже майже 2 роки.
Зважаючи на дії російських окупантів, представники Мюнхенської конференції з безпеки вже другий рік поспіль не запрошують ні володимира путіна, ні інших російських політиків та посадовців. Втім, на заході були присутні російські представники громадянського суспільства і так званої опозиції. Серед яких дружина опозиційного російського політика Олексія Навального Юлія Навальна та донька російського опозиціонера Бориса Нємцова Жанна Нємцова.
Загалом анонсувалася участь близько 50 лідерів країн та 100 міністрів. Серед учасників – президент України Володимир Зеленський, президент Ізраїлю Іцхак Герцог, міністр закордонних справ Ісраель Кац, держсекретар США Ентоні Блінкен, прем'єр-міністр Палестини Мохаммад Штає, міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, міністерка закордонних справ Анналена Бербок і канцлер Німеччини Олаф Шольц, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї та багато інших.
Крім питання України, яке стало топовою темою, організатори також запросили представників держав Близького Сходу, зокрема, Ізраїлю та Палестинської автономії. Адже палестинсько-ізраїльський конфлікт зараз є ще одним тригером у світовій безпеці.
Про перебіг 60-ої Мюнхенської конференції
Цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки стартувала 16 лютого і завершилася 18 лютого.
Перший день розпочався з обговорення американськими дипломатами зовнішньої політики США. Зокрема, і про політику стосовно України. У ході обговорення американські посадовці дійшли до висновку, що конгресмени все ж мають проголосувати за законопроєкт, який містить 60 млрд доларів допомоги Києву. Планів відступу посадовці не мають.
Також 16 лютого відбулася панельна дискусія з відбудови України. Ключовими питаннями стали розподіл 50 млрд євро допомоги від ЄС.
Важливим цей день був і для України. Зокрема, Володимир Зеленський підписав з канцлером Шольцом двосторонню безпекову угоду. Того ж дня Зеленський, вже у Парижі, також підписав угоду про гарантії безпеки з Францією.
Мали змогу сказати своє слово і російські спікери. Зокрема, на тлі новин про смерть Олексія Навального, на конференції виступила його дружина Юлія, яка очолює консультативну раду російського Фонду боротьби з корупцією, та висловила впевненість, що путін, його оточення та друзі незабаром понесуть відповідальність за свої злочини.
У другий день заходу, 17 лютого, на конференції виступив Володимир Зеленський. Президент прокоментував відхід ЗСУ із Авдіївки, а також закликав партнерів не продовжувати допомагати Україні.
«Не питайте Україну, коли закінчиться війна. Спитайте самі себе, чому Путін ще досі здатний продовжувати війну», – підкреслив Зеленський.
Крім того, Зеленський зустрівся з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс та обговорив допомогу Києву. А представники України підписали меморандум про співпрацю з німецькою компанією Rheinmetall з виробництва артилерійських боєприпасів.
Rheinmetall, Europe’s largest ammunition maker, plans to open a new ammo plant in #Ukraine ??. MoU to set up a JV has been signed in the presence of Oleksandr Kamyshin, Ukrainian Minister for Strategic Industries, and ??ambassador S.E. Oleksii Makeiev during Munich Security… pic.twitter.com/lD5Qx9UOGT
— Rheinmetall (@RheinmetallAG) February 17, 2024
Своєю чергою міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся зі китайським колегою Ваном Ї. Дипломати обговорили торгівлю та необхідність встановлення справедливого миру в Україні. Ван Ї зробив важливу заяву: Пекін не продає летальну зброю "в райони конфлікту або сторонам конфлікту". І щиро хочеться вірити, що ці слова є правдивими.
I met with my Chinese counterpart Wang Yi to discuss bilateral relations, trade, and the need to restore a just and lasting peace in Ukraine.
I informed Foreign Minister Wang Yi about Ukraine’s vision for the upcoming Global Peace Summit in Switzerland.
We agreed on the need… pic.twitter.com/O6ZZOgjUVK
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) February 17, 2024
18 лютого значна частина панельних дискусій стосувалася ролі ЄС у майбутньому цілого світу. У дискусії «Додавання стільців до столу: глибший, ширший і спроможніший ЄС?» взяла участь віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина і поспілкувалася з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським про блокування кордону польськими фермерами.
Сікорський заявив, що проблема українського зерна має бути вирішена без викривлення загальної солідарності Варшави з Києвом.
Важливим було питання щодо винищувачів F-16. Як пише видання Foreign Policy, перші винищувачі F-16 можуть з'явитися в Україні вже у червні 2024 року.
Підсумки конференції
У коментарі Укрінформу Ольга Стефанішина окреслила головні підсумки Мюнхенської конференції з безпеки.
Що стосується України, то віцепремʼєр-міністерка зазначає: Україна має ясність щодо подальшого просування перемовин про членство в ЄС. Крім того, партнери України мають усвідомлення необхідності посилення європейської оборонної політики та важливості голосування рішення про допомогу Україні в Конгресі США.
Віцепрем’єр зазначила, що українська делегація провела в рамках конференції багато двосторонніх зустрічей.
Наразі, завдяки Мюнхенській конференції сформувались два ключових меседжі у сфері оборони.
«Перший – це те, що європейська оборонна політика має бути посилена, вона має бути більш спроможною і суверенною у частині своєї безпеки..., і ці рішення вже будуть ухвалені. А, з іншого боку, самі прем’єри європейських країн підтверджують, що… треба зараз посилити свої зусилля, щоб передати Україні всю необхідну зброю», – зазначила Стефанішина.
А ось видання Politico дало менш оптимістичне резюме події. Зокрема, журналісти стверджують, що на полях конференції союзники України почали менше говорити про майбутню перемогу Києва. Особливо у порівнянні з минулорічною.
«Київ досяг більшого успіху в Чорному морі, потопивши кілька російських кораблів на стратегічному водному шляху, але це не дуже покращило оптику війни, яка тягнеться. Ніхто з обох боків Атлантики – і особливо в Києві та Москві – не може передбачити, що буде далі», – пише видання.
У виданні зазначають, що цього разу більшість учасників конференції уникали питання про українську перемогу. Більший фокус був на діях США та допомогу Україні, яку вже декілька місяців не можуть затвердити.
«Українські офіційні особи не говорять про альтернативи, наполягаючи на тому, що їм потрібні зброя та боєприпаси. Один український парламентарій щойно прибув з південної лінії фронту і сказав, що відсутність боєприпасів безпосередньо призводить до того, що Україна втрачає позиції та солдатів», – йдеться у статті.
Авторка: Даша Шерстюк
