Сьогодні Сенат США підтримав законопроект «Протидія супротивникам Америки через санкції», в якому враховані поправки щодо КНДР. Найбільш бурхливу реакцію викликав пакет санкцій проти Росії, який пов'язаний з агресію РФ в Україні.
Частину витягу з закону, що стосується тимчасової окупації України і протидії країні агресору можна розділити на три умовні блоки. Найближчим часом він має потрапити на підпис до президента Дональда Трампа.
Перший блок «Ідеологічний»
Другий блок «Матеріальна підтримка»
Проект закону передбачає створення «Фонду для протидії російському впливу», який економічно сприятиме протистоянню РФ. Бюджет фонду – 250 мільйонів доларів на 2018-2019 фінансові роки. Наприклад, на реалізацію ініціатив з підтримки енергетичної безпеки України передбачається виділення 30 мільйонів.
Третій блок «Економічні санкції про РФ»
Цей блок викликав жваву дискусію і навіть обурення у ЄС (і, звісно, РФ). Основні позиції:
- продовження протидії реалізації проекту газопроводу «Північний потік-2». Він має замінити для країни-агресора українську ГТС;
- можливість запровадження санкцій проти державних підприємств РФ, що здійснюють операції у металургійній, гірничо-видобувній галузях та на залізничному транспорті;
- посилення антиросійських секторальних санкцій щодо фінансового сектору РФ та російської енергетики.
У разі прийняття закону президенту США надається право у координації з союзниками Сполучених Штатів запровадити санкції проти фізичних та юридичних осіб, що сприяють розвитку та обслуговуванню російських експортних нафто- та газопроводів. Враховуючи, що проект «Північний потік» передбачає участь європейських компаній на стадії будівництва і використання, під санкції можуть потрапити підприємства з ЄС.
Документ законодавчо закріплює діючі санкції проти РФ і створює механізм обов’язкового погодження з Конгресом США можливого рішення президента США з послаблення антиросійських санкцій. Це унеможливлює внесення змін унаслідок, наприклад, персональних домовленостей.
Вірогідність підписання законів Дональдом Трампом дуже велика. По-перше, це питання економічних бізнес-інтересів США. По-друге, зустріч американського лідера з російськими не вирішила конфліктних питань. Таку думку у ексклюзивному коментарі нашому виданню висловив старший експерт Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» В’ячеслав Потапенко.
По-третє, в середині політичного істеблішменту США позиція однозначна – підтримати санкції.
Реакція Європи: «Америка в першу чергу» не може означати, що інтереси Європи – в останню чергу»
У цілому реакцію ЄС зводиться до того, що санкції проти Росії вони підтримують як концепцію. Але можливість отримати дешевий російський газ теж дуже подобається. У вигляді бонусу до пального з РФ, регіон буде задіяний у потужний інфраструктурний проект. Не дивно, що єврокомісари висловили «стурбованість можливим негативним впливом закону на енергетичну незалежність ЄС». Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер виступив з наступною заявою з приводу можливих санкцій, які планує США:
«ЄС повністю налаштований на режим санкцій проти Росії, однак єдність G7 щодо санкцій і тісна координація між союзниками є основою для забезпечення повного здійснення Мінських угод. Законопроект США може мати непередбачені однобічні наслідки, які впливають на інтереси енергетичної безпеки ЄС»
Також у ЄС наполягають на тому, що рішення США мають бути узгоджені з позицією і інтересами країн Євросоюзу, і не можуть прийматися в односторонньому порядку. Юнкер наголосив:
«Комісія зробила висновок, що якщо наші занепокоєння будуть недостатньо враховані, ми будемо готові належним чином відреагувати вже в найближчі дні. «Америка в першу чергу» не може означати, що інтереси Європи – в останню чергу»
На законопроект відреагували і основні гравці, окремо від заяв Єврокомісії. Так, Берлін знову закликав Вашингтон узгоджувати спільні позиції щодо запровадження санкцій проти Росії. Про це у ході брифінгу заявив речник міністерства закордонних справ Німеччини Мартін Шефер. За його словами, використання Штатами санкцій проти РФ заради досягнення власних економічних цілей є неприпустимим. Така позиція пов’язана з тим, що США планує максимально активізуватися на ринку енергоносіїв і розглядає Європу у якості одного з основних покупців газу.
У Франції найбільшу увагу приділили тій частині закону, згідно якої санкції можуть розповсюдитись і на європейські компанії, які співпрацюють з РФ. З точки зору Парижу, бізнес-інтереси підприємств Старого світу не стосуються США і не мають бути у «зоні ураження» санкцій. МЗС Франції виступив за наступною заявою:
«Цей законопроект, в разі його остаточного затвердження, дозволить вживати заходів щодо європейських фізичних або юридичних осіб у зв'язку з ситуаціями, які не мають ніякого зв'язку зі Сполученими Штатами. Тому екстериторіальний зміст цього тексту представляється таким, що не відповідає міжнародному праву. Ми оскаржували подібні тексти, які приймалися в минулому»
У міністерстві також додали, що Франція буде обговорювати це питання з Єврокомісією та з партнерами по ЄС.
Незадоволення щодо закону висловив і канцлер Австрії Крістіан Керн, якого цитує його речник:
«Одностороннє посилення Сполученими Штатами санкцій проти Росії означатиме відхід від погодженої Європейським союзом і США спільної політики щодо України»
В принципі, «стурбованість» офіційного Відня вельми прогнозована. Лідер країни і раніше заявляв, що навіть нинішні санкції проти РФ варто послабити.
Варто зауважити, що позиція лідерів країн ЄС навряд чи зможе вплинути не перебіг подій з легітимізацією і застосування санкцій, враховуючи можливості США і неоднорідність усередині самого Євросоюзу. Про це в ексклюзивному коментарі нашому виданню розказав директор Центру розвитку суспільства Ігор Харченко.
Так, однією з країн, яка публічно висловила свою підтримку санкціям, стала Литва. Для цієї держави можлива російська агресія є реальною проблемою. Президент Литви Грибаускайте прямо заявила про своє позитивне ставлення до ініціатив Конгресу та Сенату США:
«Це серйозний сигнал для Росії, що потурання енергетичним проектам Кремля і втручання у внутрішню політику інших країн не буде»
Як бачимо, поки що Європа не визначались з тим, що є більшим пріоритетом: дешеве паливо для певних корпорацій та споживачів чи приборкання путінської Росії, яка становить реальну загрозу для мирного існування Старого світу. Але навіть, якщо припустити, що країни ЄС будуть незадоволені санкціями, це не зашкодить Америці прийняти закон.
Реакція РФ: «Москва може відмовитися від співпраці з Вашингтоном»
Позиція РФ стосовно можливих наслідків для Росії виглядає сумішшю між: погрозою помститися, шантажем і стриманим очікуванням вердикту. Проілюструвати це легко наступними цитатами, які наводить видання «Коммерсант» із посиланням на джерела в МЗС РФ.
Помста:
«Оскільки документ робить фактично неможливим повернення Росії її дипломатичної нерухомості в США, заарештованої ще при колишній адміністрації, влада РФ може накласти арешт на дачний комплекс американського посольства в Срібному Бору і їх складські приміщення»
Шантаж:
«У дипломатичній сфері Москва може відмовитися від співпраці з Вашингтоном з тих питань, які для нього критично важливі. Наприклад, зараз США домагаються від Росії посилення заходів тиску на КНДР, в тому числі в Раді Безпеки ООН»
Образа і стримане очікування
Їх висловив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков наступним чином:
«Те, що відбувається не вкладається в рамки здорового глузду. Автори і спонсори цього законопроекту роблять дуже серйозний крок у напрямку знищення перспектив для нормалізації відносин з Росією. Будемо працювати над пошуком шляхів руху вперед, наполегливо, послідовно шукати форми для пошуку компромісу з питань, які значимі і для Росії, і, я думаю, для США»
Вірогідність того, що США зважатиме на подібні реакції не велика. Особливо з огляду на те, що скандал із втручанням РФ у вибори США змушує Білий дім доводити відсутність впливу Росії на свої позиції.
Реакція України: «Ціна агресії має зростати»
Реакція нашої держави передбачувана і логічна. По-перше, ми отримаємо шанс врятувати ГТС, по-друге, у ворога обмежиться кількість ресурсів на підтримку окупації та військову агресію на території нашої країни. Президент України Петро Порошенко однозначно підтримає санкції у своєму Twitter:
«Важливе рішення Конгресу США щодо санкцій проти Росії за потужної двопартійної підтримки. Ціна агресії має зростати!»
Дійсно, будь-який тиск на економіку країни-агресора є для нас позитивним результатом. З огляду на те, що настрої усередині США є рішучими, а спротив Європи щодо «енергетичних» санкцій буде не надто консолідований, у України є привід очікувати підписання нового закону, і його подальшу дію, у гарному настрої.
Володимир Крекотін
