24 серпня відбувся черговий обмін українських та російських військовополонених. У його рамках додому вдалося повернути 115 осіб.
Проте, не у всіх цей факт викликав радість. Зокрема, виникло питання щодо того, чому вже вкотре в обмінних списках немає бійців полку «Азов». Відповідне незадоволення висловив командир бригади НГУ «Азов» Денис «Редіс» Прокопенко.
Коротко про обмін
У суботу, 24 серпня, відбувся 55-й обмін військовополоненими. У його рамках додому повернулися 115 українських захисників.
«Це воїни Національної гвардії, Збройних Сил, Військово-морських сил, Державної прикордонної служби. Ми пам’ятаємо про кожного й кожну. Шукаємо та докладаємо максимум зусиль, щоб повернути всіх», – заявив Президент України Володимир Зеленський і оприлюднив фото з обміну.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що багато з військових мають тяжкий стан здоровʼя.
«На місці події перебували працівники Офісу Омбудсмана, які поспілкувалися з повернутими з полону українцями. Вони проінформували воїнів про їхні права. Наголошу, що надалі на всіх чекатиме медичний огляд і реабілітація, а також відновлення документів та банківських карток. Україна працює кожного дня, аби повернути своїх громадян додому. Задля цього злагоджено діють державні органи. Вдячні за спільну плідну роботу Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими та Об'єднаному центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ. Дякуємо ОАЕ за допомогу в поверненні наших воїнів», – написав Лубінець.
Згідно з даними ГУР МО України, 24 серпня з полону повернули військовослужбовців-строковиків, зокрема і ті, які потрапили у ворожу неволю ще в перші місяці повномасштабного вторгнення.
Серед звільнених – дев'ятеро незаконно засуджених військових, а також моряки, прикордонники, нацгвардійці з охорони Чорнобильської АЕС та 82 оборонці Маріуполя, з яких пів сотні захищали «Азовсталь».
Канал «Списки знайдених та полонених» опублікувало прізвища тих, кого вдалося звільнити.
- Андрусенко Артем Сергійович
- Бабенко Антон Віталійович
- Бабій Юрій Миколайович
- Балог Роберт Людвигович
- Бочко Богдан Володимирович.
- Ватраль Мар'ян Васильович.
- Веремеєнко Євген Юрійович.
- Вороник Євген Сергійович.
- Воронін Павло Олександрович.
- Гета Ігор Юрійович.
- Гнатюк В'ячеслав Олександрович.
- Голубенко Максим Петрович.
- Голубець Ростислав Тарасович.
- Гонтар Олег Анатолійович.
- Горян В'ячеслав Юрійович.
- Григоров Євген Олександрович.
- Гусаров Андрій Дмитрович.
- Дмитренко Артем В'ячеславович.
- Дода Віктор Валерійович.
- Древецький Андрій Абдураманович.
- Дрельський Дмитро Сергійович.
- Дременченко Андрій Леонідович.
- Дядюра Сергій Андрійович.
- Еккерт Євген Сергійович.
- Єремчук Максим Андрійович.
- Єрмаков Данило Павлович.
- Жебка Артем Валерійович.
- Жолонковський Артур Вікторович.
- Загрядка Олександр Русланович.
- Заєць Микола Володимирович.
- Калюжний Назар Віталійович.
- Канчура Олександр Вікторович.
- Кисельов Данило Сергійович.
- Кісіленко Богдан Олександрович.
- Коваль Олександр Анатолійович.
- Коляда Орест Михайлович.
- Котенко Євген Олександрович.
- Кошмак Назар Вікторович.
- Кравчук Ігор Валерійович.
- Кузнецов Родіон Сергійович.
- Куліш Олександр Віталійович.
- Кусовник Микола Миколайович.
- Ларченко Євген Олексійович.
- Левченко Іван Миколайович.
- Лещенко Владислав Валерійович.
- Литвак Владислав Леонідович.
- Литовченко Сергій Олександрович.
- Малофієнко Андрій Олексійович.
- Маляр Роман Сергійович.
- Марченко Всеволод Олександрович.
- Матвєєв Сергій Миколайович.
- Медведєв Віталій Іванович.
- Михайлюк Антон Володимирович.
- Мірошниченко Антон Олександрович.
- Можаровський Сергій Юрійович.
- Мойсеєнко Юрій Володимирович.
- Молойко Олексій Миколайович.
- Москальов Микола Ігорович.
- Москалюк Олександр Іванович.
- Мошковський Олександр Миколайович.
- Нечипорук Дмитро Дмитрович.
- Онищенко Леонід Андрійович.
- Павленко Олександр Вікторович.
- Палащук Віталій-Юрій Сергійович.
- Панчук Ілля Русланович.
- Пасічник Євгеній Олександрович.
- Пахнюк Дмитро Ігорович.
- Плясецький Максим Вікторович.
- Поліщук Юрій Олександрович.
- Пономарьов Олексій Михайлович.
- Рабчук Кирило Володимирович.
- Рябіна Владислав Геннадійович.
- Рябовол Владислав Романович.
- Савонік Максим Степанович.
- Сало Юрій Віталійович.
- Самбуренко Михайло Олександрович.
- Сапонюк Максим Миколайович.
- Севба Віталій Олегович.
- Селезньов Владислав Олександрович.
- Семенюк Ігор Володимирович.
- Сєрікпаєв Руслан Олегович.
- Сиворакша Денис Васильович.
- Симонов Владислав Олександрович.
- Сиротюк Владислав Віталійович.
- Сідько Дмитро Олегович.
- Січкар Андрій Петрович.
- Смирнов Анатолій Миколайович.
- Соболєв Дмитро Сергійович.
- Солоп Денис Леонідович.
- Старов Олександр Віталійович.
- Стеценко Денис Тимурович.
- Тарасович Віталій Андрійович.
- Тарасюк Валерій Васильович.
- Темний Олександр Олександрович.
- Тесленко Олександр Сергійович.
- Тиняков Сергій Павлович.
- Тунік Михайло Михайлович.
- Тютюн Максим Володимирович.
- Фаль Семен Миколайович.
- Філатов Богдан Андрійович.
- Філіпенко Олег Артурович.
- Фіцай Антон Петрович.
- Фонтош Валерій Анатолійович.
- Харенко Владислав Анатолійович.
- Храпійчук Владислав Віталійович.
- Циганок Володимир Володимирович.
- Чепурненко Віталій Юрійович.
- Черепанов Дмитро Миколайович.
- Швець Василь Володимирович.
- Ширiн Вiталiй Васильович.
- Шутов Віталій Андрійович.
- Щав'юк Михайло Володимирович.
- Щербань Андрій Вікторович.
- Якименко Владислав Вячеславович.
- Янюк В'ячеслав Олегович.
Варто зазначити, що це перший обмін від початку наступу ЗСУ в Курській області рф. У звʼязку з цим, як повідомляє рух «Наш выход»,у росію вдалося повернути 115 солдат строкової служби. Але ні українська, ні російська сторона офіційний перелік не надавала.
А російське видання «Верстка» повідомляє, що не всі російські строковики, яких взяли в полон у Курській області, обміняли 24 серпня. Зокрема, родичі російських військових стверджували, що їх рідних немає у списках, хоча раніше вони повідомляли про перебування у полоні.
Водночас видання «Важные истории» оприлюднило результати власного опрацювання даних і зʼясувало, що ще 19 російських строковиків лишаються у полоні, 65 осіб вважаються зниклими безвісти.
При цьому у виданні підкреслюють, що українська сторона видала спочатку солдат, які потребують медичної допомоги. Їх вже направили у НДІ ім. Скліфосовського, після чого опитають співробітники ФСБ та звільнять зі служби (але достовірність цих тез викликає сумніви).
Жодного «азовця» в обмінних списках
Команди бригади НГУ «Азов» Денис Прокопенко у своїх соцмережах висловив певне обурення з приводу результатів обміну.
«путіну було необхідно знизити тиск всередині рф та зберегти обличчя, повернувши захоплених на Курщині строковиків. Відповідальним за обміни з української сторони необхідно було за радянськими традиціями організувати до свята медійну «перемогу». Місця для полонених азовців, які вже понад 2 роки чекають на обіцяні обміни, у цій формулі не знайшлося. Попри те, що в Україні існує колосальний запит від суспільства на повернення тих, хто у 2022 році у Маріуполі зробив все, аби Україна взагалі продовжила існування і сьогодні святкувала День Незалежності, а не «день народного единства». Попри те, що полонені росіяни самі просили обміняти їх на азовців. Попри те, що українська переговорна група мала колосальний важіль впливу під час цього обміну, виступаючи з позиції сили. Усім цим не скористались. У сьогоднішньому обміні вкотре немає жодного азовця. Дорогоцінний шанс та час втрачені», – написав Прокопенко.
Він також підкреслив, що наразі в полоні перебуває приблизно 900 «азовців», жоден з яких не повернувся додому в рамках обміну 24 серпня.
«Тест на вдячність Україна сьогодні провалила. Завдання не виконане. Наступна спроба вартуватиме ще дорожче», – написав Прокопенко.
Оборонець Маріуполя та «Азовсталі» Дмитро Андрющенко на псевдо «Дипломат» пояснив, що наразі існує 12 бригада спецпризначення «Азов» Національної гвардії України військової частини №3057.
До її складу входять такі військовослужбовці:
- спецпризначенці-контрактники полку «Азов» НГУ;
- військовослужбовці-контрактники в/ч 3057 НГУ;
- строковики у складі 12 бригади.
«Кого ж саме сьогодні обміняли? Сьогодні обміняли в тому числі серед інших звільнених з полону і військовослужбовців-строковиків, які застали повномасштабку у складі військової частини 3057 НГУ, а саме з «азовців» не обміняно взагалі нікого і жодного. З числа контрактників (спецпризначенців – ред.) військової частини №3057 — 0 людей. Як міг, так і пояснив», – заявив Андрющенко.
Водночас пресофіцер бригади «Азов» Ілля Самойленко на псевдо «Гендальф» в ефірі Суспільного пояснив, що у підрозділі спецпризначенців «Азову» строковики, яких вдалося повернути в Україну 24 серпня, не служили.
«Вони були в інших підрозділах Національної гвардії, в тому числі в Києві, де вони були приписані. І я в будь-якому випадку, вітаю всі обміни, які відбуваються. Наскільки мені відомо, там ситуація типова для підрозділів, так. Тих людей, яких давним-давно хотів бачити вільними, все ще немає. Але я дуже радий, що бійці, які так довго знаходяться в полоні, їх звільняють. І я вітаю системну роботу, яка проводиться в цьому напрямку», – сказав військовий.
Гендальф також наголосив, що у тих, хто з російської сторони складає списки на обмін полоненими «особливе ставлення до "азовців"», бо це вмотивовані воїни, більшість з яких після полону повертається до лав підрозділу.
Своєю чергою на такі заяви Редіса відповів колишній військовополонений Максим Колесніков. Він заявив, що українських військових-строковиків, яких на День незалежності визволили з російського полону, катували та морили голодом. Тому їх повернення з полону не можна назвати «втраченими часом та шансом».
«Це все строковики. Дехто був у колонії в Володимирській області. Дехто – в Мордовських таборах. Усі два з половиною роки голодували. Всіх катували. Всіх чекають місяці реабілітації. Всі вони були в оточені і здалися після кількох боїв за наказом. При всій повазі до Редіса, при всьому захопленні подвигом «Азову», та усьому бажанні повернення героїв Маріуполя – Україна не втратила час та шанс», – зазначив Колесніков.
1/2 Більше 30 людей з мого підрозділу знаходилося в полоні станом на ранок 24 серпня 2024 року. Вони там з 20 березня 2022 року.
Вчора обміняли 15 з них. Це все строковики. Дехто був у колонії в Володимирській області. Дехто - в Мордовських таборах. Усі два з половиною роки
— Max Kolesnikov (@mx_kolesnikov) August 25, 2024
Думки експертів про обмін
Політолог Ігор Рейтерович підкреслив, що в обмінах військовополонених дійсно можна помітити певну заангажованість з боку рф. Вони елементарно не хочуть повертати «азовців» в Україну.
«Крім одного великого обміну, який колись був і стосувався більше керівництва Азову, інших ми не чули. Щодо того, чому не скористалася цією ситуацією Україна. Зрозуміло, що тут питання в тому, що не все так просто. І може бути, наприклад, принципова позиція тієї ж росії яка, наприклад, не хоче певних людей виставляти на обмін, яких вони тримають у себе. І ця позиція може бути такою, яку складно змінити за допомогою якихось інших заходів чи механізмів», – вважає політолог.
Разом з тим, він зазначив, що Україна наразі має сильніші позиції, адже має в своєму обмінному фонді представників так званих чеченських батальйонів, яких росіяни прагнуть обміняти у першу чергу.
«Тому тут вже питання до тих, хто відповідав за обмін з боку України. І хотілося б дуже публічно почути їхні аргументи. Я розумію, що дуже часто такі речі носять закритий характер, і про обміни краще публічно багато не говорити, щоб просто не нашкодити. Але ми бачимо, що є певна проблема. Ця проблема, якою, зокрема користується з певними цілями російська федерація», – вважає Рейтерович.
Військовий та політичний експерт Олександр Мусієнко вважає, що наразі Україні перебуває у вигідній ситуації ще й тому, що в полоні лишаються російські строковики, яких схопили у Курській області. Саме тому подальші обміни можуть бути ще більш успішними для нас.
Але чи використає Україна своє вигідне становище і якими будуть подальші обміни - питання часу. За цим і будемо слідкувати.
Авторка: Даша Шерстюк
