Обнадійлива ознака. У Німеччині вдалося вилікувати від вовчаку відразу п’ять пацієнтів

Курс імунотерапії значно покращив самопочуття пацієнтів з діагностованим системним червоним вовчаком. Крім того, аналізи показали відсутність аутоантитіл у їхній крові, що може говорити про повне одужання.

Фахівці з Університету Ерлангена-Нюрнберга застосували CAR-Т-клітинну терапію, розповіли розробники у дослідженні.

Зазвичай вона застосовується для лікування раку - Т-клітини людини модифікуються таким чином, щоб атакувати злоякісні клітини та змусити організм знищити їх.

Німецькі вчені виявили, що у ракових клітин та В-клітин, які продукують вовчакові антитіла, є загальний антиген CD19. Вони вирішили спробувати імунотерапію, сподіваючись, що вона знищить його за аналогією з тим, як це відбувається при терапії онкохворих.

Експеримент проводився на п'яти пацієнтах, які показали резистентність до класичного лікування системного червоного вовчака (СЧВ). Протягом 17 місяців спостережень стан пацієнтів покращувався. Вони не тільки відчували себе краще, а й демонстрували повну відсутність вовчакових антигенів. Що цікаво, останні не з'явилися навіть після повного циклу відновлення В-клітин, що говорить про можливе зцілення від хвороби, яка раніше вважалася невиліковною.

Вовчак - ситемне аутоімунне захворювання, що характеризується ураженням сполучної тканини. Зазвичай воно лікується цитостатиками та глюкокортикостероїдами, рідше – протималярійними препаратами на основі гідроксихлорохіну.

Подібне лікування має безліч побічних ефектів і націлене на стримування хвороби, а не на лікування.

На відміну від прийнятих схем лікування, CAR-T-терапія вважається щадним для організму методом. У пацієнтів, які брали участь в експерименті Університету Ерлангена-Нюрнберга, не було зафіксовано побічних проявів.

Раніше дослідники Інституту Гладстона представили інтраназальний препарат, який блокує передачу інфекції. Цим він принципово відрізняється від існуючих препаратів для лікування ковіду, а також від вакцин.

Вчені припускають, що існує взаємозв’язок між пандемією коронавірусу та рівнем самогубства. Вважають, що постраждалі частіше замислюються над тим, аби заподіяти собі шкоди, впадають у депресію через непрацездатність або ж хронічні болі.

Також дослідження вчених показало, що у міру старіння швидкість, з якою наш мозок отримує та обробляє зображення, поступово знижується, а це призводить до тимчасової невідповідності у спогадах.