Прагнення каталонців отримати незалежність від Мадрида в найближчому майбутньому може стати реальністю. Поки що слабо прогнозованою, але цілком здійсненною. 1 жовтня в регіоні запланований референдум, який повинен визначити майбутнє Каталонії – незалежність або Іспанія. На кону долі щонайменше 7,5 млн каталонців. Не кажучи про наслідки для всієї країни та Європи в тому числі.
Події розгортаються стрімко. І якщо раніше Іспанії вдавалося стримувати відцентрові рухи каталонців, останнім часом ситуація критична. Регіональна влада, підтримувана населенням, налаштована йти до кінця. Як і уряд Іспанії, за словами прем'єр-міністра Маріано Рахоя:
«Хочу сказати спокійно і твердо: не буде ніякого референдуму, він не відбудеться»
Спроба № ....?
З 2006 року край має фінансову та адміністративну автономію, широкі владні повноваження та самоврядування. До цього каталонська мова отримала статус офіційної, Мадрид визнав каталонців окремою нацією. У регіону навіть є власний домен cat, що практикується нечасто.
Влада Каталонії неодноразово намагалися отримати незалежність від Іспанії за допомогою референдуму. Тільки за останні 10 років таких спроб було кілька. У 2009-2010 рр були проведені консультативні референдуми, з метою визначитися, чи готові каталонці підтримати незалежність регіону. Тоді позитивну відповідь дали 90% виборців.
У 2013 році регіональна влада знову ініціювала референдум, але іспанський уряд відмовив, мотивуючи тим, що проводити плебісцити має право тільки офіційний Мадрид. Паралельно з цим, парламент Каталонії ухвалив Декларацію про суверенітет регіону, згідно з якою населення мало право самостійно визначати своє політичне майбутнє. Але Конституційний суд Іспанії зупинив її дію. 11 вересня 2013 року жителі Каталонії утворили 400-кілометровий живий ланцюг з вимогою до центральних органів влади дозволити референдум на самовизначення.
Фото: rbc.uaКаталонці за незалежність
Через рік, у листопаді 2014 року, референдум відбувся. 80% населення висловилися за незалежність. Влада Мадрида результати не визнала. З 5,4 млн голосуючих на виборчі дільниці прийшло лише 2,2 млн. У 2015 році, коли парламент краю приймав Резолюцію про створення незалежної республіки, результати голосування були неоднозначні. 72 голоси «за» і 63 - «проти», а це практично 47% від загального числа. Соцопитування, проведені в липні 2015 року, дали такі результати: 41% «за» референдум і 49% «проти». Це наводить на думку, що противників від'єднання від Іспанії також багато, як і прихильників.
Референдум 2017 року: протиборство сторін
У 2017 році уряд Каталонії вирішив діяти попереджувальними заходами. Був підготовлений законопроект, що дозволяє автономії оголосити про незалежність. Закон вступить в силу, якщо Мадрид не дасть каталонцям провести плебісцит про самовизначення.
У разі заборони, в регіоні почне діяти перехідна конституція і стартує процес створення «парламентської республіки Каталонія». У червні стало відомо про дату проведення референдуму. Його призначення приймалося в односторонньому порядку, оскільки переговори з владою Іспанії раніше не приносили результатів. Про це заявляв президент Женералітета Карлос Пучдемонт, який готовий оголосити незалежність Каталонії відразу після проведення референдуму. Виборці повинні будуть відповісти на питання:
«Чи хочете ви, щоб Каталонія була незалежною державою у формі республіки?»
8 вересня 2017 року більшістю парламенту краю був прийнятий законопроект «Про правовий та установчий перехідний період республіки», який підтримало 72 депутати. 12 депутатів утрималися, решта – покинули зал засідань і не голосували, вважаючи законопроект і референдум «недемократичними».
Associated Press писало про те, що 16 вересня понад 700 каталонських мерів підтримали уряд регіону з ініціативою незалежності і вийшли на демонстрацію в Барселоні.
Фото: euronews.com"Демократія не є злочином"
З боку Іспанії відбувається всіляка протидія відділенню краю. Уряд закликав регіон відмовитися від цієї ідеї:
«Останнє, чого бажало б зараз каталонське суспільство – плани відділення, розколу, радикальності»
Мадрид називає організаторів сепаратистами, але вважає за краще діяти законними методами. Федеральні суди винесли рішення про заборону плебісциту, в регіональних структурах проти ряду чиновників краю відкриті кримінальні провадження.
Іспанія намагається контролювати фінансову систему Каталонії, а Конституційний Суд, на вимогу уряду Мадрида, не визнав законність перехідного періоду. Пучдемонт вважає це тиском на демократію:
«Іспанія фактично заборонила самоврядування в Каталонії і фактично ввела надзвичайний стан»
Каталонська влада закликала Європейський Союз вплинути на рішення Іспанії. У заяві міністра закордонних справ Каталонії Рауля Ромеви сказано:
«Ми закликаємо інститути Євросоюзу виступати за цінності і принципи Договору про Європейський Союз. Порушуються громадянські права та якість демократії у Іспанії підривається»
У МЗС вважають, що Єврокомісія встала на сторону Мадрида. Раніше ЄС висловлювався проти відокремлення регіону. Віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс:
«Єврокомісія стверджує, що держави-члени та їх громадяни повинні поважати конституційний порядок держав-членів»
Король Іспанії Феліпе VI також вважає відокремлення незаконним і таким, що не повинно відбутися.
Думка експерта: Політолог Сергій Таран: вихід Каталонії з Іспанії не загрожує цілісності Євросоюзу
Чому Каталонія прагне до незалежності
Основний аргумент місцевої влади в тому, що автономія віддає Іспанії більше, ніж отримує взамін. Йдеться про різницю близько 10 млрд євро на рік. Державні інвестиції за останні 10 років також істотно скоротилися: з 16% в 2003 році до 9,5% в 2015 році. Але як вважають експерти, для Іспанії, де регіони сильно різняться, це нормальна практика. Каталонія, як відомо, фінансово і економічно розвинена автономія, її складова - 19% ВВП всієї країни.
Криза 2008-2012 рр в Європі відбилася на Іспанії та відчутно вдарила по Каталонії. Після цього відцентровий вплив регіону посилився. Останні вибори у Каталонії 2015 року, де до влади прийшли націоналістичні сили, також зміцнили позиції прихильників відокремлення. Ще один аспект, що вплинув на активізацію сепаратизму в Каталонії, це – політика регіону в галузі культури і освіти з упором на «каталонізацію». Підтримка незалежності краю виходить в основному від молодого покоління до 40 років. Саме воно налаштоване найбільш радикально.
Є й інші прошарки населення, які підтримують настрої влади, але дані соцопитувань та голосування в парламенті регіону свідчать про наявність і великого числа противників незалежності. Фактично – половина суспільства.
[caption id="attachment_33352" align="aligncenter" width="400"]
Фото: life.ruПротивники незалежності на мітингу
Конфедерація бізнес-організацій Іспанії (CEOE) вважає, що політична криза може негативно позначитися на економіці і країни, і регіону, тому закликає сторони до переговорів:
«Конструктивні відносини з метою уникнення негативного впливу на соціальну взаємодію та економічне благополуччя»
Французьке видання Le Figaro вважає референдум не волевиявленням суспільства, а нав'язаним інструментом влади автономії. А форсування подій – використання «моменту, що вислизає», так як популярність незалежності коливається:
«Проблема незалежності в тому, що вона – всього лише гасло. Ніхто всерйоз не обговорював і не думав про те, що буде з Каталонією у відриві від Іспанії і Європейського союзу. Незалежність – це продукт пристрастей, а не аргументований проект»
До того ж, є приклад Шотландії, яка вийшла на референдум і побажала залишитися у складі Великобританії. Тоді Королівство пішло на зустріч шотландцям і референдум проводився за обопільною згодою. Іспанія заперечує право каталонців на незалежність. Чи зможе Мадрид зупинити розкол країни? Аналітики вважають, що зможе, пише Le Figaro:
«Одностороннє проголошення незалежності було б просто смішним. Про готовність визнати нову державу говорила лише Венесуела. ЄС підкреслює неконституційність ініціативи Барселони. Як стало відомо, каталонський уряд підготував власний податковий орган, а також отримав дані соціальних служб. Але які кошти були б в розпорядженні нової примарної держави? Це посилило б і так вже існуючі тріщини в каталонському суспільстві»
***
Історія говорить про те, що держави, що ділять владу зсередини – не виживають. Протиріччя ніколи не зміцнювали економіку, а навпаки – руйнували її. За прагненням Каталонії вийти зі складу Іспанії приховані як об'єктивні причини, так і банальна боротьба за владу та ресурси.
Напередодні голосування сторони конфлікту зайняли принципові позиції. Іспанія всіляко протидіє організації і проведенню референдуму, законно називаючи його неконституційним. Каталонське керівництво має намір провести плебісцит всупереч забороні центральної влади та оголосити незалежність нової держави. Боротьба між законністю і легітимністю, про наслідки якої суспільству говориться мало, і є ймовірність того, що плану, як діяти далі, у каталонців просто немає.
Марія Гелюх
