Від хана Боняка до Путіна: Скільки разів руйнували Києво-Печерську лавру за час її існування
У ніч на 15 червня російські окупаційні війська завдали масованого удару по Києву, внаслідок чого суттєвих пошкоджень зазнали об'єкти Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Пряме влучання ворожого безпілотника в Степанівський приділ Успенського собору спричинило масштабну пожежу, що знову порушило питання про історичну долю цієї християнської святині.
Протягом майже тисячоліття свого існування головний монастир України неодноразово ставав ціллю для завойовників, зазнаючи руйнувань щонайменше сім разів.
Історія занепаду та відродження монастиря розпочалася ще в одинадцятому столітті, коли на київські землі здійснювали регулярні набіги кочові племена.
У 1096 році половецький хан Боняк уперше пограбував і спалив дерев'яні споруди монастиря, змусивши ченців відбудовувати святиню практично з нуля.
Наступного серйозного удару архітектурному ансамблю завдав потужний землетрус 1230 року, коли кам'яні стіни Великої церкви частково обвалилися.
Найстрашнішим середньовічним погромом стало нашестя монголо-татарського хана Батия у 1240 році, який перетворив Київ на руїни, а монастирську територію повністю спустошив і пограбував.
Новий етап випробувань для Лаври припав на кінець п'ятнадцятого століття, коли зросла агресія з боку Кримського ханства.
У 1482 році війська хана Менглі Ґерая під час спалення Києва обложили та вщент розорили монастирські храми, викрівши всі накопичені цінності.
Попри це, українські меценати щоразу фінансували відновлення духовного центру, повертаючи йому велич.
Велике нещастя сталося у 1718 році, коли масштабний побутовий вогонь знищив унікальну монастирську бібліотеку, архів та пошкодив більшість кам'яних споруд на території Верхньої лаври.
Двадцяте століття принесло монастирю руйнування, пов'язані з діяльністю радянського тоталітарного режиму та подіями Другої світової війни.
У січні 1918 року під час артилерійського обстрілу Києва більшовицькими військами Муравйова храми комплексу зазнали значних пошкоджень стін та бань.
Головна трагедія століття відбулася 3 листопада 1941 року, коли в окупованій німцями столиці було підірвано величний Успенський собор.
Тривалий час радянська пропаганда звинувачувала у цьому нацистів, проте розсекречені документи та свідчення підтверджують причетність радянських диверсантів НКВС, які замінували місто перед відступом.
Сучасний етап російської агресії продемонстрував, що Москва продовжує традицію нищення української культурної спадщини.
До нинішнього червневого обстрілу, об'єкти заповідника вже зазнавали ушкоджень на початку поточного року — під час атаки 24 січня 2026 року постраждали корпуси біля Дальніх печер.
Директор заповідника наголосив, що масштаб руйнувань після останнього прильоту є критичним, адже вогонь охопив верхню частину головного храму.
«Обстріл, який відбувся цієї ночі, завдав дуже серйозні шкоди багатьом об'єктам Києво-Печерської лаври. Як мінімум пошкоджено п'ять об'єктів національного значення і декілька об'єктів місцевого значення. Найбільше наразі постраждав Успенський собор, влучання відбулося прямо в Степанівський приділ і відбулося сильне займання. Вся верхня частина собору палала», — повідомив Максим Остапенко.
Єпископ Авраамій розкрив деталі, як рятували святині з Києво-Печерської лаври
Нагадаємо, росія атакувала Києво-Печерську лавру, виникла пожежа.
До цього російські КАБи вдарили по Запорізькій області, є поранені.
В результаті російської атаки на Харків загинули п’ятеро рятувальників ДСНС.
