8 лютого кілька десятків українських політиків та бізнесменів вирушили до Вашингтона, щоб відвідати нестандартний, як для України, захід – молитовний сніданок з президентом Трампом. Для Америки це – багаторічна неполітична традиція, яка збирає зацікавлених осіб з усіх країн світу.
Задоволення не з дешевих – вартість столика в готелі Washington Hilton варіюється від 15 до 150 тис доларів з людини. За словами організатора сніданку фонду Fellowship Foundation, у цьому році зустрітися з американським лідером побажали 3,8 тис осіб з 130 держав.
Фото: ncronline.orgПро сніданок з президентом та американські традиції
Національний молитовний сніданок з президентом був заснований протестантською організацією Fellowship Foundation за підтримки конгресменів США. Вперше подію відвідав американський лідер Дуайт Ейзенхауер в 1953 році. З тих пір вона проходить щорічно, кожного першого четверга лютого у Вашингтоні. Представники американської еліти збираються на спільну молитву за процвітання своєї нації. Участь можуть брати і запрошені гості – іноземці з усього світу.
Потрапити на сніданок до президента можна за запрошеннями від американських конгресменів або сплативши участь. Ціна залежить від розташування столика і статусу відвідувача. Зазвичай увесь захід займає не більше 1,5 години.
Обов'язкова програма – виступи президента США і запрошеного спікера, ім'я якого тримається в секреті до моменту вітальної промови. Як пишуть ЗМІ, в якості виступаючого гостя можуть бути політики, видатні релігійні діячі та представники мас-культури. У минулі роки спікерами були: мати Тереза, Тоні Блер (колишній прем'єр-міністр Великобританії) і навіть Боно, фронтмен ірландської рок-групи U2.
На такому масштабному та елітному заході подають скромне частування. За свідченнями учасників у минулі роки на сніданку були: чай/кава, соки/вода, яєчня з беконом та звичайна випічка.
Фото: REUTERSОфіційно серйозні навколополітичні теми в рамках сніданку не обговорюються. Тільки світські бесіди. Звичайно, платити навіть 15 тис доларів за яєчню, нехай і приготовану на одній пательні для Дональда Трампа, ніхто б не став. Зазвичай гості, які купують квитки, переслідують цілком прагматичні цілі. Фото з президентом та іншими важливими персонами, які можна використовувати у себе на батьківщині для піару. Або домовитися з цікавими людьми про зустрічі поза заходом.
Українські чиновники та бізнесмени відвідували попередні сніданки, щоб обговорити різні сфери співробітництва з Америкою, грандівські програми, фінансову допомогу, або промоніторити ставлення естеблішменту США до України. Цього року бажаючих сісти за «загальний стіл» з Дональдом Трампом виявилося кілька десятків.
Хто поїхав з України
В Україні релігійні заходи наповнені зовсім іншим змістом. Тому не зрозуміло, звідки такий жвавий інтерес серед українських політиків та бізнесменів до зустрічі з релігійним підтекстом. Точніше зрозуміло, тому що до молитви за процвітання він має дуже опосередковане відношення.
Цього року серед заявлених осіб з України: Юлія Тимошенко, Сергій Власенко, Григорій Немиря (ВО «Батьківщина»); Антон Геращенко, Павло Унгурян (фракція «Народний фронт»); Артур Герасимов, Максим Єфімов, Андрій Павленко (БПП) та інші народні депутати. Будуть і представники уряду: міністр освіти і науки Лілія Гриневич, голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко, уповноважений президента з прав дитини Микола Кулеба, директор департаменту у справах релігій Мінкультури Андрій Юраш.
[caption id="attachment_69564" align="aligncenter" width="1200"]
Фото: unian.netНа думку депутата фракції БПП Сергія Березенка, наміри українських чиновників найблагородніші та корисні для країни:
«Була принципова позиція, щоб Артур Герасимов поїхав і розповідав, що реально відбувається в парламенті, хто приймає реформи, хто ні, хто тільки імітує прийняття реформ, хто займається популізмом»
Слова Березенка ще раз показують, що політична боротьба за владу в Україні не обмежується національними кордонами:
«Величезна кількість політиків, які представляють опозицію, поїхали ... які там, на нашу думку будуть викривляти інформацію, яка відбувається в державі. Тому відсутність Артура Володимировича (Герасимова - прим.авт.) сьогодні абсолютно виправдана. Він повинен на цих зустрічах показувати альтернативну точку зору, щоб розвіювати міфи, які доносять нашим партнерам в США»
Депутат підтвердив, що сам по собі сніданок – скоріше привід. Важливі зустрічі в конгресі, Держдепі та Білому домі.
[caption id="attachment_69567" align="aligncenter" width="1340"]
Зправа Ганна Герман, фото: tsn.uaЗа словами деяких опозиційних сил, на сніданок з Трампом полетіло близько 50 народних депутатів, в зв'язку з чим було достроково закрито парламентське засідання в Раді.
Із сарказмом прокоментувала візит українських депутатів віце-президент Ірина Геращенко:
«Праведні і побожні у нас депутати. Хоча, можливо, більш правильно працювати на Україну в сесійний тиждень. І молитися вдома і не на камери. Демонструвати єдність заради країни, а не чвари і розкол. Не уявляю собі, щоб американські сенатори і конгресмени в один-єдиний сесійний тиждень на місяць драпонули кудись масово поснідати ... навіть загальна молитва це не виправдовує, як на мене»
Розділяти обурення Ірини Геращенко цілком справедливо. Про які гранди і допомогу може просити, наприклад, Юлія Тимошенко, делегат від злиденної (за американськими мірками) та воюючої країни, що «не гребує» зупинятися у фешенебельному 5-ти зірковому готелі Intercontinental Willard, де доба проживання коштує близько 5-8 тис доларів США? Для американців це, звичайно, сюр. Для простих обивателів – знущання. А для Юлії Тимошенко – норма.
Лідер Оппоблоку Юрій Бойко:
«З фракції ніхто не полетів. Ми вважаємо, що це суто внутрішня релігійна справа Америки. І присутність там і спроби використовувати це у політичних цілях – неправильно»
9 лютого в рамках сніданку пройде «українська частина» заходу, де з українцями зустрінуться європейські делегації, представники уряду і Конгресу США.
Очікування та підґрунтя
У цьому році у деяких українських політиків особливий інтерес до сніданку з Трампом. Викликаний він майбутніми президентськими виборами в Україні в 2019 році. Як пишуть ЗМІ, в США ще не визначилися зі «своїм кандидатом» для Києва. Тому майбутні претенденти або «посли» їздили до Вашингтона для проведення корисних зустрічей з американським естеблішментом. На думку політолога Сергія Бикова, чиновники Вашингтона можуть вибирати між цими персонажами:
«Яценюк на хорошому рахунку в США. Але його «Народний фронт» має практично нульову електоральну підтримку. Юлія Тимошенко? Можливо, до неї придивляються, так як «Батьківщина» є однією з рейтингових політичних сил у країні»
Як сказано на сайті партії, Юлія Тимошенко встигла обійти багато високих кабінетів в Америці. Вона зустрілася зі спецпредставником США по Україні Куртом Волкером, керівництвом комітету Сенату з питань розвідки, сенаторами Маріо Рубіо та Біллом Нельсоном, главою комітету Сенату із зовнішніх справ Бобом Коркером та іншими чиновниками із США і Європи. Судячи з усього, її передвиборний штаб активно і плідно працює.
[caption id="attachment_69555" align="aligncenter" width="610"]
Фото: korrespondent.netЗ преси відомо, що в цей же час багато ділових зустрічей пройшло і у Арсенія Яценюка, який, до слова, не підтвердив участь у самому сніданку.
***
Українські політичні лідери використовують усі можливості, щоб заручитися підтримкою одного з головних партнерів країни. Це не погано, так працює політика. З іншого боку, в Україні вже давно нічого не вирішується без втручання зовнішніх сил і покровителів.
Така залежність чиновників від іноземних урядів несе в собі масу ризиків. Для держави, для суспільства, для якості життя. Те, що Україну нарекли полігоном для відпрацювання чужих технологій – не секрет. Це факт, який б'є по нас довгі роки.
Повертаючись до сніданку з Дональдом Трампом, буде справедливим зазначити, що в гонитві за заступництвом українські парламентарії та інші чиновники воліють не займатися реформами, законотворчістю та іншими прямими обов'язками, а – перетягувати ковдру. Не в інтересах нації і суспільства, а для вирішення своїх особистих та партійних завдань. Тож не дивно, звідки потім в деклараціях бюджетні відшкодування на мільйони гривень від закордонних відряджень. Де результат?
Марія Гелюх
