Справа Шеремета: неефективність чи саботаж?

Справа Шеремета: неефективність чи саботаж?

20 Липня 2017 10:16

20 липня 2016 року у власній машині був убитий журналіст Павло Шеремет. Його машина вибухнула в центрі Києва по дорозі на роботу. Влада обіцяла зробити все можливе, а Петро Порошенко назвав розкриття злочину «справою честі всієї країни». Висновок слідства про мотив вбивства – професійна журналістська діяльність Павла в Україні і за кордоном. Існує версія, що в усуненні журналіста могли бути зацікавлені влади Білорусі, Росії та України.  Минув рік, а злочин не розкрито, винні не знайдені, карати нема кого.

Комітет захисту журналістів: результатів мало


Комітет захисту журналістів (CPJ), який вів альтернативне розслідування справи і стежив за слідчими заходами прокуратури, зробив невтішні висновки. Резонансне вбивство стоїть на місці. Звіт Комітету так і називається «Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів». Автор звіту, журналіст Крістофер Міллер, підсумував роботу влади:
«Справа була заморожена. Мотиви не були підтверджені, велику кількість часу і зусиль витратили на розшук слідів злочину – і це не дало ніяких ниточок. Ознакам вбивства приділили дуже мало уваги. Вбивці, яких видно на камерах спостереження, коли вони підкладають бомбу, не визначені, не кажучи про затримання. Тільки завдяки зусиллям журналістів ми побачили їх на відео»

Журналіст прямо зазначив бездіяльність влади та неефективність слідчих заходів, що і призвело до безрезультатності справи через рік:
«Потенційні свідки і колеги Шеремета кажуть, що їх не викликали на ретельний допит. Сім'я Павла, друзі і журналісти, з якими я говорив, звинувачували владу у нездатності до роботи, халатності і саботажі. Що у нас зараз є, це неповне розслідування, яке дало дуже мало результатів»

Висновки правозахисників про загибель Шеремета


Аналогічний висновок зробили представники правозахисних організацій та ЗМІ у відкритому зверненні до влади напередодні річниці загибелі журналіста:
«Не дивлячись на оприлюднені в цьому році цифри на прес-конференції Міністерства внутрішніх справ України вагомі цифри по кількості допитаних осіб, відпрацьованих відеоматеріалів, проведених слідчих дій та призначених експертиз, за ​​підсумками всього року розслідування ми змушені констатувати його неефективність»

Правозахисники вважають, що влада не забезпечила належним чином процедуру розслідування. Це і призвело до безрезультатності всього слідчого процесу. Саме СБУ звинувачують в тому, що оперативники вилучили записи камер спостереження, на яких були зафіксовані основні підозрювані. До того ж журналістами, які проводили альтернативне розслідування, були виявлені і інші системні недоліки в роботі правоохоронців:
«Слідство не ідентифікувало і не допитало важливих свідків, які були присутні на місці злочину. Ключові відео з камер спостереження, на яких останній раз з'являються підозрювані чоловік і жінка, не були виявлені або не взяті до уваги. Тільки після виходу фільму (фільм-розслідування «Вбивство Павла» журналістів з проекту «Слідство.Інфо» - прим.авт.) в травні цього року поліція допитала екс-співробітника СБУ Ігоря Устименка, який імовірно стежив за журналістом Павлом Шереметом в ту ніч, коли в автомобіль закладали вибухівку»

Правозахисники вважають, що дані обставини не можна назвати продуктивним розслідуванням і звертаються до Президента та правоохоронців реанімувати справу і зробити все можливе, щоб знайти винних:
«Ситуація не відповідає критеріям ефективного розслідування, а саме – швидкості, ретельності, незалежності, об'єктивності та підзвітності слідчих органів зацікавленим особам. Більш того, така ситуація підриває довіру суспільства до процесу розслідування і його результатів. В Україні склалася справжня традиція безкарності у нападах і вбивствах журналістів, що пов'язано з виконанням ними професійної журналістської діяльності»

Що кажуть правоохоронці?


У поліції свої промахи і недоробки визнали. Глава Нацполіціі Сергій Князєв заявив:
«Не виключено (що були помилки - прим.авт.), з огляду на те, що вбивство не розкрите»

У своїй доповіді, яку слідство опублікувало в лютому 2017 року, заступник голови Нацполіціі Олександр Вакуленко розповідав про значні обсяги розслідування. В цілому правоохоронці опитали 1800 чоловік, з яких понад 300 – безпосередні свідки події. Було призначено 16 експертиз, 9 з яких завершені:
«Встановлено і допитано 224 таксиста та їх пасажирів, які проїжджали біля місця вибуху в зазначений час. Встановлено 48 власників автомобілів, припаркованих поблизу місця злочину. 60 осіб допитані з кола особистих і професійних зв'язків потерпілого, журналістів і колег. Слідчі провели аналітичний огляд близько 280 публікацій, тем, ефірів і коментарів до них. Опрацьовано рукописні журналістські напрацювання Шеремета, починаючи з 2007 року.

Вакуленко також озвучив, що слідством було вилучено близько 150 терабайтів інформації з камер спостереження.

В реальності виявилося, що кількість «терабайтів» не привела до результатів. Розслідування, яке спільно проводили представники всіх слідчих структур України на найвищому рівні (Головне слідче управління МВС, Генеральна прокуратура та СБУ) виявилося марним. Це не перший злочин проти журналістів. В архівах слідчих досить незавершеної роботи. Павло був убитий в рік, коли в Україні реформували силові структури. Відсутність прогресу у справі Шеремета – показник ККД всієї оперативно-розшукової діяльності та реформи правоохоронної системи в країні.

Юрій Луценко, наприклад, може довго і емоційно розповідати на камеру, як підвідомча йому ГПУ щодня «повертає мільйони» в казну та інше, але коли мова йде про розкриття резонансних злочинів - об'єктивно сказати нічого. Те ж стосується і роботи інших силових структур. Де результати?

Як поліпшити слідчі заходи?


CPJ та правозахисники пропонують владі залучити до роботи слідчої оперативної групи іноземних слідчих з високою кваліфікацією зі Штатів, ЄС і Британії. Забезпечити прозорість розслідування з регулярною і публічною підзвітністю виконаних заходів. Представники Відкритого звернення закликають міжнародне співтовариство надати посильну допомогу в розкритті вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів пропонує провести незалежне міжнародне розслідування:
«Україна не змогла навести докази, що підтверджують її заяву про причетність Росії, а недоліки в розслідуванні викликають сумніви в тому, що Україна здатна провести його незалежно»

Таку думку поділяє і Президент Порошенко, який запропонував залучити міжнародного експерта. Тему неупередженого розслідування і вимоги знайти вбивць Шеремета напередодні підняли в Європарламенті. Там євродепутат з Німеччини Ребека Хармс закликала владу України довести справу до кінця. Її підтримав Саліл Шетті, Генсек Amnesty International.

Правоохоронним відомствам на чолі з Президентом варто серйозно задуматися над тим, щоб змінювати не тільки «людей біля керма» і робити ключові кадрові перестановки, але і принципи роботи. Якщо не виходить діяти превентивно і попереджати резонансні злочини, то хоча б ефективно їх розслідувати.

Марія Гелюх