Днями стало відомо про те, що міністр освіти часів Януковича Дмитро Табачник отримав від окупантів нагороду – медаль «Учаснику спеціальної воєнної операції». І, на жаль, це не єдиний «колись український політик», який працює на росію.
Агентство UA News зібрало інформацію про тих, хто співпрацює з Кремлем і допомагає росії провадити окупаційну діяльність.
Дмитро Табачник
У пʼятницю, 5 квітня, російські опозиційні Телеграм-канали повідомили, що колишній міністр освіти України Дмитро Табачник, який втік з країни у лютому 2014 року, отримав від головнокомандувача Сухопутних військ рф Олега Салюкова медаль. І не просту, а учасника так званої «СВО».
При цьому на будь-яких провладних російських ресурсах інформації про нагородження Табачника немає.
Варто зазначити, що ексміністр освіти на хорошому рахунку у російських посадовців. У 2014 році Дмитро Табачник перебрався до окупованого Криму, де він почав співпрацювати з росіянами.
Наспівпрацювався він так, що увійшов до групи, яка мала в лютому 2022 року стати «тимчасовим урядом» в Києві. Також «консультував» керівників російських окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей, брав активну участь в організації псевдореферендумів в тимчасово окупованих районах Херсонської та Запорізької областей.
Крім того, Табачник, від імені гауляйтерів тимчасово окупованої Херсонщини та Запоріжжя, просив окупантів забезпечити цілодобову озброєну охорону «виборчих дільниць» на період незаконного референдуму.
23 листопада 2022 року СБУ повідомила Табачнику про підозру у державній зраді, а вже у березні 2024 року суд заочно визнав Дмитра Табачника винним у держзраді, пособництві державі-агресору та порушенню законів та звичаїв війни. У нього конфіскували майно на суму понад 200 млн грн.
Крім того, у 2023 році слідство встановило, що Табачник співпрацював з фсб та Мурадом Саідовим – так званим «смотрящим» від Кадирова. Вони спільно організували вивезення до Криму сільгосптехніки зі складів місцевого агрохолдингу. Також Дмитро Табачник був причетний до розграбування майна мешканців Мелітополя
За час своєї політичної діяльності в Україні Дмитро Табачник також «відзначився». Зокрема:
- З його подачі Міносвіти розробило новий навчальний план для 5-9 класів, за яким всесвітню історію та історію України було об'єднано в один курс;
- У 2011 році хотів запровадити реформу, яка б скоротила кількість шкіл у сільській місцевості;
- Здійснив ряд гучних й контроверсійних заяв і кроків, спрямованих проти надмірної, на його думку, українізації освітньої та деяких інших гуманітарних галузей України (підтримував білінгвізм, поширював пропагандистські тези про ОУН, лобіював питання поширення російського дубляжу в Україні тощо).
Нестор Шуфрич
Ще одним «зрадником-орденоносцем» виявився народний депутат від забороненої в Україні ОПЗЖ Нестор Шуфрич. І хоч він не є видатним учасником«СВО», як його ексколега Дмитро Табачник, але медалей у нього виявилося достатньо.
Зокрема, під час обшуку, який співробітники СБУ провели у вересні минулого року, в помешканні Шуфрича було виявлено заборонену російську символіку та нагороди. Зокрема, медалі до 75-річчя «Великої вітчизняної війни» (або, як називають її у цивілізованих країнах – Другої світової).
Обшук проводили не просто так. Як повідомляє Українська правда з посиланням на власні джерела у правоохоронних органах, Шуфрича підозрювали у держзраді і співпраці із співробітником ФСБ рф та колишнім народним депутатом Володимиром Сівковичем.
Увечері 15 вересня Печерський районний суд Києва обрав Нестору Шуфричу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
А у лютому 2024 року почали зʼявлятися нові деталі вчинених нардепом злочинів. Згідно з матеріалами ДБР, Шуфрич займався фінансуванням росгвардії у Криму. Зокрема, Шуфрич платив гроші росгвардії за воєнізовану охорону своєї елітної нерухомості на території півострова. Тільки за 3 місяці 2016 року підконтрольна йому компанія сплатила окупантам за ці послуги понад пів мільйона російських рублів.
Росгвардійці мали охороняти недобудований профілакторій загальною площею понад 4,5 тис. квадратних метрів, розташований біля моря у селищі Сімеїз. Згодом фігуранти організували підписання договору із структурами росгвардії на «охорону» об’єкта у Криму, за яким щомісяця переводило на рахунки окупантів сотні тисяч російських рублів. Крім того, підконтрольна Шуфричу компанія регулярно фінансувала бюджет рф, сплачуючи податки та збори.
13 березня за клопотанням прокурорів нардепу було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Відповідне рішення виніс Печерський районний суд Києва. Наразі Шуфрич вже 7 місяців перебуває під вартою.
Микола Азаров
У переліку топ-зрадників України точно має бути імʼя премʼєр-міністра України часів Януковича Миколи Азарова. Ще один політик, який втік з нашої країни у 2014 році, наразі мешкає у росії.
В українській політиці Азаров був ще з 1990-х, коли був депутатом Верховної Ради ІІ скликання. Приблизно з того часу він і співпрацював з проросійськими політичними силами.
У 2010 році Азарова призначили з подачі представників «Партії регіонів» прем’єр-міністром України. За його кандидатуру проголосували 242 з 450 депутатів.
Під час перебування на посаді, Микола Азаров продовжував кокетувати з росією і всіляко перешкоджати проєвропейському курсу розвитку України. 21 листопада 2013 року його уряд розпорядився призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до Євромайдану.
22 січня 2014 року, Азаров назвав учасників події в центрі Києва терористами та злочинцями, які повинні відповісти за свої дії.
Але відповідати не довелося. Бо на початку 2014 року Азаров подав у відставку і виїхав з України після того, як на Майдані почали розстрілювати протестувальників. Але не до росії. Спочатку політик жив у «загниваючих» Австрії та Швейцарії, а до росії перебрався вже тоді, як було заморожено його активи.
8 грудня 2016 року була виявлена квартира з речами прем'єра-втікача. Серед речей Миколи Азарова були знайдені десятки ікон та релігійних книг, датованих 19 століттям, оригінали (відповідно до висновків експертів) творів живопису Іллі Рєпіна, Василя Тропініна та Нікоса Сафронова, столове срібло, пам'ятні монети, нагородна зброя, козацька шабля та багато іншого.
У 2021 році Печерський суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Азарова за державну зраду. Він, діючи спільно та за попередньою змовою з колишнім президентом України Віктором Януковичем, на порушення Конституції та закону України «Про міжнародні договори України» підписав розпорядження про схвалення «Харківських угод» на користь росії, якими було продовжено на 25 років термін перебування Чорноморського флоту рф на території України.
Але Азаров і далі пробивав дно. Зокрема, у листопаді 2023 року слідство встановило, що колишній премʼєр закликав до денацифікації та насильницької зміни української влади. А також зазначав, що «спеціальна операція» путіна врятувала Донецьк від захоплення", а вбивства у Бучі – «фейк».
Також Азарова підозрюють у виправданні збройної агресії російської федерації проти України. Слідство встановило, що він поширював у власному телеграм-каналі матеріалі пропагандистського характеру.
У 2024 році до суду було скеровано обвинувальні акти щодо Миколи Азарова та його другої помічниці. Їх підозрювали у публічних закликах до насильницької зміни та повалення конституційного ладу, співпраці з державою-агресором та державній зраді.
Тетяна Монтян
Але є і такі зрадники (або, у нашому випадку, зрадниці), які починають дратувати окупантів. Як, наприклад, адвокатка Тетяна Монтян.
Її адвокатська і громадська діяльність є доволі неоднозначною. Бо, з одного боку, вона була адвокаткою лідера УНА-УНСО Андрія Шкіля у справі «9 березня» та засновницею «Пори» (чорної). А з іншого – рупором російської пропаганди.
Пік її активності у цьому напрямку припав на події Євромайдану. Учасників Революції гідності Монтян закликала «вішати на стовпах як держзрадників» і називала їх «майдаунами».
На початку грудня 2014 року Тетяна Монтян відвідала так звані «ДНР» та «ЛНР», у тому числі Луганськ, Алчевськ і Донецьк. У результаті цієї пропагандистської акції, організованої ГО «Офіцерський корпус», був звільнений солдат 40-го мотопіхотного батальйону Володимир Крутолевич, який близько трьох місяців знаходився в полоні у терористів ЛНР.
За підсумками поїздки Тетяна Монтян 10 грудня разом із журналістом 17 каналу Дмитром Філімоновим провела пресконференцію у пресцентрі «Українських новин», закликавши до негайного припинення вогню та проведення переговорів.
Але на цьому візити Монтян до квазіреспублік не закінчилися. На початку квітня 2015 року без відповідного дозволу Державної прикордонної служби України вона перетнула кордон між росією та Україною з метою потрапити на окуповані території Луганської та Донецької областей.
У 2020 році Монтян вихваляла життя на окупованих територіях і наголошувала, що там відтворили «Радянський Союз часів 1950-х років». І так їй це все подобалося, що 2021 року адвокатка переїхала до росії.
З початком російського вторгнення росії в Україну вона відкрито підтримала росію. За таку «відданість» рф долучила Монтян на засідання Радбезу ООН. Засідання було присвячене Мінським угодам.
Доповідачка назвала Україну «колонією колективного Заходу» і наголосила на тому, що Україна не хоче вести діалог із представниками окупованих територій і «вбиває мирне населення Донбасу».
У 2023 році СБУ оголосила підозру за кількома статтями ККУ: ч. 3 ст. 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ч. 1, ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч. 1 ст. 111-1 (колабораційна діяльність), ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників).
Але і всередині росії Монтян має все менше прихильності. Так російський пропагандист Володимир Соловйов Володимир накинувся на Тетяну Монтян у прямому ефірі і назвав її «хохляцькою тварюкою».
За словами Соловйова, пані Монтян не бачить нічого, що робить влада рф. Мовляв, це «закінчена тварюка».
«Тому я питаю у правоохоронних органів: ви довго будете терпіти тут цю хохляцьку тварюку з українським паспортом?», – завив пропагандист.
Авторка: Даша Шерстюк
