Якщо дуже просто пояснювати суть нового закону: ініціатива почалася з того, що існують безліч справ , по яким йде розслідування, за статтею 111 – «державна зрада».
Це велика кількість зареєстрованих проваджень щодо потенційного колабораціонізму. Я кажу «потенційного», тому що без вироку суду ми не можемо так називати ту чи іншу людину.
Безпосередньо працюючи на Харківщині, ми зіткнулися з цією проблемою під час чергового відрядження у місто Куп'янськ. Після звільнення міста Національна поліція та СБУ одразу почали проводити законну фільтрацію — щодо встановлення фактів потенційного колабораціонізму. Коли ці злочини фіксувалися, вони вносилися в ЄРДР. І їх було дуже багато. А по строку давності у попередній редакції закону вони просто йшли в нікуди. При цьому проводилося багато роботи, яка теж уходила в нікуди.
По тексту нового закону ми слово «злочин» у ньому замінюємо на фразу «кримінальне правопорушення». Це насправді важливі технічно-юридичні правки. На жаль, кейсів потенційного колабораціонізму у нас дійсно досить багато…
Закон одразу був прийнятий в цілому, це досить рідкісний випадок. Але тут і не було що правити. Усі профільні комітети були згодні з текстом. Тобто філософія закону дуже проста: ми допомагаємо справам і проробленій по ним роботі не загубитися, щоб ця праця не була нівельована.
Резюмуючи: цей закон технічно удосконалює процедуру розгляду справ, які стосуються питань національної безпеки та колабораціонізму. Щоб ці справи, як і робота по ним, через закінчення строку давності просто не губилися.
Марія Мезенцева
