Данія видала дозвіл на будівництво у своїх водах «Північного потоку-2». Це означає, що усунута остання перешкода на прокладанні газопроводу з Росії до Європи в обхід нашої території. Про майбутнє газпромівського проекту та яким чином Україні вибороти вигідний для себе транзитний контракт з Росією говоримо з Оленою Павленко, президентом Аналітичного центру Dixi Group, експертом у сфері енергетики
Олено, вітаємо Вас. Для України тема «Північного потоку-2» є питанням національної безпеки. Тобто має надважливе значення. Звідси одразу кілька принципових питань. Яка подальша доля проекту в цілому з огляду на дозвіл Данії? До чого готуватися Україні в контексті цього рішення?
Олена Павленко: Потік найімовірніше буде, тому що він побудований уже більше, ніж на 80%. І Данія реально стримувала цей процес більше, ніж півтора року.
Проект буде завершений. Але у нього не буде аж надто «солодких умов». Тому що, по-перше, на нього буде поширюватися дія Третього Енергетичного Пакету. Це були зміни до Директиви, які прийняв ЄС на початку цього року.
І по-друге, якщо ви звернули увагу, у вересні було прийняте рішення по діючому газопроводу OPAL на території Німеччини. Зобов’язання скоротити об’єми транспортування.
І тим не менше, нам треба готуватися до того, щоб використати цей аргумент у тристоронніх переговорах по транзиту.
Яким чином відстояти українські національні інтереси у перемовинах із «Газпромом»? Та чи буде контракт із росіянами?
Олена Павленко: Вірогідно, що росіяни просуватимуть свою позицію щодо зниження об’ємів транспортування і добиватися недовгострокових контрактів. Зараз важко сказати, які Україна може висунути контраргументи щодо довгострокової угоди.
Поки що окрім санкцій я не бачу, чим ми можемо посилити свої позиції. Насправді, ми готові до жорстких переговорів, тому що по-перше маємо закачаний газ до газосховищ. І можемо пережити кілька місяців без російського транзиту. І такі переговори будуть. Нам зараз треба дуже швидко думати, чим ми можемо ще посилювати свої позиції.
Тобто, фактично власних позицій у нас не достатньо? Речі, про які Ви говорите – це все зовнішній тиск, який нам можуть запропонувати?
Олена Павленко: Ймовірно, що так.
Росіяни, як можна побачити, підготувалися. Вони подали до суду на Єврокомісію щодо Третього Енергопакету, вони зараз активізуються на добудуванні «Північного потоку-2», у них все добре інформаційно. Нам потрібно чимось відповідати. Що порадити урядові? Мобілізувати підтримку серед європейців і США.
Як нам допоможе анбандлінг – те, чим зараз займається Нафтогаз?
Олена Павленко: Анбандлінг нам потрібен для того, щоб підписати новий контракт. Це свого роду – наша внутрішня домашня робота. Яку ми маємо встигнути зробити до кінця року.
Чи можуть судові процеси України проти «Газпрому» посилити наші переговорні позиції з росіянами?
Олена Павленко: Арбітражі, в яких ми судимося із «Газпромом», можуть бути нашою сильною переговорною позицією. Якщо ми зможемо залучити когось із тих компаній, що нині є у консорціумі з «Газпромом», до своєї ГТС – це б також посилило наші позиції.
У нас є шанси відстояти свої інтереси. Однак виходячи з того, що світ і будь-хто з наших партнерів зайняті вирішенням власних проблем, нам потрібно шукати таке рішення, яке зверне на себе увагу, і активно просувати його.