Україна скорочує споживання добрив: де виник дефіцит
У 2026 році український аграрний ринок добрив помітно стискається, бо зростання цін змушує господарства економити і змінювати структуру посівів, а споживання може впасти майже до 4,9 мільйона тонн. Попри це, експерти не прогнозують провалу врожайності, адже погода і базове забезпечення ресурсами поки грають на користь агросектору.
Ринок добрив в Україні входить у період помітної перебудови, де одні сегменти тримаються стабільно, а інші починають просідати через високу вартість і складну логістику, і це вже формує нову економіку агровиробництва. За даними аналітиків, споживання мінеральних добрив у 2026 році може скоротитися до близько 4,9 мільйона тонн, і ключовим фактором цього стане оптимізація витрат аграріями та перехід на менш ресурсомісткі культури.
Найбільше коливання спостерігається в сегменті азотних добрив, де карбамід може втратити частину ринку і опуститися нижче позначки у 1 мільйон тонн, тоді як аміачна селітра виглядає більш стабільною і тримається на рівні близько 1,3 мільйона тонн, а КАС залишається відносно передбачуваним із показниками близько 780–785 тисяч тонн на рік. Водночас за перші місяці 2026 року вже фіксується різниця в балансі постачань карбаміду — 426 тисяч тонн проти 491 тисячі тонн роком раніше, що свідчить про поступове охолодження попиту.
Окремо змінюється ситуація у сегменті сірковмісних добрив, де сульфат амонію демонструє зростання імпорту, зокрема через очікувані поставки з Китаю, і за чотири місяці 2026 року баланс досяг 298 тисяч тонн проти 151 тисячі роком раніше, тоді як ринок вапняково-аміачної селітри залишається невеликим і нестабільним. Комплексні NPK-добрива також відчувають тиск цін і тримаються на рівні близько 680 тисяч тонн, що показує обережність аграріїв у витратах навіть на базові компоненти живлення ґрунтів.
Фосфатні добрива залишаються під впливом високої вартості і оцінюються на рівні близько 460 тисяч тонн на рік, тоді як калійні виглядають більш стійкими і навіть можуть показати невелике зростання до 250 тисяч тонн. Експерти підкреслюють, що попри скорочення використання добрив і можливе зменшення посівних площ, агросектор поки утримує врожайність завдяки погодним умовам і накопиченим ресурсам, однак ризики залишаються — від дорогих енергоносіїв до логістичних обмежень і залежності від імпорту.