Westernization Index 2018 – рейтинг прозахідних цінностей та вестернізації політичної системи і суспільства. У ньому Україна займає 6 позицію серед 14 можливих. До таких висновків прийшли аналітики американського Стратегічного центру політичних та дипломатичних рішень StrategEast у щорічному звіті Westernization Index 2018.
Експерти проаналізували розвиток політичних систем, економік, суспільного життя, культурного середовища та правового поля 14 держав пострадянського простору.
Про StrategEast та методологію аналізу
Американський центр StrategEast знаходиться у Вашингтоні та займається щорічними дослідженнями пострадянських країн. Мета діяльності – сприяння у встановленні тісних зв'язків між представниками політичних і ділових кіл держав колишнього соціалістичного блоку та їх колегами у США і Західній Європі.
Автори звіту визначають для себе такі цілі складання рейтингу:
«По-перше, ми прагнемо допомогти країнам PSNR (Post-Soviet non-Russia region - прим.авт) краще вирішувати спільні проблеми, з якими вони стикаються у процесі відновлення своїх держав та інститутів після розпаду Радянського Союзу. По-друге, прагнемо звернути увагу на важливий, але геополітично крихкий регіон, таким чином, щоб міжнародне співтовариство краще підтримувало його розвиток»
У фокусі Westernization Index – аналіз «позаросійського» пострадянського регіону на шляху до вестернізації, куди входять 14 країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Україна та Узбекистан.
«Вестернізація розуміється як процес соціальних трансформацій, в результаті чого суспільства переймають західні моделі політичного розвитку, правового функціонування, економічних відносин, культури та способу життя»
«Індекс вестернізації» - рівень відповідності західним цінностям і загальний шлях до демократії серед пострадянських країн. Експерти аналізують пов'язані з цим процесом ключові проблеми PSNR-регіону: боротьба з корупцією, підходи до ведення бізнесу, рівень модернізації інфраструктури, діяльність незалежної преси та громадянського суспільства, енергонезалежність, вплив еліт.
Рейтингування формується на підставі 100-бальної шкали, де кожній зі складових вестернізації присвоєна своя оцінка:
- політична вестернізація (рівень політичної свободи, прозахідні партії, розвиток західних цінностей у громадській думці) - 25 балів;
- економічна вестернізація (членство в ЄС і СОТ, рівень спрощеності та прозорості ведення бізнесу, участь західних компаній у торгівлі, західні інвестиції) - 25 балів;
- правова вестернізація (відповідність правових норм розробкам Венеціанської Комісії, незалежність судів, стан законодавства у сфері захисту прав людини, рівень виправдувальних вироків) - 25 балів;
- культурний розвиток (мовні особливості і використання латиниці, рівень володіння західними мовами, розвиток прозахідних ТВ, кіноіндустрії, інтернету та соціальних медіа) - 15 балів;
- спосіб життя (відсоток туристів, які відвідують Захід, наявність західних франчайзингових компаній, густота інтернет-покриття та використання мобільної мережі) - 10 балів.
Особливість звіту – розуміння PSNR-регіону, як єдиного геополітичного простору, де кожна країна здійснює перехід від закритих, централізовано контрольованих інститутів радянської епохи до демократичних, ринкових і підзвітних інститутів сьогоднішнього світу.
Індекс складається експертами, які перебувають всередині досліджуваного середовища, що, на думку авторів звіту, дає аналізу повноту і справжність усієї картини.
Загальні висновки звіту
У вступній промові до «Індексу вестернізації 2018» третій президент Польщі Олександр Кваснєвський відзначає значення цієї дослідницької роботи:
«Індекс заповнює суттєву прогалину, допомагає всім нам зрозуміти, як спільне минуле може привести до такого різноманіття сьогодення»
У цих словах полягає головний висновок звіту: країни єдиного простору демонструють кардинальні шляхи руху до Заходу. Естонія отримала найвищу оцінку в 93 бали, Туркменістан – найнижчу у 17,5 балів.
В оціночному вираженні відмінності досягають близько 75 балів, від найбільш прозахідних до найменш демократизованих. Що дозволило класифікувати пострадянські держави на 4 основні групи:
- «По-справжньому прозахідні»: Естонія (93), Литва (85), Латвія (82);
- «Декларативно прозахідні»: Грузія (62), Молдова (56), Україна (54);
- «Балансуючі прагматики»: Вірменія (48,5), Казахстан (39,5), Азербайджан (37), Киргизстан (37), Білорусь (31,5), Узбекистан (29,5);
- «Неприступні фортеці»: Таджикистан (19,5), Туркменістан (17,5).
«По-справжньому прозахідна» Прибалтика прийняла політичну модель Заходу і є прикладом стійких демократій:
«Ці країни поділяють безумовну підтримку багатопартійної ліберальної демократії і розглядаються як стабільні, стійкі демократичні режими. Ці країни також повністю інтегровані у ключові західні інститути, такі як ЄС і НАТО»
Особливістю декларативно-прозахідних держав є їх прихильність західним цінностям в більшій мірі на словах і у деклараціях, ніж на практиці. Вибірковий підхід у реформах – основна характеристика таких режимів.
««Балансуючі прагматики» прагнуть балансувати між Заходом і Росією для максимальної вигоди у своїх політичних та економічних інтересах. «Багатовекторна» політика цих країн не обов'язково означає створення демократичних режимів. Навпаки, у більшості випадків це керовані режими, які прагнуть зміцнити свою владу, часто на шкоду демократії»
«Неприступні фортеці» дотримуються курсу максимального відсторонення і закритості від зовнішнього впливу Заходу і Росії.
Читайте також: Україна в рейтингах щастя, економік і свободи
Незважаючи на загальні характеристики, що дозволяють об'єднувати країни в групи, кожному конкретному режимові притаманна своя специфіка. Індекси країн за окремими критеріями різняться.
Наприклад, в загальній оцінці політичної вестернізації порядок розміщення держав може відрізнятися від черговості постановки в індексі економічного розвитку. Те ж стосується й інших критеріїв. Відмінності по розвиненості окремих маркерів демократичності добре проілюстровано на прикладі України.
Місце України у рейтингу вестернізації
Україна в цілому набрала 54 бали. Це трохи більше половини від максимальної суми, і в середньому на 30 балів менше від найбільш прозахідних країн. У своїй групі «декларативних демократій» держава посідає останнє місце.
Що стосується окремих індексів, по деяких позиціях країна просунулася вище загальної оцінки, за іншими – істотно просіла. В індексі «політичної вестернізації» Україна набрала 16 балів із 25 можливих і зайняла 5 сходинку рейтингу. Найбільш розвиненим критерієм вважається наявність прозахідних політичних сил у парламенті (5 місце). Найслабшим – громадська думка і прозахідні настрої у суспільстві (9 місце).
«Прозахідні настрої в країні сильні, хоча є істотна частка населення (принаймні, третя частина), яка з різних причин не бачить Україну інтегрованою на Захід. Деякі з них пояснюють це самокритикою, тобто «ніхто нас там не хоче», в той час як інші вважають за краще співробітництво з Росією та її союзниками в рамках Євразійського митного союзу, хоча з кожним роком ця група стає все меншою»
«Правова вестернізація» України оцінена на рівні 11 балів з 25 і 7 місця в загальному. Юридична основа для захисту прав людини у державі представлена широким набором правових інструментів. Однак на практиці, включаючи виправдувальні вироки для засуджених, існують проблеми, особливо на окупованих Росією територіях. Відповідно позиції України визначено на 8 і 10 місцях у списку всіх країн.
«Число виправдувальних вироків в судах України вкрай мале – менше 1%. Низька кількість таких вироків пояснюється тиском, що чиниться прокуратурою на суддів»
У рейтингу «економічної вестернізації» Україна знаходиться на 6 щаблі з 14 балами (із 25). Західні інвестиції та вільне підприємництво оцінені низько: 8 місце у списку інвестицій та 11 – за рівнем доступу і прозорості ведення бізнесу. Решта критеріїв з економіки оцінюють країну на рівні 6 рядка загального індексу.
«П'ять топових інвесторів в українську економіку у першому півріччі 2017 року – Кіпр,
Нідерланди, Росія, Великобританія та Німеччина. Однак фінансування, яке надходить через Кіпр, Нідерланди і Великобританію, часто має українське походження. Це означає, що, незважаючи на офіційну статистику, обсяг західних інвестицій в Україні низький»
Відзначена і українська специфіка інтенсивної торгівлі з країною-агресором:
«Найбільш несподіваним є те, що Росія, незважаючи на конфлікт з Україною, входить у трійку інвесторів. Це пов'язано з тим, що Росія активно інвестувала у фінансування дочірніх компаній своїх банків в Україні. Російські інвестиції склали 4,4 млрд. дол. США, що становить 11,4% від загального обсягу інвестицій за цей період (38,9 млрд. дол. США)»
У культурному плані і по стилю життя Україну визначають у першій п'ятірці. Але і тут є просідання. Автори звіту вважають, що за рівнем доступу до інтернету та користування мобільними телефонами країна поступається більшості пострадянських держав і знаходиться на 10 позиції.
Якщо порівнювати з цифрами наших найближчих сусідів по групі, Україні є куди прагнути. Єдиною рекомендацією на найближчу перспективу може бути побажання йти від вибірковості реформ і декларативності намірів. Тоді рух до справжніх демократій, про що тлумачимо багато років, не змусить себе чекати.
Марія Гелюх
