Поточний стан Агро сектору країни можна ототожнити з ідеальним штормом, тому що кількість та фундаментальність проблем що існують наразі викликають занепокоєння не тільки у аграрія, але й у пересічного громадянина.
Отже, Аграрна логістика.
1. Логістика - пропускна спроможність портів.
У поточних умовах, коли морські порти заблоковані (Чорне море заблоковане із-за припинення зернової угоди, Дунай постійно обстрілюється) та діють заборони на імпорт сільгосппродукції з боку сусідніх європейських держав, бізнес вкрай обмежений у виборі маршрутів для експорту власної продукції. Наявні маршрути мають обмежену пропускну здатність, а їх використання здорожчує вартість продукції. Через це собівартість продукції балансує на межі збитковості, а подекуди виробництво вже є нерентабельним для бізнесу. Будь-які обмеження, які вводяться всередині країни, створюють додаткові труднощі для компаній на тлі вже існуючих зовнішніх обмежень».
Окрім того, зміна умов перестановки вагонів на європейську колію може вже найближчим часом призвести до суттєвого зниження обсягів експорту та, відповідно, зменшення валютних надходжень в економіку країни.
«Справа в тому, що під час перевезення товарів залізницею на західному кордоні вагони мають бути переставлені з широкої української колії (1520 мм) на вузьку європейську колію (1435 мм). Для цього використовуються спеціальні візки, які надаються перевізникам «Укрзалізницею». Попри те, що ці візки вже зараз у дефіциті, «Укрзалізниця» має намір з 1 жовтня обмежити можливість користування ними для приватних власників вагонів, які вже отримали відмову у затвердженні планів перевезень на жовтень».
За для покращення пропускної здатності, оператори в чорноморському порту Констанца (Румунія) інвестують у збільшення своїх потужностей з перевалки зерна, оскільки Україна нарощує експорт через свого сусіда.
Тепер логістична потужність Констанци становить 40 млн. т зерна на рік, що значно перевищує річний рекорд у 25 млн т, встановлений у 2021 році.
Але цього недостатньо, і не лише українська, але й європейська інфраструктура не дозволяють зберігати і транспортувати ті обсяги, які навіть під час війни може виробляти Україна, навіть з урахуванням так званих дружніх об'їзних Європейських шляхів.
2. Обмеження щодо експорту, а саме ринків збуту Агро продукції.
За даними Продовольчої програми ООН (FAO), напередодні російського вторгнення український аграрний сектор давав до 20% ВВП та понад 40% експортних доходів.
У липні цього року, коли Росія вийшла із зернової угоди, експорт товарів з України впав до найнижчого від початку вторгнення рівня. Якщо порівнювати із липнем 2022-го, він скоротився на 18%.
Для України ж зупинення чорноморського шляху призвів до того, що експорт аграрної продукції з України у 2023 році буде на 2 млрд доларів меншим, ніж він міг би бути, підрахували в НБУ. Там не очікують, що коридор відновлять до кінця війни.
3. Анексовані землі та заміновані поля.
Від початку окупації частини України нам вдалося повернути 8,1% територій, однак 16,7% все ще знаходяться в руках загарбників. Дана ситуація для аграріїв має велике негативне значення, адже йдеться про орні землі, ферми, елеваторні комплекси, тощо.
Втрати української економіки через замінування полів щорічно сягатимуть до 800 мільйонів доларів.
Наразі 8 мільйонів гектарів полів заміновано, з них 6 мільйонів розміщені на тимчасово окупованих територіях, а ще 2 мільйони — на звільнених.
Вторгнення росії призвело до створення в Україні найбільшого у світі мінного поля. Його площа становить 250 тисяч квадратних кілометрів. Це перевищує розміри Корейського півострова, Лаосу, Румунії та Великої Британії.
Для розмінування даних територій згідно попередніх розрахунків знадобляться навіть не лисички, а сотні років.
4. Відсутність ціни на агро ринку.
У пошуках шляхів, як вивезти зерно, сторони, особливо міжнародні партнери України, оперують фізичними обсягами. Саме це важливо для харчової безпеки.
Проте для аграріїв наперед виходять не обсяги, а гроші.
Попри те, що цьогорічний врожай буде на 20% більший за торішній, високі витрати на логістику та відсутність альтернатив вплинули на ціни і зробили вирощування зернових в Україні неприбутковим.
Фактично, український агросектор став збитковим вперше за останні 20 років. При чому найзбитковішими виявилися саме зернові.
Як визнають в НБУ, маржинальність аграрного бізнесу погіршується, й це матиме вплив на загальні показники української економіки, адже АПК завжди був одним із її локомотивів.
- Дороге банківське фінансування;
Нещодавно облікова ставка НБУ буда знижена з 25 % до 20 %, не дивлячись на зниження, вартість гривневого ресурсу в комерційних банках все рівно залишається захмарно дорогою навіть для агро сектору, тим більше в умовах відсутності цін на агро продукцію.
При цьому міжнародні фінансові організації розглядають кредитування тільки тих українських компаній, які раніше вже позичали кошти в даних структурах чи мають проекти в регіонах на Західних кордонах, кредити є новим
позичальникам розглядаються не квапливо та в більшій частині під капексні інвестиції, а не під робочий капітал в чистому вигляді.
Інструменти страхування інвестицій в Україну тільки розглядаються, але є вже перші success stories зі страхування кредитів за участі - (MIGA - агентство з гарантування інвестицій Світового банку).
MIGA наразі надала Dragon Capital гарантію на $9 млн для інвестицій у Львівський індустріальний парк, далі буде.
- Правоохоронні органи та проблема не декриміналізації раніше окупованих регіонів України.
На жаль, за такої складної ситуації із аграрним сектором, правоохоронці не полегшують ситуацію, та за любої зручної нагоди, нагадують бізнесу про те, що розслаблятись рано, та досить часто інкримінують аграріям раніше анексованих територій - колабораціанізм, і доповнену 15 березня 2022 року в Кримінальний кодекс України статтю 111-1 “Колабораційна діяльність», що передбачає співпрацю громадян держави із ворогом для забезпечення інтересів ворога та заподіяння шкоди власній державі.
При чому, досить часто кажуть на біле - чорне, не вдаючись в подробиці з використанням методів шантажу та залякування, тим самим роблять все щоб Аграрій прийшов домовлятись. Таке собі мародерство у воєнний час, яке відволікає. Замість того щоб спасати бізнес та країну, підприємець вимушений рятувати себе та родину, виходить наче від своїх же. Сюрреалізм та й годі..
- Прильоти та обстріли українських агро підприємств.
На превеликий жаль, вороги діє послідовно системно знищуючи економічну інфраструктуру
країни, розуміючи що економічний фронт, ще й аграрний - є стратегічним в отриманні валютної виручки країною.
Вище, перелічені основні 7 проблем Агро сектору в 2023 році, це не інакше, як ідеальний шторм для країни та галузі, але варто розуміти, що життя та економіка є циклічними, і за кожним спадом, іде неминучий підйом.
З думкою про цей підйом у серці, кожного ранку ми - аграрії боронимо нашу країну на економічному фронті. Тільки вперед!
Автор: Сергій Сорокунський, власник агрокомпанії "Сапфір Агро".
