21 та 22 березня у столиці Бельгії Брюсселі пройде саміт лідерів країн Європейського Союзу.
Учасники планують обговорити ключові питання щодо безпеки та оборони, ситуації в Україні та на Близькому Сході, а також розширення ЄС, сільського господарства та міграції.
Коротко про саміт
Учасниками саміту лідерів ЄС стали президенти та премʼєр-міністри 27 країн: Бельгії, Австрії, Болгарії, Хорватії, Кіпру, Чехії, Данії, Ірландії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції.
Також до заходу долучилися голова Європейської Ради Шарль Мішель, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель та генеральна секретарка Ради Європейського Союзу Терез Бланше.
Згідно з порядком денним, який опублікували на сайті Європейської Ради, саміт передбачає розгляд восьми питань, які наразі потребують обговорень.
Першим у переліку зазначається питання підтримки України у її боротьбі. Зокрема, лідери ЄС планують обговорити подальшу допомогу нашій країні у відповідь на воєнну агресію росії.
«ЄС продовжить надавати політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку стільки, скільки буде необхідно. Наразі ЄС і його країни-члени виділили понад 138 мільярдів євро на підтримку»
Порушать європейські лідери і питання власної безпеки та оборони. На обговорення були винесені питання необхідності підвищення готовності Європи до оборони, а також укріплення оборонної галузі ЄС та підвищення її конкурентноспроможності.
Також лідери ЄС обговорять Європейську стратегію та Європейську програму щодо оборонної промисловості.
Ще одним важливим питанням є розширення Європейського Союзу, особливо зважаючи на останні напрацювання України, Молдови та Боснії і Герцоговини у цьому питанні.
Зокрема, ще у грудні 2023 року лідери ЄС погодили початок перемовин про вступ України і Молдови до Євросоюзу. Але за умови дотримання країнами низки вимог. Що стосується Боснії та Герцоговини, то очільники країн-членів ЄС також висловилися про готовність розпочати перемовини, якщо країна виконає необхідні критерії для членства.
Крім того, лідери ЄС порушили питання щодо ситуації на Близькому Сході, зовнішнього співробітництва, сільського господарства та міграції.
Що стосується останньої точки, то тут представники Євросоюзу матимуть дискусію щодо стратегічних підходів до процесу міграції, які будуть поєднувати посилення зовнішніх заходів, партнерство з країнами, звідки прибувають мігранти, усунення корінних причин міграції та розширення можливостей для легалізації цього процесу, а також запровадження політики повернення.
Разом з тим учасники мали час на дискусії із Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем та головою Європарламенту Робертою Мецолою.
Ключові заяви учасників саміту
Головна частина – обговорення питань, винесених на порядок денний, відбудеться завтра, 22 березня. Але лідери країн-членів ЄС вже встигли поспілкуватися із журналістами і зробити важливі заяви. Зокрема, і про Україну.
Так канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив про підтримку використання прибутків від заморожених активів Центробанку росії для озброєння України.
«Я абсолютно впевнений, що ми посилаємо тут дуже чіткий сигнал путіну. Він прорахувався, якщо вважає, що ми не в змозі підтримувати Україну стільки, скільки це необхідно», – зазначив він у коментарі журналістам.
Німецький лідер підкреслив, що має оптимістичний погляд на шанси лідерів об'єднатися з приводу цього питання. За словами Олафа Шольца, використання прибутків від заморожених активів Центробанку росії є невеликим внеском у допомогу Україні для захисту від російської агресії, але він назвав цей крок “важливою складовою”.
Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте також висловився на підтримку використання в інтересах України непередбачених доходів від заморожених російських активів. Але політик звернув увагу, що не очікує на ухвалення рішення сьогодні.
«Пропозиції Комісії здаються дуже багатообіцяючими. Ми завжди говорили, що вони мають бути законними. Я не впевнений, що їх буде схвалено сьогодні, я на це сподіваюся, я думаю, що (їх ухвалять – ред.) скоро, у будь-який час»
А ось зовсім протилежної думки дотримується Австрія. Зокрема, канцлер Австрії Карл Негаммер заявив, що Відень виступає проти ідеї використання прибутків від заморожених активів росії на фінансування зброї для України.
«Для нас як для нейтральної держави має бути забезпечено, щоб гроші, де ми даємо згоду, не передавали на зброю і боєприпаси. Спочатку обговорювалось, що вони будуть інвестовані у відбудову в Україні. Цю пропозицію я вважаю розумною»
Крім того, журналісти вже тиражують новини про те, що ж може відбутися під час саміту. Зокрема, Financial Times пише, що президент Франції Еммануель Макрон закликатиме лідерів ЄС ухвалити радикальні плани щодо збільшення оборонних витрат, відновивши вимоги щодо спільних облігацій, проти яких категорично виступає Німеччина.
«Наполегливість французького президента на саміті ЄС у Брюсселі має оголити розбіжності щодо того, як фінансувати найбільше переозброєння Європи з часів закінчення холодної війни в умовах напружених національних бюджетів», - зазначають у матеріалі.
Які ж рішення будуть ухвалені остаточно – покаже час. Поки нам лишається лише очікувати 23 березня, коли саміт остаточно завершиться і представники європейської спільноти зможуть представити свої напрацювання.
Авторка: Даша Шерстюк
