12,6% німецького населення на федеральних виборах до Бундестагу підтримало ультраправу політичну силу «Альтернатива для Німеччини». 24 вересня, в день виборів, коли стали відомі попередні результати голосування, в Берліні пройшов мітинг проти перемоги АДН з антифашистським забарвленням і гаслами. Німці дали зрозуміти, що вони – противники націоналістичних позицій і не мають наміру повторювати помилки минулого.
На наступний день Фрауке Петрі, одна з лідерів і засновників партії, зробила публічну заяву про небажання перебувати у фракції партії в парламенті. Рішення викликане постійною і тривалою боротьбою за владу в керівництві АДН. Петрі вважає, що такі розбіжності не можна замовчувати.
Ангела Меркель вважає високу підтримку виборцями АДН «серйозною проблемою», з якою вона має намір боротися. Також Меркель має намір обмежити вплив партії на політику канцлера і уряду:
«Я вважаю, що партії, які можуть створити коаліцію, здатні самі прийняти рішення, незважаючи на усі суперечності ... Це буде відображено в майбутніх коаліційних угодах, але «Альтернатива для Німеччини» не матиме на це впливу»
Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн заявив, що відродження ультраправої ідеології у Німеччині особливо небезпечне:
«Коли таке (перемога націоналістичної партії – прим.авт.) відбувається в Німеччині, це викликає особливий страх на тлі історії країни. 70 років по тому після закінчення Другої світової війни в парламенті знову сидять неонацисти»
У нашому матеріалі – аналіз ситуації в Німеччині та перемоги ультраправих на виборах до Бундестагу.
Трохи передісторії
«Альтернатива для Німеччини» - право-популістська політична партія консерваторів-євроскептиків, заснована в лютому 2013 року для участі в федеральних виборах до німецького Бундестагу. До кістяку партії увійшла опозиційно налаштована до ХДС інтелігенція, яка вважає єврозону несприятливою для життя простого населення. Установчий з'їзд партії відбувся в квітні 2013 року. Її лідерами стали професор економіки Бернд Лукка (покинув партію в 2015 році, заснувавши власну політсилу), підприємниця Фрауке Петрі та журналіст Конрад Адам.
На сьогоднішній день кількість членів партії налічує більше 25 тисяч. За підсумками виборів до парламенту партія отримала 94 місця в Бундестазі, також представлена в ландтагах (земських парламентах) – 166 місць і 2-а мандатами в Європарламенті.
Основна ідеологічна концепція – націонал-консервативні переконання. Відмова від порятунку єврозони і допомоги фінансово-залежним країнам ЄС, критика уряду за політику підтримки єврозони, повернення до національної валюти. Бернд Лукке заявляв:
«Єдина валюта не тільки не допомагає Європі вийти з кризи, вона поступово руйнує економіку континенту»
Партія критикувала уряд за більшість соціальних норм та «несправедливе» податкове навантаження, виступала проти біженців, особливо малозабезпечених та неосвічених, піднімала питання демографічної кризи Німеччини. «Альтернатива» схвально ставиться до зв'язків з Росією.
Прихильники ідеології АДН, в основному, жителі колишньої НДР, на землях якої деякі осередки партії мають відкриту неофашистську риторику. У 2013 році «Альтернативі» не вистачило 0,3% голосів для проходження до Бундестагу.
АДН під час виборчої кампанії 2017 року
Основою передвиборчої кампанії партії стала тема міграційної кризи в Європі. На її тлі АДН зайняла жорстку антиісламську позицію, заявляючи:
«Іслам не є частиною Німеччини, в розповсюдженні чи присутності зростаючого числа мусульман – великий виклик нашій державі»
Партія виступила за вихід Німеччини з єврозони і широку конституційну реформу. Її суть – проведення референдумів та обмеження влади партій, скорочення числа депутатів парламенту та терміну перебування на посаді канцлера двома каденціями, прямі вибори президента.
АДН агітувала за скасування інститутів ЄС і повернення до моделі зони вільної торгівлі. Також наполягала на поверненні частини суверенітету Німеччини, добровільно відданого європейським наддержавним структурам. Коментує експерт Віктор Савінок:
««Альтернатива» вважає існування Євросоюзу загрозою не тільки для національного суверенітету, а й національної ідентичності ФРН»
Захищати клімат в партії не вважають за доцільне, як і датувати альтернативну енергетику, за яку в Німеччині частково платить населення. АДН агітує за повернення до традиційної атомної енергії. У партії вважають, що відносини з Росією мають важливе значення для всієї Європи, особливо, в частині забезпечення безпеки.
Ідеологи «Альтернативи» називають себе переконаними демократами, консерваторами та лібералами. Більшість передвиборних гасел були розкритиковані чинною владою, а деякі – названі антиконституційними. Міністр юстиції ФРН Хайко Мас:
«Вперше з 1949 року подолати п'ятивідсотковий бар'єр може партія, програма якої частково є антиконституційною. Ставлення до релігії, сім'ї, кримінального права та євроінтеграції з усією очевидністю порушує статті 1,3, 4 і 23 Основного закону, який заявляє про гідність людини, а також про презумпцію невинуватості, рівність чоловіка і жінки та свободу релігії»
Міністр юстиції також вважає незаконними антиісламістські вимоги АДН:
«Звичайно, будь-яка релігія повинна підкорятися чинному в Німеччині конституційному ладу. Однак статті 3 і 4 Основного закону гарантують свободу віросповідання та забороняють дискримінацію за ознакою релігійної приналежності або переконань»
«Альтернативою» також була розіграна карта посилення внутрішньої безпеки країни, що в епоху розквіту тероризму було зустрінуте позитивно. Партія виступила за збільшення бюджетних витрат на поліцію та гаранування безпеки, пониження нижньої планки щодо притягнення до відповідальності за порушення закону з 12 років, контроль кордонів країни, цензуру в інтернеті, висилку іноземних правопорушників, вимогу виведення з території Німеччини воєнізованих контингентів інших держав.
Формула успіху АДН
З 2015 року рейтинг партії поступово йшов вгору і досяг 7-8%. У розпал міграційної кризи дав силі увійти до складу земельних парламентів в 2016 році. «Альтернатива» істотно піднялася на темі напливу в Європу сирійських біженців.
Згодом і уряд Меркель, і Європа дещо знизили гостроту міграційної проблеми, однак популярність «Альтернативи» особливо поширювалася у східній частині Німеччини. Як вважає Савінок:
«На користь «Альтернативи» у східній частині ФРН грає цілий ряд невирішених проблем, різниця в доходах з Заходом, інфраструктурні проблеми, брак робочих місць і навіть ностальгія по періоду східнонімецького соціалізму, адже «при старій добрій НДР всіх цих мігрантів тут не було»
Примітно, що електорат партії – це люди з доходом вище середнього, закінченою середньою та вищою освітою. Багато прихильників – мігранти з країн колишнього СРСР. Для них «Альтернатива» використовувала «мовний» пряник – вела агітацію та кампанію російською мовою.
Всі ці фактори партія успішно використовувала для своєї перемоги на федеральних виборах до Бундестагу. Як відзначають аналітики, велика частина тих, хто проголосував – не прямі шанувальники ультраправої ідеології «Альтернативи», а, скоріше, противники чинної влади та широкої коаліції. А також ті, хто втомився бачити Меркель на посту глави уряду, як вважає експерт Іван Яковина:
«Вода в цьому «політичному болоті» застоялася, нових думок та ідей не з'являлося, єдиною його програмою було «давайте залишимо все, як є». Хоча ситуація в Німеччині стабільно хороша, значна частина електорату просто скучила. Людям захотілося дати стусана ХДС/ХСС та СДПН, щоб ті трохи пожвавилися. І це вийшло»
У DW відсоток протестуючого електорату оцінюють у 85% від усіх, хто проголосував за «Альтернативу»:
«85% тих, хто проголосував за АДН, заявили, що тільки так вони зможуть висловити протест проти нинішньої політики влади ФРН»
Російський слід
«Альтернативу для Німеччини» справедливо вважають проросійською політичною силою. Крім того, що партія виступала за відновлення дружніх відносин з РФ, без якої стабільність і мир в Європі неможливі, кандидат у канцлери від АДН Олександр Гауланд вважає антиросійські санкції «політично помилковими». Лідер схвально висловлювався і на рахунок анексії Кримського півострова:
«З давніх-давен російська територія, яку росіяни ні за яких умов не повернуть до складу України. Я не думаю, що санкції можуть на щось вплинути»
Гауланд вважає свою партію анархістського спрямування:
«Хоча в анархістської партії справжнього начальника не буває. А ми – саме анархістська партія»
Експерти називають РФ в числі фінансових спонсорів «Альтернативи». При цьому Кремль переслідує власні цілі:
- зміна ставлення Берліна до антисанкційної політики на адресу Росії, «охолодження» підтримки України та зниження градуса антиросійської риторики на рівні ЄС;
- у зовнішній політиці зіштовхування Німеччини зі Штатами і гра на антиамериканських настроях німців;
- посилення енергетичної залежності Німеччини та реалізація проекту «Північний потік-2».
Найпростіший і доступний спосіб, який Кремль апробує в різних країнах Європи, підтримка ультраправих і ультралівих течій. Німеччина – як центр і політичний оплот Європи – найкращий майданчик для такої тактики. Коментує аналітик Антон Павлушко:
«Мета максимум Кремля – вбити клин між союзниками по НАТО і ЄС, тобто зруйнувати ці організації зсередини. У тих же самих категоріях можна розглядати прагнення Москви схилити Берлін на свою сторону в протистоянні Вашингтону. Абсолютно ясно, що в технологічному та економічному плані Росія не може стати для США серйозною загрозою, але вся російська ідеологічна система спирається саме на це суперництво і конфронтацію із Заходом»
Також існує думка, що Росія використовувала електорат етнічного російського населення Німеччини. У той же час, після оголошення результатів виборів, 15 організацій російських німців підписали відкрите звернення до ЗМІ та політиків, в якому публічно висловили дистанціювання від перемоги АДН на виборах до Бундестагу:
«Ми – ні АДН, ні ХДС, ні п'ята колона Путіна! Ми точно так само індивідуальні, як і всі інші громадяни нашої країни! Це дуже однобоке зображення німців з Росії, як особливо мотивованої групи виборців «правопопулістської партії»
Представники групи вважають асоціації себе з прихильниками ультраправих неправильними і такими, що не відповідають дійсності:
«Було б просто фатальним, якби кожного російського німця стали сприймати як ксенофобського виборця АДН або прихильника Путіна. У тих районах німецьких міст, де німці-переселенці пліч-о-пліч живуть з біженцями, панує мир, там немає ніяких скільки-небудь серйозних конфліктів. Багато з нас, в тому числі і в нашій організації, активно допомагають біженцям»
Ми дотримуємося думки, що «Альтернатива» не зможе ефективно впливати на політику уряду Німеччини, незважаючи на істотне представництво в парламенті. Жодна політична сила Бундестагу не зацікавлена в союзі або співпраці з ультраправою силою. Для Німеччини – це індикатор майбутніх оцінок в очах виборців. А тому єдина роль, яка відводиться партії на найближчі 4 роки – це критика дій влади та продовження популістської риторики. Завдання майбутнього уряду та Меркель – використати цей час для маргіналізації партії та роздроблення її електорату. Канцлеру доведеться відповідати не тільки на зовнішні виклики, яких в ЄС та Німеччині накопичилося чимало, але і долати внутрішні передумови для розколу німецького суспільства, до якого спрямовані погляди АДН та її союзників ззовні.
Марія Гелюх
