6 червня в Україні традиційно відзначають день журналіста. Вітаємо усіх колег і бажаємо легкості пера, наснаги, твердості духу та ясної пам'яті про те, в ім'я чого живе журналістика.
Сьогоднішню нашу добірку присвячуємо кращим з кращих – українським журналістам з яскравим почерком, своєю аудиторією, визнанням колег, неповторним стилем та відмінним почуттям гумору.
Денис Бігус, вік – у повному розквіті сил
Фото: 1tv.com.uaтележурналіст, розслідувач, блогер, автор і натхненник Bihus.Info – майданчика антикорупційних та інфо-проектів громадських організацій «ТОМ 14» і «Канцелярська Сотня»
Чим займається: веде проект антикорупційних розслідувань «Наші гроші» на телеканалах «24 канал» і «UA: Перший»
«Я мало розуміюся на акціях. Я не вмію «в плакати». Але мені здається, найкращим плакатом буде привезти цеглу і закласти це посольство нахер (мова про посольство Росії, після повідомлення про «вбивство» Бабченка - прим.авт.). У нас до цих пір немає візового режиму. Йде торгівля. «Лінія Яценюка» - ганебна пара кілометрів дроту. А давно пора будувати стіну. У всіх сенсах. І судячи з усього – самим. Хоча б навколо посольства. Для початку»
журналістДосягнення:
У розслідницькій журналістиці – більше 10 років, працював на телеканалах ZIK, TVi, 5 канал, у «Центрі протидії корупції». «Наші гроші» провели ряд гучних розслідувань, багато з яких стали прецедентом для судових справ і прикриття корупційних схем, непрозорих тендерів, і послужили звільненням нечесних чиновників.
В рамках Bihus.Info створив ряд авторських проектів:
- Спецпроект, присвячений судовій системі та реформі в Україні - «Наші гроші. Досудились»;
- ресурс «ГарнаХата» - каталог власників елітного та найдорожчого житла в Україні;
- проект «Декларації» - база декларацій чиновників з аналітичними матеріалами;
- програма «Гра слів» - перевірка обіцянок політиків;
- відеоблог «Підсумки дна»;
- проект «Тисни!» - юридична підтримка журналістів після розслідувань;
- «Посіпаки» і «Посіпаки-2. Мініміньйони» - ресурси з базами помічників народних і місцевих депутатів.
У червні 2017 року Бігус удостоївся міжнародної премії Democracy Award-2017 за досягнення у боротьбі з корупцією від Національного фонду підтримки демократії (NED). З 2014 по 2017 роки проекти Бігуса відзначені цілим рядом премій і нагород за професійні досягнення.
Колеги про автора:
«Денис – кращий журналіст-розслідувач в Україні. Найбільш посидючий. Він завжди знає ще парочку історій з мораллю про українських чиновників. Інформація, яку він викладає, недоступна з інших джерел, і, не дивлячись на те, що це дуже складна інформація, вона викладена дуже доступно»
журналіст, блогерРоман Шрайк, 44 роки
Фото: zik.uaТележурналіст, блогер, засновник проектів durdom.in.ua, linkodrom.com, site.ua
Чим займається: веде авторські новинні та аналітичні канали на Telegram, присвячені політиці, суспільству, майбутнім президентським та парламентським виборам https://t.me/ShrikeNews, https://t.me/UkrainianElection
Заснував блог-платформу для топових користувачів українського сегменту Facebook - site.ua
««Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер закликав покінчити із цькуванням Росії. спочатку прочитав «закликав покінчити з росією». але ні. «Я думаю, ми повинні відновити зв'язки з Росією», - сказав він. відмінна ідея, Жан-Клод. користуючись нагодою, закликаю покінчити із цькуванням нацистів, серійних вбивць і людожерів. і відновити зв'язки з іділ»
журналіст, блогерКолеги про автора:
«Збалансована подача, без істерик»
блогерМайкл Щур, 36 років
[caption id="attachment_105995" align="aligncenter" width="1200"]
Фото: 1tv.com.uaтележурналіст, актор
Чим займається: автор гумористично-аналітичної телепрограми «Утеодин з Майклом Щуром», ток-шоу «ЧереЩур»
«Петро Порошенко – це як терористична організація «Ісламська Держава», тільки хороша. «Ісламська Держава» любить брати на себе відповідальність за все погане, навіть якщо ніякої участі в цьому поганому не брала, а Петро Олексійович бере на себе відповідальність за все хороше, навіть якщо це хороше зроблено кимось іншим, саме виросло або подарували японці. Отже, Петро Порошенко – це хороший ІДІЛ, який тероризує країну дрібними добрими справами»
журналістДосягнення:
Досвід роботи в журналістиці – більше 10 років. Працював на «Інтері», в «Українській службі ВВС», був шеф-редактором інформаційної служби і телеведучим на каналі ZIK, журналістом в редакції «Сніданок з 1 + 1», редактором на «Україна».
З осені 2012 року почав працювати в образі канадського журналіста української діаспори – Майкла Щура, для чого був створений канал «Телебачення Торонто» на YouTube. З тих пір виходило кілька різних проектів в рамках цього образу: «Але є Одне Але», «Вйо до Трону», «Вже на Троні», «Чим живеш, Україно?», «Утеодин» на «Першому Національному».
З осені 2016 року виходить проект Щура «# @) ₴? $ 0» на «UA: Перший», «Канал 24» і «Громадське». Через рік журналіст випустив ток-шоу «ЧереЩур» з персонажем Майкла Щура. Сам автор називає свої роботи «хуліганською журналістикою» або «дурналістикою».
В кінці 2014 року канал Щура «Телебачення Торонто» отримав Silver Play Button Youtube ( «Срібну кнопку» від YouTube - прим.авт.) - як канал, що зібрав 100 тисяч підписувачів.
Колеги про автора:
«Знайшов неповторний образ «канадського журналіста з діяспори», і вже багато років неповторно стібеться з усіх, хто заслуговує бути обстібаним – при цьому ніколи не опускаючись до «джинси»»
адвокат, блогерТетяна Даниленко, 34 роки
[caption id="attachment_105957" align="aligncenter" width="1200"]
Фото: cont.wsТележурналіст, відома ведуча
Чим займається: працює на «Радіо НВ», веде блог на ресурсі «Новое время», авторські ток-шоу «Гра Z Вогнем» і «FACE 2 FACE» на телеканалі ZIK. У фокусі Тетяни – актуальні суспільно-політичні теми, обговорювані з відомими та впливовими особами/експертами України.
«Робота – не маска, яку я знімаю ввечері після ефіру. Я це я»
журналіст, телеведучаДосягнення:
В журналістиці Тетяна з 16-річного віку, кар'єру почала з видання «Українське слово». Була ведучою на «5 каналі» в програмах «Час: Новин» и «Час. Підсумки тижня». Працювала на «Громадському телебаченні».
У 2011 році Тетяна Даниленко разом з колегою Павлом Кужеєвим встановили світовий рекорд телевізійного марафону у форматі шок-шоу на 5 каналі, який тривав рівно 52 години безперервно.
У 2011 році Даниленко отримала Всеукраїнську премію «Жінка III тисячоліття» у номінації «Рейтинг». У 2008 році була удостоєна почесної грамоти Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Колеги про автора:
«Спасибі Тетяні Даниленко за можливість висловитися і за її світлий правильний розум, якого так не вистачає багатьом журналістам, в т.ч., на жаль, в Україні»
журналіст і блогерОлексій Мочанов, 49 років
[caption id="attachment_105989" align="aligncenter" width="740"]
Фото: podrobnosti.ua/Автогонщик, спортивний журналіст, тест-пілот, політик, громадський діяч, волонтер, блогер
Чим займається: Олексій Мочанов – автомобільний експерт «Першого національного каналу», співпрацював з рядом інших телеканалів та ЗМІ: «Інтер», «СТБ», «1+1», «Тоніс», «Motor News», «Сигнал», «Drive», «Автомобілі», «Комерсант», «Авторевю», «Автоспорт».
«... Небеса посилають нам усім і кожному рівно стільки випробувань, скільки ми в змозі витримати. І ми – витримаємо. Щоб чесно і прямо дивитися в очі усім, хто готовий при зустрічі з нами не відвести і не опустити погляду. А решта нікому з нас не цікаві. Тому що ми не цікаві їм ...»
блогер і волонтерДосягнення:
Окрім численних спортивних досягнень і титулів Мочанов – активний блогер і волонтер, засновник благодійної організації допомоги українським військовим «Добровоз». Пише про політику і суспільство, спорт і дороги, корупцію та чиновників, війну на Донбасі, іншими словами про все, що вважає важливим. На сторінці блогера у Facebook понад 175 тисяч підписників.
У 2014 році був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ст. - за громадянську мужність, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху, зміцнення обороноздатності і безпеки України. У тому ж році отримав Відзнаку Міноборони України «Вогнепальна зброя».
Колеги про автора:
«Щирість. Чесність. І ще раз щирість. Олексій – справжній правдоруб. І навіть коли помиляється – теж абсолютно щиро. Не з усім з ним можна погодитися, але його величезне серце видно за кожним постом»
блогер, солдат ЗСУБогдан Кутєпов, 34 роки
[caption id="attachment_106002" align="aligncenter" width="2048"]
Фото: galinfo.com.uaЖурналіст-розслідувач, оператор, телеведучий, стример, хронікер.
Чим займається: журналіст «Громадського телебачення». Працював на «Тонісі», СТБ, TVi, був журналістом «Телекритики» та головним редактором її сайту «Дуся», резидентом Comedy Club Production. Про себе каже коротко, але вичерпно: «журналіст, документаліст, скандаліст, баяніст, санітар лісу».
«Журналіст - це дзеркало. Не робіть фігню – я не буду її показувати. Робіть не фігню – і я покажу усім, що ви класні. Це те, на що є запит у суспільстві»
журналістДосягнення:
У 2018 році отримав премію «Телетріумфу» в номінації «Кращий оператор новин/телевізійних репортажів» за проект «Валькірія. Історія росіянки, яка воює за Україну».
У 2016 році став переможцем у спецномінації «За людяність у нелюдські часи» від Наглядової ради конкурсу професійної журналістики «Честь професії».
Колеги про автора:
«Пам'ятаю, якось Бодя (Богдан Кутєпов - прим.авт.) кричав на мене: «Ти що, хочеш, щоб я перетворився на пропагандиста?!». Частково так. Від Боді, зокрема, я б цього хотів. Але, правда, Бодя цього ніколи не зробить. Ну це його вибір. Я б хотів, щоб він створював патріотичні відеоролики. Якби у мене був талант Боді, я б це робив»
журналіст і блогерДенис Казанський, 32 роки
[caption id="attachment_105962" align="aligncenter" width="1500"]
Фото: apostrophe.uaЖурналіст, блогер, активіст
Чим займається: працює в «Українському тижні», веде власний інтернет-проект «Блог Дениса Казанського». Свою роботу описує скромно: «тільки оціночні судження». Журналісту особливо близька проблематика Донбасу, свого часу отримав прізвисько «донбаський Навальний» за критику і опозицію до діючої тоді влади «Партії регіонів».
Досвід у журналістиці – більше 7 років. Починав в інтернет-виданні «Острів». З 2015 року став головним редактором сайту «Четверта влада». Задіяний у проекті «Блогери» на телеканалі 3s.tv.
Казанський написав книгу «Чорна лихоманка» про нелегальний видобуток вугілля на Донбасі.
«Чим більше проходить часу, тим більше балакучими стають учасники бойових дій. І їхні розповіді щоразу тільки підтверджують те, про що ми говорили з найперших днів весни 2014 року. Росія з самого початку була зацікавлена у цій війні, ретельно розпалювала її, провокувала кровопролиття і постійно підливала масла у вогонь. Завданням росіян був не порятунок жителів Донбасу, а створення такої ситуації, в якій цих самих жителів Донбасу загине максимальна кількість»
журналістКолеги про автора:
«Мій давній друг, практично брат. Його внесок у дослідження феномену донбаської приреченості неоціненний. За його блогом можна вивчати новітню історію Донбасу. Ненавидить совок навіть сильніше, ніж я»
блогер, медіа-експертНаостанок хотілося б згадати тих, хто по праву удостоєний честі носити ім'я журналіста і без перебільшення віддав життя за свою професію. Ігор Александров, Сергій Сухобок, Борис Дерев'янко, Вячеслав Веремій, Георгій Гонгадзе, Ігор Костенко, Олесь Бузина, Олександр Кучинський, Павло Шеремет.
Ці люди увійшли в новітню історію української журналістики і залишилися в пам'яті близьких та колег. Що побажати усім нам? Щоб цей список більше не поповнився жодним прізвищем.
