У Верховній Раді внесли правки у мобілізаційний законопроєкт. Зокрема, щодо звільнення від служби осіб, які три і більше років перебувають на службі. Протягом доби, що минає, під ворожим вогнем опинилися українські міста та містечка. А міжнародні партнери виділили ще декілька пакетів фінансової допомоги Україні.
Агентство UA.News зібрало інформацію про важливі події 27 березня.
Ворожі атаки
На Харківщині російські загарбники атакували місто Ізюм дронами. Внаслідок цього зазнала пошкоджень місцева гімназія та будинки.
Атака відбулася приблизно о 3:15. Фахівці виявили уламки трьох дронів. Внаслідок атаки зазнали пошкоджень гімназія та прилеглі будинки, поранення отримав 62-річний цивільний чоловік - охоронець освітнього закладу.
Крім того, 27 березня російська армія вперше завдала удару по Харкову за допомогою керованого боєприпасу.
«Це УМПБ Д-30 СН, виготовлений на базі ФАБ-250. Є два прильоти - перше влучання по загальноосвітній школі, друге прямо посеред житлових будинків», - заявили у поліції.
Внаслідок цього загинула одна особа, ще 12 – отримали поранення. Серед них – четверо дітей.
Вранці російські загарбники знову обстріляли Херсон, влучили в офісну будівлю в центрі міста.
«Російські війська продовжують тероризувати Херсон. З самого ранку в обласному центрі лунають вибухи. Один із «прильотів» по офісній будівлі, розташованій у центральній частині міста», – зазначив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Вибуховою хвилею вибило шибки в оселі, що знаходиться поруч, але постраждалих внаслідок атаки немає.
Російська війська завдали удару балістичною ракетою по Миколаєву, в результаті чого є поранені. Наразі відомо про 6 поранених, одна особа перебуває у важкому стані.
Гучні справи
Правоохоронці затримали у Херсоні місцевого жителя, який у період окупації міста охороняв російську катівню. Після деокупації міста він планував втекти за кордон.
Як зазначають у СБУ, під час звільнення обласного центру він спалив вороже «посвідчення тюремного наглядача» та переїхав до орендованої квартири, щоб «замести сліди».
Таким чином чоловік планував переховуватись до січня 2025 року, коли йому виповниться 60 років, а потім виїхати за кордон як переселенець з півдня України.
При обшуку в оселі затриманого виявлено мобільний телефон із доказами його злочинів, а також формений одяг російського зразка, який йому видали окупанти.
Наразі йому повідомлено про підозру за статею ККУ. Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 15 років тюрми з конфіскацією майна.
У Києві та в Одесі працівники СБУ затримали двох агентів ФСБ росії, які готували ракетні удари по військових частинах Сил оборони та об’єктах енергетики і телекомунікацій у трьох регіонах. Крім того, вони слідкували за армійськими підрозділами, які забезпечують охорону Генштабу ЗСУ, збирали дані про Сили оборони на Полтавщині, а також Київську телевежу і столичну ТЕЦ.
Один із агентів влаштувався експедитором в компанію в Одесі, яка постачає продукти харчування підрозділам Сил оборони, а інший - збирав інформацію про технічний стан Київської телевежі після її обстрілу у березні 2022 року та фотографував зовнішній вигляд однієї з теплових електростанцій.
«Обох зловмисників було затримано «на гарячому», коли вони шпигували за потенційними «цілями» для окупантів. За даними слідства, одним із ворожих поплічників виявився інженер-технолог підприємства харчової промисловості Одеси. Інший – 24-річний киянин. Наприкінці січня цього року вони були дистанційно завербовані кадровим співробітником ФСБ по москві та московській області. Його особу вже встановлено Службою безпеки», - йдеться в повідомленні.
На Донеччині скерували до суду обвинувальні акти проти п’ятьох зрадників, які воювали в російських підрозділах. Чоловіків судитимуть за державну зраду і колабораційну діяльність.
Зрадників затримали наші військовослужбовці поблизу м. Мар’їнки, м. Авдіївки та с. Верхньокам’янське Бахмутського району на початку 2024 року.
Новини України
В Україні оцінили збитки довкіллю після атаки рф на ДніпроГЕС, яка відбулася 22 березня. Збитки становлять понад 140 млн грн.
Екоінспектори зафіксували засмічення ґрунтів і пляму нафтопродуктів масою близько 0,5 тонни. Проте наразі у жодній точці відбору перевищення вмісту нафтопродуктів не фіксується. Наразі в Україні вже утворилося понад 600 тисяч тонн відходів руйнувань.
Фахівці Держекоінспекції та Держводагентства здійснюють щоденний моніторинг стану водних ресурсів у річці Дніпро нижче греблі ДніпроГЕС.
У Міністерстві оборони створили новий структурний підрозділ – Департамент планування тилового забезпечення. Його задачею буде планування закупівель для війська на рік вперед.
«Основне завдання департаменту – формувати річний план закупівель товарів. Тобто, звести до мінімуму нагальну потребу – коли міністерству потрібно терміново щось закупити для ЗСУ. Раніше такий підхід впливав і на якість, і на ціну товару. Тому новостворений департамент має частково вирішити це питання», – зауважив заступник міністра оборони Віталій Половенко.
Член профільного комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Копитін зазначив, що правки щодо бронювання військовозобов'язаних, які отримують певну зарплатню та сплачують податки, були відхилені.
За словами Копитіна, були окремі пропозиції щодо бронювання осіб, які отримують певну зарплатню та сплачують податки, але вони були відхилені «навіть без обговорення». Але нардеп зауважив, що в комітеті відбувається попередній розгляд.
«Можливо, у сесійній залі Верховної Ради під час другого читання автори цих правок зможуть ініціювати їх врахування», – додав він.
У Верховній Раді внесли правки у мобілізаційний законопроєкт, які стосуються умов демобілізації військових. Пропонують зробити її для тих, хто відслужив безперервно три роки.
«Рішення (про демобілізацію виключно за рішенням Ставки) прибрано. Щодо строків – готується комітетська правка. Я відстоюю, аби була формула «36/18», коли демобілізація можлива буде також після 18 безперервного виконання бойових завдань у зоні бойових дій. Бо ККД перебування у військовій частині та у зоні бойових дій – це різні речі. У зоні бойових дій день має рахуватися за два», – повідомила нардепка фракції «Європейська солідарність» Ірина Фріз.
Міжнародна допомога Україні
Рада директорів Світового банку схвалила рішення про виділення Україні 1,5 млрд доларів у межах Позики на підтримку політики розвитку та відновлення (DPL).
Як повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, з цієї суми 984 млн доларів надійде від Японії, а 516 млн доларів – від Великої Британії. Кошти будуть перераховані вже до кінця березня.
Також Україна отримає від Банку Розвитку Ради Європи 100 млн євро кредиту у межах проєкту «HOME. Компенсація за знищене майно».
Реалізацію проєкту HOME буде здійснено у межах чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій обʼєктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією рф проти України» та за допомогою послуги «єВідновлення».
Таким чином громадяни зможуть подавати запити та отримувати відповідні сертифікати на компенсацію за пошкоджене майно. Після автоматизованої перевірки заяву на отримання сертифіката буде опрацьовувати та схвалювати спеціальна Державна комісія з компенсації, а увесь перебіг розгляду заяви можна буде бачити у мобільному застосунку «Дія».
Читайте також
Підсумки дня 26 березня: ЗСУ пошкодили вкрадений корабель, фермери атакували Брюссель
⚡️⚡️⚡️Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
