Україна повернула з російського полону ще 95 воїнів. Обмін відбувся за посередництва ОАЕ. НАТО призначило спецпредставника Альянсу в Україні. Ним став Патрік Тернер, який раніше працював помічником генерального секретаря НАТО з питань операцій та оборонної політики і планування, а також обіймав низку високих посад на державній службі у Великій Британії. А новообраний Європейський парламент вперше проголосував питання щодо війни росії проти України і визнав територіальну цілісність і суверенітет нашої країни у міжнародно визнаних кордонах.
Агентство UA.News зібрало інформацію про важливі події 17 липня 2024 року.
Новини України
17 липня відбувся обмін полоненими за посередництва ОАЕ за формулою 95 на 95.
«Продовжуємо повертати наших людей додому. Ще 95 захисників звільнені з російського полону. Це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники. Вдячний нашій команді, яка займається обмінами, та Об’єднаним Арабським Еміратам – за посередництво в цьому звільненні. Хоч би як складно це було, шукаємо кожного, хто може бути в полоні. Маємо повернути всіх», – написав президент Володимир Зеленський.
Згодом Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що із 95 звільнених українських захисників під час обміну 17 липня – 88 рядових та сержантів, а також семеро офіцерів.
Серед звільнених:
- 49 воїнів ЗСУ (в тому числі учасник «повітряного мосту», який добровільно зголосився на гвинтокрилі летіти на «Азовсталь»);
- 21 нацгвардієць;
- 10 військових моряків;
- 7 бійців Сил територіальної оборони;
- 5 прикордонників;
- 2 осіб з Державної спеціальної служби транспорту;
- один оборонець із добровольчого формування територіальної громади.
Із СІЗО вийшов ексрозвідник Роман Червінський, який є підозрюваним у справі про удар рф по аеродрому «Канатове».
Раніше Червінському було призначено заставу у розмірі 9 млн грн. Її 16 липня вніс благодійний фонд лідера партії «Європейська солідарність», народного депутата України Петра Порошенка.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про призначення Патрика Тернера старшим представником Альянсу в Україні.
Тернер почне виконувати свої обов'язки в Києві у вересні 2024 року. Як старший представник він очолюватиме представництво Альянсу в Україні, «діятиме як координатор взаємодії НАТО з українською владою в Києві», а також «координуватиме зусилля НАТО і надаватиме Альянсу оцінки і поради щодо ситуації в Україні».
До призначення Тернер працював помічником генерального секретаря НАТО з питань операцій та оборонної політики і планування, а також обіймав низку високих посад на державній службі у Великій Британії.
Народна депутатка Мар’яна Безугла заявила, що знову подала заяву на вихід із парламентської фракції «Слуга народу».
Безугла стверджує, що заяву про вихід із фракції «мають зачитати» вже цього тижня, і наголошує, що ця заява є «остаточною».
Вихід Безуглої з фракції за власною заявою також підтверджують народні депутати Ярослав Железняк та Ірина Геращенко. Причому Геращенко зауважила, що оскільки Мар’яна Безугла є мажоритарницею, то мандат депутатки вона не втратить.
17 липня після планового ремонту до енергосистеми під'єднали енергоблок потужністю 1000 МВт на одній з атомних електростанцій України.
Як повідомили в Енергоатомі, повернення енергоблока у штатний режим «значно підсилить вітчизняну енергомережу».
Гучні справи
Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому міністру внутрішніх справ Захарченку, який намагався у 2022 році схилити українських окремих посадовців до зради.
Одразу після російського повномасштабного вторгнення в Україну, підозрюваний телефонував посадовцям України з пропозицією підписання договору з рф про так звану «дружбу і захист», що означало добровільну здачу ворогу територій взамін зайняття «високих посад».
При цьому, зрадник наголошував, що діє від імені керівництва рф.
Надалі, ексміністр брав участь у створенні та публікаціях низки відеозаписів, дайджестів, з метою формування в суспільстві антивладних настроїв для надання рф допомоги у проведенні підривної діяльності проти України.
У своїх виступах експосадовець виправдовує та визнає правомірною збройну агресію рф проти України, прославляє представників збройних формувань рф.
Колишньому голові Верховного суду України Всеволоду Князєву продовжили запобіжний захід. Суд продовжив термін дії покладених на нього процесуальних обов’язків.
Князєв, згідно з покладеними на нього обов'язків, повинен:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
- не залишати без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду межі території України;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування із визначеними в ухвалі суду особами;
- здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.
Запобіжний захід продовжили до 17 вересня 2024 року включно.
Наступне підготовче судове засідання у цій справі призначене на 30 липня 2024 року.
875 доба війни
За минулу добу, з 16 на 17 липня, держава-агресор втратила на війні в Україні 1 110 військових, одну систему протиповітряної оборони та одну РСЗВ.
Зранку 17 липня у медіа почала ширитися інформація про відхід ЗСУ із Кринок, що на Херсонщині. За даними «Суспільного», це відбулось ще кілька тижнів тому.
Також відбувся відхід ЗСУ з Урожайного на Донеччині, повідомляє Радіо Свобода.
Генеральний штаб офіційно це не підтверджує. Ще у вчорашніх його звітах повідомлялося, що на Придніпровському напрямку підрозділи українських військ відбили дві російські атаки в районі Кринок, противник успіху не мав.
Потім штаб інформував про спроби сил рф вибити українські підрозділи з займаних позицій на Дніпровському напрямку вже без згадки про Кринки. В останньому звіті штабу інформації про ситуацію на цьому напрямку немає.
Російська армія з початком жнив почала цілеспрямовано бити FPV-дронами по полях, щоб спалити урожай. Такі випадки фіксуються, наприклад, у Херсонській області, розказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук на брифінгу.
«На Херсонщині дуже велика кількість випадків, коли росіяни запускають FPV-дрони, щоб цілеспрямовано спалити урожай. І люди, які розмінували свої площі, невеликі об’єми по 100 по 200, по 400 гектарів, одноразово втрачають по 20, по 30 гектарів. Це колосальні об’єми, тому що це і позичені гроші, і з того, що вони мали виростити, вони хотіли відповідно віддати й кредити і планувати своє господарське життя», – сказав він.
За словами Марчука, загалом з початку повномасштабної війни аграрна інфраструктура України зазнала збитків вже на понад $50 млрд.
Міжнародні новини
Міжнародна спільнота консолідує свої зусилля для боротьби з агресією рф та незаконними діями з боку її громадян. Зокрема, президент Фінляндії Олександр Стубб затвердив так званий закон про депортацію, який набуде чинності 22 липня і діятиме впродовж року.
Закон є реакцією на побоювання щодо ескалації російської міграції на східному кордоні. Відтепер законодавство дозволить фінським прикордонним органам відмовляти у прийнятті прохань про надання притулку за певних обставин.
«Я розумію всі правові та гуманітарні складнощі, пов'язані з цим законом. Обговорення засвідчило тверду прихильність фінів до питань національної безпеки та правової держави», – написав Стубб.
Водночас на заблокованій ділянці кордону між Латвією та росією починають встановлювати плавучі стовпи. Паралельно триває монтаж стовпів і секцій огорожі. Згодом відбудеться монтаж колючого дроту та воріт.
Місцева компанія будує огорожу на території Балвського та Лудзенського повітів загальною протяжністю 25 км. З початку травня цього року вже встановлено секції огорожі на 11 кілометрах.
Паркан на латвійсько-російському кордоні буде завершено цього року на так званих пріоритетних або сухопутних ділянках загальною довжиною 150 кілометрів. Решту 30 кілометрів планують завершити до жовтня наступного року.
Таким чином паркан зведуть на майже всьому кордоні із росією протяжністю 283 кілометри. Без паркану залишиться менше 5 кілометрів, а це прикордонні озера, пункти пропуску та подібні місця, де планується інше рішення.
Варто також зазначити, що Європарламент переважною більшістю засудив так звану мирну місію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в росії.
Про це йдеться у резолюції, яка опублікована на сайті парламенту. Документ ухвалено 495 голосами «за», 137 європарламентарів проголосували проти, ще 47 – утрималися.
Європарламент наголосив – Угорщина має понести відповідальність за ці дії.
У резолюції заявили, що з огляду на те, що за «мирною місією» одразу ж сталася атака на дитячу лікарню Охматдит – це свідчить про «недоречність» нібито мирних зусиль Орбана.
Резолюція містить першу офіційну позицію новообраного Європарламенту щодо війни росії проти України – вона підтверджує незмінну підтримку євродепутатами незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів.
Але угорці, як видається на перший погляд, планують і надалі «налагоджувати мир» з росією. Бо як інакше пояснити зустріч міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто з главою МЗС рф Сергієм Лавровим у США.
Повідомляється, що зустріч відбулася «на полях» політичного форуму високого рівня зі сталого розвитку.
У російському МЗС зазначили, що Сійярто і Лавров обговорили «перебіг реалізації домовленостей», яких господар Кремля володимир путін і глава угорського уряду Віктор Орбан досягнули 5 липня в Москві.
Акцентовано, що двостороння взаємодія, «незважаючи на вкрай непросту міжнародну обстановку», продовжує поступально розвиватися. Підтверджено важливість здійснення великих «спільних економічних проєктів», включно зі знаковими напрямами енергетичного співробітництва.
Що стосується США, де і відбулася зустріч двох міністрів, то у цій країні активно тривають передвиборчі перегони.
Двоє головних претендентів, які змагалися з експрезидентом США Дональдом Трампом за номінацію від партії на первинних виборах, Ніккі Гейлі та Рон Десантіс виступили під час другого дня з'їзду республіканців у Мілуокі і підтримали Трампа.
Колишні суперники висловилися на підтримку Трампа і закликали до єдності партії.
«Нам потрібен головнокомандувач, який може керувати 24 години на добу і сім днів на тиждень», – сказав губернатор Флориди Десантіс.
А ось чинний президент США Джо Байден заявив, що може знятися з президентських виборів, які пройдуть цьогоріч. Причиною цього може бути проблеми зі здоров'ям.
«Якби в мене виявили якесь захворювання, якби хтось, лікарі, прийшли й сказали, що у вас така проблема, я б зняв свою кандидатуру», – сказав він.
Читайте також
Трамп обирає нових союзників та хоче зламати зовнішню стратегію США: чого очікують на Заході
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.
