6 червня Конституційний Суд України прийняв рішення, яке може вплинути на багато політичних процесів в країні вже у найближчому майбутньому.
Підсумком закритого засідання Суду стало схвалення відміни депутатської недоторканності вже для поточного скликання Верховної Ради. Народні депутати та прес-секретар спікера парламенту Андрій Ковальов підтвердили рішення КСУ:
«Так, Конституційний суд прийняв законопроект №6773, яким пропонується внести зміни до Конституції у частині скасування депутатської недоторканності»
Що це означає для обранців народу і які наслідки рішення Конституційного суду – розповідаємо докладно.
Довгий шлях історичного рішення
Депутатська недоторканність або імунітет по-простому означають неможливість притягнення до кримінальної відповідальності парламентаріїв, щоб виключити політичні мотиви переслідування. В українській політиці для багатьох народних обранців – це гарантії уникнення відповідальності і безперешкодне порушення закону.
Історія зі скасуванням недоторканності триває не перший рік. Окремі політики періодично використовували цю пропозицію у передвиборних гаслах, але після приходу до влади перевтілити ідею в закон політичної волі бракувало.
У 2015 році Конституційний Суд вже виносив позитивне рішення про скасування депутатського імунітету щодо законопроекту, запропонованого окремими представниками деяких фракцій. КСУ визнав конституційність цієї норми, але парламентарії зняли її з голосування.
У 2017 році питання знову актуалізували. У липні депутати подали законопроект №6773, яким передбачається виключення з Конституції України ч. 1 і ч. 3 ст. 80. Ці норми гарантували депутатську недоторканність – непритягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів та заборону на затримання або арешт без схвалення Верховної Ради.
Пізніше Президент вніс законопроект №7203 про скасування депутатської недоторканності для майбутнього скликання Ради, тобто з 2020 року.
Як повідомив народний депутат БПП Мустафа Найєм, рішення Конституційного Суду від 6 червня стосується законопроекту №6773 і поточного скликання парламенту:
«Рішення КС стосується депутатської версії законопроекту №6773, який дозволяє обмежити депутатську недоторканність уже зараз, на цій сесії парламенту. Конституційний суд також планує розглянути президентський законопроект №7203, яким пропонується обмежити недоторканність з 1 січня 2020 року»
народний депутат БПП Що означає рішення Конституційного Суду
У компетенції Конституційного Суду як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні – визначати відповідність правових норм щодо Основного Закону країни. Рішення Конституційного Суду є остаточними і не підлягають оскарженню.
Дане рішення КСУ означає, що законопроект №6773 не суперечить Конституції, відповідно – скасування норми про недоторканність депутатів не порушує статей 157 і 158 Основного Закону.
Процедурно без рішення Конституційного Суду парламент не міг прийняти закон про зняття імунітету з народних депутатів. 158 стаття Конституції говорить про неможливість голосування за зміни до Основного Закону під час надзвичайного або воєнного стану (що в реальності близько до того, що відбувається на Донбасі, але законом ні війна, ні надзвичайне положення не визнані). 157 статтею регламентована норма, згідно з якою зміни не можуть обмежувати права і свободи громадян.
Як запевнив глава ВР Андрій Парубій, після схвалення з боку КСУ, законопроект №6773 повернеться на голосування в Раду у порядку першочерговості.
«З моменту прийняття рішення КС я, як і обіцяв, невідкладно винесу це питання на розгляд Верховної Ради України. І я сподіваюся, що 226 голосів ми зможемо набрати. І тоді залишиться останній крок – 300 голосів «за» на наступній сесії (восени – прим.авт.). Там буде найскладніше»
глава ВР Ініціатори та автори скасування депутатського імунітету вітають рішення КС, але визнають – попереду непросте голосування, на якому у виборців є шанс побачити, хто зі слуг народу готовий відмовитися від основного привілею статусу парламентаря. Коментує нардеп Олексій Гончаренко:
«Тепер справа за парламентом. 300 голосів – і ми ліквідуємо цей феодальний пережиток поділу громадян на панів і холопів. Набереться 300? Є великі сумніви. Але треба виносити на голосування і нехай усі себе покажуть»
народний депутат БППСхожу думку висловлює депутат Найєм:
«Для історичного рішення потрібно 300 голосів. Маю велику надію, що Верховна рада VIII скликання раз і назавжди покінчить із цим архаїзмом. Депутатська недоторканність – це цінник на вхідному квитку у політику. Її скасування або навіть обмеження зробить політику доступною не тільки для гаманців, а й ідей та ініціатив»
Парубій розраховує на те, що наступної осені у скасуванні імунітету є всі шанси пройти голосування завдяки прийдешності виборів:
«Суспільний запит на зняття недоторканності дуже високий. Ближче до виборів багатьом народним депутатам треба буде показати суспільству свою добру волю і дати позитивну відповідь на їхні запити»
Глава Ради вважає, що прогресивна норма позитивно вплине на політичну систему України і допоможе їй «очиститися»:
«Якщо не буде такої ексклюзивної опції як недоторканність депутатів Верховної Ради України, величезна кількість бізнесменів, які йшли до Ради тільки для того, щоб отримати цю недоторканність, втратять мотив іти та обиратися. І у спікера не буде необхідності щодня запрошувати депутатів в зал і намагатися їх мобілізувати до роботи. Тому що коли в політику прийдуть політики, вони і будуть займатися політикою, законодавчою діяльністю»
глава ВРЕксперти вважають рішення Конституційного Суду знаковим та важливим, проте подальша доля скасування імунітету залежить від деяких нюансів, в тому числі політичного характеру, коментує юрист Анна Томчук:
«Рішення КСУ про визнання законопроекту таким, що відповідає Конституції України – лише перший крок на шляху багатоступінчастої процедури внесення змін до Конституції України. Не думаю, що у законопроекту №6773 є шанс бути прийнятим Верховною Радою, адже він стосується нинішнього скликання, а значить стосується тих народних депутатів, які будуть за нього голосувати. Більше перспектив у законопроекту №7203, який в разі його прийняття, набуде чинності лише у 2020 році. Зняття недоторканності, з огляду на високий рівень корупції у нашій країні, не дасть миттєвих результатів і, безумовно, буде використовуватися для політичних спекуляцій, однак те, що на даному етапі цей крок є необхідним, не викликає сумнівів»
Противники скасування імунітету апелюють до політичних мотивів переслідування неугодних владі депутатів, іншими словами – влада буде труїти опозицію. Але недавні справи проти провладних депутатів і зняття недоторканності з Розенблата, Полякова і Ко – кажуть про готовність позбавити імунітету і притягати до відповідальності усіх, хто порушує закон.
Норма про позбавлення депутатів недоторканності прогресивна і вимагає політичної волі щодо її прийняття. Запит з боку суспільства дійсно високий – зрівняння у правах громадян і служителів народу стоїть на порядку денному ще з 90-х.
З огляду на реалії, відокремлення бізнесу від політики, прихід у парламент законотворців і реформаторів – звучать пафосно, але без цього неможливе подальше очищення політичної системи країни.
