Символічна зустріч лідерів України, Франції та Німеччини пройшла 10 травня у німецькому Аахені. Переговори відбулися під час вручення міжнародної премії імені Карла Великого видатним діячам Європи, куди запросили і Петра Порошенка. Глави держав обговорювали не тільки Україну, а й безпеку ЄС в контексті взаємин зі Сполученими Штатами.
Сторони домовилися про зустріч у форматі «Нормандської четвірки», яка відбудеться після переговорів Макрона і Меркель з Володимиром Путіним у третій декаді травня.
Контекст Аахенської зустрічі
«Я вірю в сильнішу зону євро та глибшу інтеграцію»
Ангела Меркель у своєму виступі оцінила внесок Макрона у розвиток нової, більш сильної Європи і «відтворення європейського проекту».
Фото: euronews.comКанцлер підтвердила побоювання, що Євросоюз не може розраховувати на підтримку США у питаннях безпеки, про що свідчить рішення Дональда Трампа про вихід з іранської ядерної угоди:
«Минули часи, коли США просто захищали нас. Європа повинна взяти свою долю у свої руки, в цьому і полягає наше завдання на майбутнє»
Подібна думка вже звучала від імені канцлера після переговорів з Трампом у Гамбурзі в липні 2017 року перед самітом G20. Як відомо, у квітні цього року європейські лідери відвідували Білий Дім і намагалися переконати Трампа не виходити з угоди, але безуспішно.
Еммануель Макрон в інтерв'ю DW напередодні назвав рішення президента США помилкою і заявив про жаль з боку Європи.
Ангела Меркель висловила стурбованість загостренням ситуації на Близькому Сході і про можливу ескалацію у відносинах між Іраном та Ізраїлем в Сирії, що вже відбувається.
«Не дивлячись на те, що країни Європейського Союзу досягли прогресу у військовій співпраці, ці зусилля залишаються «на ранньому етапі»
Меркель тривожить наростання глобальних конфліктів навколо зони Європейського Союзу, ймовірно, це питання буде предметом спільних рішень Франції, Німеччини та загальноєвропейського дискурсу.
Фото: zdf.deУкраїнська проблематика переговорів була озвучена президентом Порошенком на підсумковому брифінгу для преси.
Підсумкові заяви по Україні
Порядок денний по Україні залишається незмінним. Це – деоккупація і продовження санкцій, введення миротворців на Донбас, ситуація навколо заручників, «Північний потік-2»:
«Ми говорили про деокупацію і введення санкцій за незаконні «вибори» (в Криму - прим.авт.). Ми координуємо дії і пакет санкцій щодо імплементації Мінських домовленостей та припинення агресії РФ на Донбасі, що нерозривно пов'язано з пакетом санкцій за незаконну анексію Криму»
Президент підкреслив введення нових персональних санкцій проти тих, хто брав участь в організації і проведенні незаконних виборів президента РФ в Криму.
Глава України вважає, що Москва зобов'язана проголосувати за резолюцію ООН щодо введення миротворчої місії на Донбас:
«Ми чітко заявляємо, що росіяни повинні підтримати проект резолюції, де була б чітко зафіксована «дорожня карта» з урахуванням Мінських домовленостей і з урахуванням миротворців, і це повинно бути включено до рішення Ради безпеки ООН. Це для нас абсолютно ключова позиція»
У зв'язку з цим Порошенко анонсував швидкий приїзд до України спецпредставника США Курта Волкера – 14 травня.
Український лідер розраховує, що тема утримання заручників буде додатково піднята на майбутніх переговорах між Францією і Німеччиною з Володимиром Путіним.
Відповідаючи на питання журналістів, Порошенко уточнив, що створення антикорупційного суду на зустрічі не обговорювалося:
«Навіщо це обговорювати? Законопроект знаходиться в парламенті і я впевнений, що парламент в змозі підтримати внесений президентом проект. Хоча, як мені сказали, що вже традиційно для нашого парламенту, там зібралося близько 2000 поправок. Це як мінімум на тиждень роботи (маються на увазі пленарні засідання – прим.авт.) ... Дуже важливо, щоб закон був прийнятий найближчим часом»
Що стосується теми «Північного потоку-2», президент зазначив ризики цього проекту не тільки для України, але і Європи:
«Це небезпечно не тільки для України і не тільки фінансово. Це питання геостратегічної безпеки, а також – енергетичної. Газотранспортна система України – це один з елементів стримування агресора. Неможливо безвідповідально ставитися до цієї надзвичайно важливої функції (України – прим.авт.)»
Порошенко заявив про широку підтримку Києва у цьому питанні з боку Європейського Союзу і запевнив у тому, що влада робить все можливе, щоб донести до ЄС об'єктивну картину навколо будівництва російського газопроводу в обхід України:
«І не дати Росії використовувати «Північний потік-2» в якості елемента гібридної агресії не тільки проти України, а й проти всієї Європи»
Значення зустрічі
Український дипломат і колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко оцінює переговори по Україні «звіркою годинників» і вважає їх позитивними:
«Взагалі такі зустрічі обов'язково проводять перед візитами лідерів західних країн до Москви, щоб пробрифінгувати щодо того, що відбувається в українсько-російських відносинах і яким чином Україна продовжує боротися з російською агресією. Це дуже важливо, коли інформація йде з перших вуст, коли вона не перекручена, а є достовірною»
Важливі рішення і щодо продовження та посилення санкцій, а також узгоджені позиції по «Північному потоку-2»:
«Якщо дуже чітко і ясно озвучені економічні та політичні загрози, в тому числі і для Німеччини, то комбінація тиску на двосторонньому рівні, через Європейську комісію разом з іншими партнерами, може посприяти тому, щоб цей процес як мінімум був би загальмований, а краще зупинений»
[caption id="attachment_97693" align="aligncenter" width="640"]
Фото: bun.com.uaЕксперти DW вважають, що непублічно було піднято питання і українських реформ (незважаючи на те, що президент це заперечує). Таким чином, європейці висловлюють свої претензії до України, не послаблюючи її переговорних позицій у відносинах з Росією. Дипломатія по-європейськи іншими словами.
«В Європі підтримка України критикується багатьма популістами і недоліки реформ – це нові боєприпаси для їх пропагандистських кулеметів, стверджуючи, що Європа не повинна жертвувати «теплими відносинами з Росією заради» корумпованої України»
Аахенська зустріч – це і спосіб реанімувати нормандський формат, який був припинений з літа 2016 року через три виборчі кампанії у Франції, Німеччині та Росії.
Україна також готується до вступу у передвиборчу гонку в 2019 році, часу на перезапуск формату залишається небагато. Експерти вважають, що «нормандську четвірку» необхідно розширювати за рахунок нових учасників, з тим, щоб посилювати тиск на Кремль. Таким союзником Києва могли б стати Сполучені Штати. На жаль, у полі зору Дональда Трампа стоять інші пріоритети – держави з ядерною зброєю, якою Україна за іронією не є.
Марія Гелюх
