Мій профільний блог безпосередньо пов'язаний зі сферою фінансових технологій. Але один мій хороший друг сказав, що моїм текстам часом не вистачає структурованості. Мовляв, ніша цікава, мало хто говорить про неї, але складається враження, що fintech - це «чиста творчість», а не бізнес-ніша зі своїми законами і формальними принципами розвитку.
Хтось може сказати, що в Україні так і є — мовляв, ринок маленький, яка там структура. Невірно: розміри ринку визначають складність структури, а не її наявність або відсутність. Тому я вирішила взяти за основу стандартні фази fintech-індустрії, розписані британським гуру фінансових технологій Крісом Скіннером, і розповісти, на якому етапі розвитку знаходиться вітчизняний ринок.
Фаза №1 - Дестабілізація
Фаза №2 - Дискусія
2007-2010 рр — час заснування / створення багатьох українських fintech-компаній, які нині займають важливі ніші на ринку. Серед них і моя компанія, чим я невимовно пишаюся. Це був час активного масштабування платіжних онлайн-послуг серед «просунутої» частини населення. Паралельно з існуванням зарубіжних електронних гаманців, активно працювали і українські. Оплати карткою ставали більш зручними і доброзичливими для користувача. Мережі платіжних терміналів покривали всю Україну, роблячи оплату і поповнення багатьох послуг доступною і готівкою. Вкрай актуально, враховуючи, що тоді готівкові платежі впевнено домінували над безготівковими. Дискусія тут бачиться в активній конкуренції та створенні базового покриття fintech-послугами.
Фаза №3 - Партнерство
Найдовша фаза на даний момент — 2010-2017 рр. В основному, через війну та економічну кризу, яку ми пережили з 2014 року. Однак саме на неї припадає найактивніше зростання фінансових послуг серед населення, поява нових сервісів і остаточне формування основних ніш на ринку. Одні зробили акцент на користувачів, інші (наприклад, ми) — на платіжні рішення для бізнесу.
У цей період сталося дуже багато всього: девальвація гривні, закриття безлічі банків, заборона більшості електронних гаманців і т.д. Складний час, але разом з тим повний можливостей. Небанківські фінансові установи зміцнили свої позиції у платіжних послугах. З'явилося кілька нових інтернет-банків, що склали конкуренцію банку-лідеру. Саме в цей час найактивніша і найбільш платоспроможна аудиторія йшла з десктопа у додатки, завдяки чому останні стали набагато зручнішими, кращими та більш функціональними.
Банки ж остаточно зрозуміли, що від діджіталізаціі не сховатися і почали активно працювати з fintech-компаніями, стартапами. Це партнерство і зробило всіх учасників сильнішими, ринок більш зрілим, а клієнта— більш вимогливим до нових продуктів.
Фаза №4 - Інтеграція
Ми зараз тут. Поява першого в Україні мобільного банку (хоч це і банківський продукт іншого традиційного банку) — надважлива подія, яка запустила собою нову фазу. Навіть так — саме факт, що передові напрацювання fintech-команди були інтегровані в банківську структуру, запустило і визначило цю фазу. Тепер так хочуть робити всі.
Інший момент інтеграції — банківська складова у вигляді карткового продукту стає метою для мобільних операторів (презентація Lifecell на вчорашньому iForum 2019 говорить сама за себе), небанківських фінкомпаній і т.д.
Третій момент - поява Apple Pay і Google Pay в Україні. Інтеграція смартфона і картки в єдиний платіжний інструмент, максимально зручний і популярний. Саме тому картки захотіли всі.
Планувати, якою буде наступна фаза, дуже складно. Навіть те, якою буде поточна, проблематично на всіх рівнях. Кріс Скіннер говорить про фазу «Оновлення», пов'язуючи її Open Banking, розвитком BigTech компаній, ще в минулій фазі згадуючи про директиву PSD3. У нас поки що не імплементована PSD2, тому говорити рано. Ясно одне — fintech став драйвером інновацій і реальних змін в поведінці користувача. Саме тому робота тут — це не стільки формалізація і структура, скільки справжня творчість.
