Через глобальну кризу та карантинні обмеження в умовах подолання пандемії у 2020 році ВВП України скоротиться на 6%, але відновить зростання на рівні приблизно 4% у наступні роки, йдеться в прогнозах Нацбанку.
Фіскальна політика до кінця 2020 року буде стимулюючою, з 2021 року фіскальні стимули скорочуватимуться у міру відновлення економіки в посткризовий період.
Ми вирішили окреслити ключові позиції перспектив політики уряду в контексті розширення державного боргу та впливу на життя простих українців.
Поточні та майбутні проблеми держбюджету
На тлі триваючої рецесії в промисловості та багатьох інших галузях, спостерігається також зменшення кредитування економіки й притік іноземного капіталу, що істотно вплинуло зменшення рівня капітальних інвестицій. Це істотно посилює надходження доходів у визначених у бюджеті обсягах.
Урядові прогнози передбачають зростання доходів держбюджету на 9,4%, однак реально, за оцінкою Рахункової палати, доходи зменшаться на 2,2% у порівнянні з очікуваними на 2020 рік.
Таблиця 1 – Баланс держбюджету
Джерело: Мінфін.
Окрім зазначеного, передбачено реальне зменшення видатків споживання та розвитку на майбутні періоди. Наприклад, на боротьбу з COVID-19 у 2021 році передбачено 19,4 млрд грн, з яких 2,6 млрд − на проведення вакцинації. В Рахунковій палаті наголошують на ризиках закупівлі за завищеними цінами медичних товарів та недостатньо досліджених вакцинах.
Нагадаємо, перші партії вакцини від коронавірусу Україна отримає у кінці першого кварталу 2021 року.
Якщо карантин буде продовжено, витрати на боротьбу з пандемією та її наслідками можуть істотно зростати.
Крім того, заплановані обсяги держдопомоги в Держбюджеті-2021 для виплати пільг та житлових субсидій зменшено на 561 млн грн, у порівнянні з 2020 роком. Водночас варто зазначити, з початком опалювального сезону в Україні дорожчає газ. З 1 листопада тарифи для населення зростуть у середньому на 35%. Це, своєю чергою, неминуче призведе до подорожчання житлово-комунальних послуг та збільшення кількості отримувачів субсидій, а отже – запланованих видатків.
Згідно з даними Держстату, на кінець вересня 2020 року заборгованість населення за спожиті комунальні послуги становить 54,4 млрд. грн. (таблиця 1).
Таблиця 2 - Заборгованість населення за ЖКП станом на вересень 2020 року
Джерело: ДССУ.
Отже, згідно з даними таблиці, станом на 1 жовтня 2020 року заборгованість за постачання та розподіл природного газу становила - 21,1 млрд. грн, за постачання теплової енергії та гарячої води – 16,3 млрд. грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – 5,8 млрд. грн, за управління багатоквартирним будинком – 5,1 млрд. грн, за постачання та розподіл електричної енергії – 5,0 млрд. грн, за надання послуг з вивезення побутових відходів – 1,1 млрд. грн.
Відтак, нерозв’язана проблема заборгованості ЖКП буде лише посилюватися.
Дефіцит бюджету та джерела покриття
В проєкті бюджету на 2021 рік передбачено, що 147 млрд грн планується спрямувати на дороги, а розвиток й утримання доріг передбачено переважно коштом запозичень, залучених Укравтодором під державні гарантії.
Нагадаємо, у 2020 році задля формування фіскальних стимулів для економіки під час кризи дефіцит зведеного бюджету розшириться до 6.5% від ВВП.
За умови невисоких приватизаційних надходжень дефіцит фінансуватиметься коштом офіційних та ринкових боргових запозичень. У 2020 році державний та гарантований державою борг зросте до 63% від ВВП через істотне зростання бюджетного дефіциту, падіння номінального ВВП, а також слабшого, ніж наприкінці 2019 року, обмінного курсу гривні, прогнозують в Нацбанку.
Дефіцит державного бюджету на 2021 рік − 6% ВВП або 270 млрд грн. Варто зазначити, величина вдвічі перевищує межу, встановлену в Бюджетному кодексі.
Рисунок 1 – Фіскальна консолідація України та інших країн світу
Джерело: Мінфін.
У Мінфіні провели порівняння рівня дефіциту бюджету та співвідношення боргу до ВВП в Україні з іншими країнами. Проте, потрібно порівнювати також середні вартість та термін запозичень. Запозичення уряду значно дорожчі та коротші, і тенденція подорожчання ресурсів посилюється. Нагадаємо, задовольняючи попит вітчизняних банків на 4-місячні ОВДП Мінфін продовжує підвищувати ставки. Попит на первинному розміщенні минулого тижня був переважно сконцентрованим на 4-місячних ОВДП і потребував лише 20 б.п. підвищення ставки. Водночас уже за річними облігаціями мінімальна ставка була вищою на 45 б.п. у порівнянні з попередніми розміщеннями. Торги у вівторок також відображають зростання ставок. За ОВДП строком розміщення на 6 міс. ставка зросла відразу на 100 б.п. з 8% до 9%. За річним розміщенням, середньозважене зростання становить 12 б.п. з 10,3% до 10,42%. За розміщенням в іноземній валюті також було зростання з 3,5% до 3,62%.
Йдеться про реалізацію ризиків, обумовлених низкою факторів. «Підвищення ставок по ОВДП — це не стільки продукт «зловмисної бездіяльності» НБУ на вторинному ринку, скільки стандартна реакція раціональних фінансових гравців: очікування підвищення інфляції в майбутньому, орієнтація на прогноз траєкторії цін та ставки на наступний рік, а також додаткові девальваційні очікування. І найголовніше, за останні декілька місяців суверенний ризик Україні таки зріс. Проблема з фінансуванням дефіциту цього року, ще більша проблема з фінансуванням дефіциту наступного року», - зазначив у Facebook на власній сторінці Віктор Козюк, член Ради Національного банку України.
Варто також зазначити, що у 2021 році частка державних запозичень становитиме 39% усіх фінансових ресурсів держбюджету. Крім того, на виплату боргів у наступному році передбачено третину витрат державного бюджету – майже 620 млрд грн. Відтак, тільки на обслуговування боргу буде витрачена кожна сьома гривня отриманих доходів.
Обсяг державного та гарантованого державою боргу загалом зросте до 2,9 трлн грн, або майже 65% ВВП, що перевищить дозволену межу, передбачену Бюджетним кодексом.
Нагадаємо, Нацбанк прогнозує зростання державного та гарантованого державою боргу у 2020 році до 63% від ВВП через значне нарощування дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також слабший, ніж наприкінці 2019 року, обмінний курс гривні. Надалі показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та помірній волатильності обмінного курсу.
