Фіскальна політика у третьому кварталі відображала ознаки пом’якшення, проте меншою мірою, ніж очікувалося, повідомляє НБУ. Пом’якшення відображало нарощення видатків насамперед коштом раніше накопичених ресурсів. Соціальні програми, охорона здоров’я та дорожнє господарство залишалися пріоритетними напрямами видатків, які підтримували внутрішній попит. Попри чисті боргові виплати, державний та гарантований державою борг продовжив збільшуватися у порівнянні з кінцем червня, зокрема через курсову переоцінку.
Проте, не лише об’єктивна економічна реальність на тлі коронакризи обумовила ризики для сектору загальнодержавного управління, мали місце й суб’єктивні фактори, зокрема зловживання. Держбюджет недоотримав 420 млн грн доходів від господарських товариств, корпоративними правами яких управляє Фонд держмайна. Про це повідомила пресслужба Рахункової палати.
Пожвавлення економічної активності та споживчого попиту, а також поліпшення фінансового стану домогосподарств сприяли відновленню зростання податкових надходжень. Так, прискорення зростання номінальних заробітних плат та підвищення мінімальної заробітної плати (з вересня 2020 року) зумовили поліпшення надходжень як безпосередньо податку на доходи, так і непрямих податків.
Рисунок 1 - Основні показники зведеного бюджету
Джерело: НБУ.
На внутрішньому ПДВ додатково позначилося удосконалення його адміністрування, а на акцизах – збільшення споживання пального та слабкіший курс гривні. Крім того, вичерпався ефект від впровадження податкових послаблень на початку карантину, що поліпшило ситуацію з доходами місцевих бюджетів.
Зростання світових цін на енергоресурси поліпшило певною мірою надходження від рентних платежів. Після тривалого періоду скорочення в третьому кварталі 2020 року зросли податки з увезених товарів унаслідок пожвавлення споживчого й інвестиційного імпорту та слабкішого номінального ефективного курсу гривні, йдеться в повідомленні Нацбанку.
Рисунок 2 - Внески в річну зміну доходів зведеного бюджету, в.п.
Джерело: ДКСУ, розрахунки НБУ.
Водночас з огляду на все ще ускладнений фінансовий стан підприємств (поліпшення фінансових результатів підприємств за перше півріччя зумовлено передусім зменшенням збитків) надходження від податку на прибуток усе ще скорочувалися значними темпами.
Видатки та пріоритети фінансування
Видатки, як і очікувалося, зросли істотно, що стало можливим завдяки не лише поліпшенню стану доходів, а й значним ресурсам, які було накопичено за попередні періоди. Водночас нарощення видатків у цілому було стриманим внаслідок складної ситуації з фінансуванням.
Рисунок 3 - Темпи зростання видатків зведеного бюджету за окремими напрямами, % р/р
Джерело: ДКСУ, розрахунки НБУ.
Видатки першочергово спрямовувалися на соціальну підтримку: надано допомогу Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального страхування, здійснювалися додаткові виплати у вигляді допомоги дітям підприємців (ФОП) на спрощеній системі оподаткування І та II групи.
Також підвищено мінімальну зарплату, тривало збільшення видатків на оплату праці та надано доплати окремим категоріям працівників, які беруть участь у ліквідації захворювання на COVID-19.
У кризових умовах державна підтримка сприяла поліпшенню фінансового стану домогосподарств та стимулювала приватне споживання. Серед пріоритетних видатків залишилися дорожнє господарство та колективні послуги, насамперед охорона здоров’я, оборона й безпека. Це підтримало економічну діяльність, насамперед у будівництві, виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції тощо.
Водночас збільшилися витрати на обслуговування боргу, у тому числі через проактивну боргову політику (зокрема обмін частини єврооблігацій, номінованих у доларах США, з погашенням у 2021 і 2022 роках).
Інші видаткові напрями, які переважно мають суспільно-гуманітарне значення, зокрема на освіту та ліквідацію надзвичайних ситуацій, фінансувалися ситуативно, хоча наприкінці кварталу їх виконання також поліпшилося.
Недоотримання держбюджету
Фонд державного майна України (ФДМУ) торік та протягом першого півріччя 2020 року неефективно управляв корпоративними правами держави в частині виконання власних повноважень. Про це йдеться у Звіті Рахункової палати за результатами аудиту ефективності управління Фондом корпоративних прав держави, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. Відомство повідомляє, що держбюджет у цей період недоотримав 420 млн грн доходів внаслідок того, що ФДМУ неналежно здійснював контроль щодо відрахування дивідендів або частини чистого прибутку господарськими товариствами, які належать до сфери його управління.
Внаслідок проведеної аудиторської перевірки встановлено, що протягом минулого року держбюджет недоотримав 288 млн грн надходжень внаслідок несплати дивідендів/частини чистого прибутку від діяльності товариств у 2018 році, у першій половині 2020 року недоотримані доходи становлять 132 млн гривень за підсумками їх роботи торік.
З 29 товариств, що отримали прибуток у 2018 році дивіденди/частину чистого прибутку до державного бюджету у 2019 році сплатили 26, з яких лише 8 перерахували кошти в повному обсязі. У 2020 році Фонд не забезпечив своєчасного (до 1 травня) проведення загальних зборів господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави перевищує 50%. Це призвело до недонадходження дивідендів/частини чистого прибутку за 2019 рік, зазначає Рахункова палата.
У звіті Рахункової палати зазначається, що незабезпечення відрахування доходів до держбюджету може мати ознаки кримінального правопорушення.
Аудиторська перевірка встановила, у Фонді немає в наявності примірників статутів 49% суб’єктів господарювання, управління корпоративними правами держави яких він здійснював. Окрім того, ФДМУ не затверджував або несвоєчасно затверджував фінансові плани на 2019 та 2020 роки більшості працюючих підприємств, які перебувають в його управлінні.
Нагадаємо, в Нацбанку прогнозують, що державний та гарантований державою борг у 2020 році зросте до 63% від ВВП через значне нарощування дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також слабший, ніж наприкінці 2019 року, обмінний курс гривні. Надалі показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та помірній волатильності обмінного курсу.
