Кличко назвав ім'я нової очільниці Департаменту охорони культурної спадщини КМДА: що про неї відомо
Після низки скандалів столична влада призначила нову очільницю Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Вона, займе місце Олександра Никоряка, який був помічений у ресторані після комендантської годині і у червні був звільнений.
Про затвердження нової кандидатури повідомив мер міста, голова КМДА Віталій Кличко на своєму телеграм-каналі.
Таким чином, але не повністю, столична влада врахувала петицію на сайті Київської міської ради, яка набрала потрібну кількість голосів (6000), та пропонувала призначити на посаду голови Департаменту охорони культурної спадщини КМДА київського пам'яткоохоронця, одного із засновників громадського пам'яткоохоронного простору «ЦЕГЛА» Дмитра Перова.
Що відомо
Марина Соловйова закінчила Київський національний економічний університет за спеціальністю «правознавство» та Київський політехнічний інститут за фахом «інженер». За даними порталу «Чесно», вона на постійній основі балотується у Київраду від партії «Громадянська позиція», є помічницею-консультанткою на громадських засадах народного депутата Анатолія Гриценка. Останнім часом займалася антикорупційною діяльністю: була членкинею Громадської ради доброчесності, секретарем тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції.
Є у Марини Соловйової досвід громадської діяльності на захист історичного Києва. Вона була ініціатором створення громадського простору на Пейзажній алеї замість будівництва висотного будинку. Разом з однодумцями судилася шість років за повернення ділянки місту, а потім це все перетворилося на улюблене місце відпочинку місцевих мешканців.
Соловйова приймала участь у створенні скверу київських інтелігентів на Гончара, за який теж судилася з забудовниками. Була однією з ключових фігур по захисту Гостинного двору на Контрактовій від перебудови — виграла відповідний позов.
У 2015 році разом з однодумцями розробила та домоглася прийняття Київрадою мораторію на будівництво та продаж земельних ділянок у межах охоронюваної буферної зони заповідника «Софія Київська» та Києво-Печерської лаври. Це рішення передбачає введення тимчасової заборони на здійснення будівництва та продаж земельних ділянок до затвердження Київрадою плану зонування території центральної частини столиці або детального плану території охоронюваної буферної зони Софії Київської та Києво-Печерської лаври.
Завдяки її позовам гальмувалася забудова Десятинного провулку, 3-5. Тут громаді не вдалося не дати зупинити знесення старовинної садиби та заморозити початок будівництва. З рештою домовилися з забудовником на висоту будинку лише у 27 метрів.
Але є у кейсі Соловйової сторінка, яка викликає критику у інших борців за історичну спадщину Києва - меморандум про добудову житлового комплексу «Фреско Софії» за адресою Гончара, 17-23. До цього будівництво у судах блокувалося 15 років.
Головним чином, щоб домогтися зниження поверховості будівлі. У 2020 році був підписаний меморандум із забудовником.
Перші ідеї
Днями нова команда Департаменту охорони культурної спадщини КМДА мала можливість обговорити з Кличком Стратегію збереження культурної спадщини, а саме механізм ії реалізації, про що повідомив Дмитро Перов на своїй сторінці у Facebook.
Вони визначили пріоритети:
- розробка правового механізму, який практично захищав би історичну забудову, яка поки не набула статусу памʼяток;
- розробка міської Стратегії збереження культурної спадщини;
- програма захисту мозаїк — об'єктів монументального мистецтва;
- структурувати критерії щодо захисту будівель старше 100 років та надати їм додатковий захист.
Нагадаємо, що на третій день після того, як у Києві на Ярославській, 13, знесли будівлю, якій було 200 років, мер міста прокоментував факт нехтування історією.
Після заміни герба на Батьківщині-матері у Національному музеї історії України в Другій світовій війні будуть демонтовані інші імперські та радянські символи.