Листопад може стати найважчим місяцем для Києва — The Economist
Росія розгортає проти Києва кампанію, яка поєднує масовані удари, диверсії та спроби розхитати ситуацію всередині країни. Українські посадовці, яких цитує The Economist, очікують, що ця кампанія посилюватиметься перед зимою, а її пік може припасти на листопад. Водночас Росія, за даними видання, накопичує реактивні дрони та балістичні ракети.
Росія готується до нової хвилі тиску на Київ, яка може посилитися вже найближчими місяцями. Йдеться не лише про удари по місту, а й про диверсії та інформаційні операції. Видання посилається на двох високопоставлених українських посадовців, які розповіли про оцінки розвідки та можливі подальші дії Росії. За їхніми словами, основними напрямками цієї кампанії є бомбардування, диверсії та спроби посіяти політичний хаос.
Українські посадовці очікують, що тиск на Київ зростатиме ще до початку зими. При цьому найбільш напружений період, за їхньою оцінкою, може припасти на листопад. Важливо, що це саме прогноз співрозмовників The Economist, а не точний прогноз майбутніх подій.
Росія може розширити список цілей
За словами одного зі співрозмовників видання, Росія може намагатися бити не лише по великих об’єктах критичної інфраструктури. Серед можливих цілей він назвав дата-центри та супермаркети. Логіка таких ударів, за його словами, полягає в тому, щоб впливати не тільки на енергетику чи військові об’єкти, а й безпосередньо на повсякденне життя мешканців столиці. Удар по об’єктах, якими люди користуються щодня, може створювати додаткове відчуття небезпеки та нестабільності. Саме таку оцінку джерело дало The Economist.
Частина подібних цілей уже потрапляла під удари. Наприклад, 26 вересня російська атака пошкодила дата-центр у Києві, через що в частини користувачів виникли перебої з інтернетом. 27 вересня після атаки в Солом’янському районі столиці були пошкоджені, зокрема, СТО, понад 30 автомобілів, заклад харчування, АЗС, офісні будівлі та школа. Внаслідок одного з влучань загинув чоловік.
Такі удари накладаються на традиційну для Росії тактику атак по енергетиці та інших системах, від яких залежить робота великого міста. The Economist окремо згадує водопостачання, каналізацію та насосні системи.
Росія накопичує дрони та ракети
Однією з головних загроз для Києва залишаються балістичні ракети. Їх складніше перехоплювати, а запас дорогих ракет для систем Patriot в Україні, за даними The Economist, скорочується. Водночас Росія дедалі активніше використовує нове покоління реактивних безпілотників. За описом видання, це відносно дешеві дрони, які можуть керуватися оператором і змінювати курс у польоті, фактично шукаючи ціль у реальному часі.
Саме такі дрони останнім часом стали однією з головних проблем для української ППО. Вони значно швидші за звичайні ударні безпілотники, тому захисникам залишається менше часу на їхнє виявлення та перехоплення. «Главком», посилаючись на The Economist, зазначає, що швидкість реактивних дронів може становити близько 600 км/год, тоді як звичайні ударні БпЛА летять приблизно 250 км/год.
За словами одного з українських посадовців у сфері безпеки, Росія вже накопичила «тисячі» таких дронів. Він також заявив, що Москва нарощує запаси балістичних ракет і може використати накопичене озброєння протягом найближчих двох місяців. Водночас, за його оцінкою, Україні потрібно ще кілька місяців, щоб вийти на необхідні обсяги виробництва ефективних перехоплювачів.
Росія справді нарощує використання реактивних безпілотників. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив 29 вересня, що за вересень російські війська вже застосували 3177 реактивних БпЛА, тоді як за весь серпень їх було 2850. Президент Володимир Зеленський також повідомляв, що у вересні українські військові перехопили або подавили понад половину реактивних «Шахедів». Водночас він наголошував на необхідності збільшувати виробництво засобів перехоплення.
Диверсії можуть посилитися
Окремий напрямок російської кампанії — дії всередині України. Українські посадовці очікують, що Росія може активніше використовувати диверсії та інші гібридні операції. The Economist із посиланням на українську контррозвідку пише, що щотижня в Україні вдається запобігати приблизно семи-восьми російським операціям. Йдеться, зокрема, про спроби організувати замахи та інші атаки.
За даними джерел видання, більшість таких операцій організовують дистанційно. Потенційних виконавців шукають безпосередньо в Україні через месенджери, зокрема Telegram. У деяких випадках, за версією українських спецслужб, виконавців можуть направляти з Росії. Співрозмовник The Economist також припустив, що на території України можуть залишатися законсервовані російські агентурні осередки. Йдеться саме про оцінку джерела, а не про підтверджений факт існування конкретних мереж.
Москва хоче впливати не лише ударами
Третім напрямком, про який говорять українські посадовці, є інформаційний тиск. Йдеться про спроби поширювати дезінформацію, провокувати протестні настрої та створювати враження політичної нестабільності. За даними The Economist, Москва може намагатися використати для цього мережі ботів і пов’язані з ними інформаційні кампанії.
Ексочільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, якого цитує видання, скептично оцінює можливість Росії досягти такого ефекту. За його словами, Москва вже не перший рік будує подібні плани, сподіваючись через інформаційний тиск спровокувати протести та навіть вимоги припинити опір. Коваленко наприкінці вересня залишив посаду керівника Центру протидії дезінформації. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський 28 вересня.
Київ готується до зими
Попри всі ризики, столиця за роки великої війни стала більш підготовленою до масованих атак. The Economist звертає увагу на те, що інтернет-інфраструктура Києва стала більш децентралізованою, а ремонтні бригади накопичили значний досвід швидкого відновлення пошкоджених об’єктів. Це означає, що окремий удар по інфраструктурі не обов’язково призводить до тривалого паралічу всього міста. Системи та мережі намагаються дублювати, а аварійні служби вже мають досвід роботи після масштабних атак.
Водночас ризики для зими залишаються високими. У столиці вже готуються до можливого погіршення ситуації з енергетикою та іншими міськими сервісами. The Economist також пише, що частина мешканців Києва розглядає можливість тимчасово виїхати з міста на зиму. За даними видання, деякі чиновники у приватних розмовах допускають, що в холодний період частина столиці може помітно спорожніти. Це також оцінка та очікування джерел, а не офіційний прогноз щодо майбутнього населення Києва.
Окремою проблемою вже стали реактивні дрони. Через їхню високу швидкість та можливість змінювати маршрут повітряні тривоги в Києві можуть тривати довше, а місто — фактично жити в циклі «тривога — відбій — нова тривога». Це впливає на роботу транспорту, підприємств та інших установ. Таким чином, The Economist описує можливу нову фазу тиску на Київ, у якій Росія намагається одночасно бити по інфраструктурі, виснажувати ППО, проводити диверсії та впливати на інформаційний простір.
При цьому листопад називають можливим піком не самі журналісти The Economist, а українські посадовці, з якими говорило видання. Їхні оцінки ґрунтуються на даних розвідки та спостереженнях за російською активністю. Наскільки цей сценарій справді реалізується, наперед визначити неможливо. Про це пише The Economist у матеріалі про нову кампанію російських ударів по столиці.
Від 27 серпня у Києві зафіксували 235 повітряних тривог, які загалом тривали 261 годину — це понад 10 діб. Секретар РНБО Ігор Клименко заявив, що така інтенсивність російських атак стала новим викликом для української ППО. За його словами, нові українські засоби перехоплення вже проходять випробування, а окремі бойові групи використовують їх під час роботи. Україна готується перейти до їхнього масового виробництва.
