$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+8° Київ +9° Варшава +8° Вашингтон
Місто проти модернізму: що ще можуть зіпсувати у Києві

Місто проти модернізму: що ще можуть зіпсувати у Києві

29 Листопада 2017 11:02

Влада славиться байдужим ставленням до історичної спадщини — регулярно то тут, то там по Києву спалахують скандали, пов'язані зі знищенням пам'яток архітектури. В основному, це старовинні купецькі будинки і прибуткові будинки межі XIX і XX століть.

У цьому році «повзуча модернізація» дісталася до будівель в стилі модернізм, побудованих у другій половині XX століття. Усвідомлення цінності будівель, побудованих за заповітом Ле Корбюзьє і Оскара Німейєра, до українського суспільства прийшло не так давно. Лише в останні п'ять років почали з'являтися публікації про українські шедеври модернізму: крематорій на Байковому кладовищі, місто Славутич, «тарілку» УкрІНТЕІ на Либідській, комплекс Київського національного університету імені Тараса Шевченка в Голосієві. Однак це не допомогло державі зрозуміти, що ці будівлі також вимагають захисту.

Модернізм під загрозою


Загроза нависла над багатьма київськими будівлями, чия цінність не визнається владою. Протягом 1990-х і 2000-х вони втрачали дрібні деталі екстер'єру, елементи благоустрою, повністю перебудовувався інтер'єр. У 2017 році, коли цю архітектуру варто було почати захищати, місто і держава зіпсували висотну будівлю готелю «Турист» на станції метро «Лівобережна», улюблену киянами, повиту виноградом будівлю Укравтодору на вулиці Фізкультури. Під постійною загрозою перебудови або знесення знаходиться «тарілка», яку може в прямому сенсі поглинути ТРЦ Ocean Mall, який вже будується.

У жовтні біда підступила нишком. Керівництво міністерства соціальної політики, розташованого на Спортивній площі, зняло з будівлі вкрай важливі елементи — вертикальні сонцерізи, які додавали фасаду будівлі індивідуальність. У висотному офісному будинку, вікна якого виходять на відкритий простір (в 1981 році ще не було «Гуллівера») сонцерізи несуть важливу функцію — вони розсіюють пряме сонячне світло.

Фото: Лев Шевченко

Будівля Мінсоцполітики (раніше в ній розташовувалося міністерство легкої промисловості УРСР) була збудована в 1981 році за проектом архітекторів Вавіловського і Гранаткіна. Найважливіший візуальний прийом цього 20-поверхового будинку на розі Рогнідинської та Еспланадної — вертикальні сонцерізи, які чергуються у шаховому порядку. Їх полюбляли фотографи — сонцерізи створювали цікаву оптичну ілюзію.

За словами представників міністерства, причиною для їх демонтажу стало падіння фрагментів конструкцій на землю. Начальник Управління адміністративного забезпечення міністерства Олександр Сивура заявив, що демонтаж почали через корозію кріплень:
«Найбільша цінність для нас — це життя людини. Рішення про те, що ця будівля є пам'яткою архітектури, немає. Ми домовилися про залучення експерта, який зможе запропонувати, як можна виготовити нові конструкції і оцінити вартість робіт. Терміни виконання залежать від рішення експертизи — чи доцільно це і якою буде вартість робіт»

За риторикою чиновників зрозуміло, що зовнішній вигляд модерністської будівлі — порожні слова, а відсутність охоронного статусу — карт-бланш на будь-які зміни фасаду. Повернення сонцерізів на місце обіцяють проконтролювати активісти об'єднання #SAVEKYIVMODERNISM, які також займаються розробкою плану порятунку «тарілки».

Історія сонцерізів


Сонцерізи вперше з'явилися в архітектурі у будівлі Міністерства освіти Бразилії (Ріо-де-Жанейро, 1936-1943), побудованому за проектом Ле Корбюзьє, Оскара Німейєра і Лусіо Кости. Пізніше сонцерізи — бетонні або металеві — стали фірмовим знаком метрів модернізму.

[gallery size="full" ids="49653,49654"]

В основному сонцерізи застосовували для захисту від яскравого сонця в південних країнах. У 1960-х роках мода на сонцерізи дійшла і до радянських архітекторів. Адже влітку сонце у нас не менш спекотне, аніж в Бразилії або Індії, розповідає київський архітектор Олексій Биков:
«Сонцерізи (вони ж сонцезахист) актуальні і в нашому кліматі, особливо в ті роки, коли літо буває дуже спекотним. Звичайно, у Києві сонцерізи не настільки актуальні, як в містах на півдні України, але, судячи з кількості різних сонцезахисних систем на вікнах, вони важливі.

Радянські архітектори часто використовували сонцерізи. У деяких випадках це був радше декоративний прийом, ніж практичний. Через це їх зовнішній вигляд відрізняється. Вони бувають вертикальними, горизонтальними, складної геометричної форми, з бетону або легких металевих конструкцій. Сонцезахист у нашому випадку не стільки захищає від сонця, якого більшу частину року немає, скільки надає фасаду особливі візуальні якості»

Київським чиновникам ще є, що знімати з будівель епохи модернізму. Навісний легкий металевий фасад формує зовнішній вигляд універмагу «Дитячий світ» (1987 р., архітектори В. Залуцький, Ю. Бородкін) на лівому березі:

Універмаг «Детячий світ». Джерело: Ukrainian modernism

Сонцерізи залишилися на одному з корпусів Національного транспортного університету поруч з Видубичами (кінець 1990-х років), на будівлі Будинку кіно (1974 р., архітектори 3. Чечик, Ф. Боровик, С. Ходик), корпусах КНУ на ВДНГ (1973 р., архітектори М. Будиловський, В. Ладний, Л. Коломієць, В. Морозов, В. Кацин, інженер В. Дрізо). Правда, Будинок кіно незабаром залишиться без сонцерізів — головний інженер будівлі в коментарі для Ua.News повідомив, що зараз готується кошторис реконструкції фасаду будівлі через його стан. Вона орієнтовно почнеться після нового року. Спілка кінематографістів збирається проводити громадські обговорення, але як саме — у Спілці поки не визначилися.

Необхідність контролювати стан декору модерністських будівель не варто заперечувати — їм уже по 30-50 років, багато конструкцій проржавіли, прийшли в непридатність, і дійсно можуть складати небезпеку для людей.

[caption id="attachment_49646" align="alignnone" width="685"] Будинок кіно. Джерело: Pastvu

Методи, якими діють міська та державна влада, а також утримувачі будівель — неправильні. Чиновники ігнорують питання цінності архітектури, не замислюються про громадські дискусії, не залучають фахівців (Мінсоцполітики задумалося про це лише після акції протесту). Будь-який пошкоджений елемент може бути відновлений за первинним проектом, зі збереженням свого практичного і декоративного призначення. Адже без уваги до архітектури минулого не створиш архітектуру майбутнього.

Лев Шевченко