Печери Києво-Печерської лаври вистояли під масованою атакою рф
Підземні комплекси Києво-Печерської лаври перебувають у стабільному стані та не зазнали руйнувань унаслідок нещодавнього обстрілу столиці.
Генеральний директор заповідника Максим Остапенко 29 січня 2026 року повідомив в ефірі національного телемарафону, що фахівці детально обстежили Дальні та Варяжські печери, які є найдавнішою частиною комплексу та розташовані на нестабільному схилі.
Попри відсутність видимих пошкоджень у підземних спорудах 12–13 століття, геологи планують провести додаткові дослідження, оскільки вибухова хвиля могла вплинути на стан окремих шарів ґрунту.
Заповідник спільно з Міністерством культури та Православною церквою України готується найближчим часом відкрити доступ до Ближніх та Дальніх печер для вірян і відвідувачів. Раніше, у ніч проти 24 січня 2026 року, наземні об’єкти лаври, що належать до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, постраждали від російської ракетно-дронової атаки. Зокрема, вибуховою хвилею було вибито вікна та двері, а також пошкоджено оздоблення у корпусі №66, що є входом до Дальніх печер, та в Аннозачатіївській церкві.
Ситуація з підземними спорудами залишається під посиленим моніторингом через їхню природну вразливість та історичну цінність. Адміністрація заповідника наголошує, що першочерговим завданням є гарантування безпеки людей перед відновленням масових екскурсій. Паралельно з геологічними роботами у пошкоджених наземних корпусах тривають відновлювальні заходи для ліквідації наслідків влучань та консервації пам’яток архітектури на зимовий період.
ЮНЕСКО розпочало технічну оцінку шкоди, завданої російськими масованими обстрілами двом об’єктам культурної спадщини в Україні — Одеській астрономічній обсерваторії та Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра".
Раніше у Львові фахівці зафіксували пошкодження пам’яток, що перебувають під охороною ЮНЕСКО, внаслідок російського обстрілу.
