Якщо б я був Віталієм Кличком, в смислі, мером Києва, що б я просто зараз зробив поміж інших корисних справ.
1) Звернувся б до УЄФА з пропозицією провести фінал Ліги Чемпіонів Реал-Ліверпуль в Києві, як 4 роки тому. Rationale: все одно не приїдуть, фінали ЛЧ це не те, що планується за місць, але нагадати, як добре та гостинно зустріли фанів з усього світу 4 роки назад - точно не завадить. Як більш реалістичний план: запропонувати товариський матч-рімейк, із усіма доходами від трансляцій, квитків та matchday на користь постраждалих українців /або ЗСУ/
3) Подав би до тієї ж Київради пропозицію поставити на місці отого пам'ятника дружбінародоф (із відваленою головою руськогобрата) пам'ятник мавпі з гранатою. Такій смішній мавпі, дрібній, з витягнутими губами, але з гранатою. Rationale: виховувати правильне ставлення до рсні, презирливо-зневажливе та з реальною оцінкою росії; гулятимуть там батьки з дітьми, й дитина спитатиме - мамо, а що це за мавпа; мама й відповість - «ще в нас є такий сусід, називається росія, на вигляд мавпи, поводять себе як мавпи, та бавляться зі зброєю та погрожують нам і хочуть нас вбити, дуже погані сусіди» - так і прийдемо до правильного сприйняття росіян, змалку. Голову ту відірвану, до речі, також можна лишити поруч, як інсталяцію.
/хоча, здається, з пам'ятниками не обов'язково звертатися до Київради, можна й так, але не знаю точно/
Називається: «а помріяти...»
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.