У XX столітті в Києві було побудовано кілька десятків кінотеатрів, адже за словами одного відомого історичного діяча, «кіно — це найважливіше з мистецтв». Кінотеатри «Київ», «Україна», «Київська Русь», «Флоренція», «Аврора», «Краків». Деякі з них повноцінно функціонують і понині, показуючи усі нові блокбастери, деякі — знесли («Аврору», «Нивки»), частину — ось-ось знесуть («Кіото», колишній кінотеатр «Росія» на Лісовому масиві).
Деякі з цих кінотеатрів не працюють вже багато років. Наприклад, кінотеатр імені Гагаріна на Сирці, біля станції метро «Дорогожичі» припинив роботу ще в 1990-х роках. Довгий час в ньому просто знаходився ринок, поки в кінці 2000-х будівлю не закинули.
Фото: Comments.UA
Реконструкцію кінотеатру імені Гагаріна анонсували ще в листопаді минулого року. У будівлю на вулиці Щусєва, 5, побудовану в 1971 році, в перспективі переїдуть редакції телеканалу «Київ», газети «Вечірній Київ» і радіо «Голос Києва». Передбачається, що будівля частково збереже початкову функцію, і на першому поверсі розмістяться два кінозали — на 66 і 48 місць.
У «Братислави» на Оболоні інша доля. Вона успішно пережила і 1990-і, і появу нових кінотеатрів на Оболоні в 2000-х роках, але на хвилі житлового будівництва, в 2016 році «Братиславу» вирішили знести.
У 2016-2018 роках Братиславу вдалося врятувати від знесення, в основному — завдяки ініціативним депутатам Київради і місцевим жителям. За одним з проектів будівлю повинні були перебудувати під «Центр інноваційного підприємництва», проте потім цей варіант відхилили на користь громадського центру.
Найважливіші кроки в процесі відновлення «Братислави» вже пройдені — так, тендер з капітального ремонту будівлі виграло підприємство під назвою «Інноваційна науково-технічна експертна компанія». Її проект передбачає збереження основних форм «Братислави» при зміні колірної гами фасаду. Його пропонують зробити біло-синім, з квітковим орнаментом. У той час як мистецтвознавці пропонують зберегти колишній фасад.
При цьому у Києві залишається добрий десяток покинутих кінотеатрів, чия доля ніяк (або майже ніяк) не вирішується. «Тампере» на Відрадному передали у комунальну власність, на чому все закінчилося, найстаріший кінотеатр Києва, «Екран», нещодавно горів, напевно, в рамках підготовки до зносу, красивий кінотеатр «Маяк» біля проспекту Науки покинуто, в його частині розташовується церква.
Проблема відновлення кінотеатрів полягає в тому, що вони навряд чи можуть функціонувати у колишньому вигляді через конкуренцію сучасних кінотеатрів. А можливість створення на їхній базі громадських центрів впирається у складність комерціалізації подібних установ. Тому висока ймовірність, що ця позитивна спадщина минулої епохи у майбутньому продовжить руйнуватися