У Києві невідомі декомунізували пам’ятник Борису Патону
У столиці невідомі збили радянську символіку та російськомовні написи з постаменту пам’ятника видатному вченому Борису Патону. Оскільки жодних офіційних робіт чи огороджень на місці немає, дії невідомих викликали різку реакцію.
Почесний громадянин Києва Максим Тимошенко назвав інцидент вандалізмом і закликав поліцію знайти винних.
У мережі він звернувся до Київської міської ради, мера столиці Віталія Кличка, голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка та Національної поліції України.
«Слава пам’яті видатного вченого, якого я знав особисто, Людини, яка зробила неймовірний науковий внесок, це наша гордість, це історія України», - зазначив активіст.
Допис Максима Тимошенка у соцмережах викликав обурення серед киян та науковців.
«Дякую за пост Максиму Олеговичу. Україна – європейська країна, і вандалізм із культурою нації несумісний. Це знущання над пам’яттю видатних людей», – написала заслужена художниця України Наталія Лопухова.
«Це не просто акт вандалізму – це відверта зневага до нашої історичної пам’яті, до постатей, які формували обличчя української науки та державності», – відреагував Геннадій Кабка.
«Всесвітньо відома постать, яка присвятила все своє життя розвитку української науки… точно не заслуговує на таку пам'ять та вшанування від своїх «нащадків псевдопатріотів», – додав Олександр Лапушкін.
Київрада ще у листопаді 2024 року доповнила Перелік пам’ятних об’єктів, що відображають радянські та російські історичні й пропагандистські наративи, і підлягають усуненню з публічного простору міста.
До списку увійшли 20 пам’яток, на яких планувалося замінити пропагандистські елементи або виправити написи. Зокрема, на пам’ятнику Борису Патону планувалося замінити російськомовний текст на український. Через затягування робіт комунальними службами невідомі, ймовірно, вирішили виконати рішення Київради самотужки, пошкодивши зовнішній вигляд монумента.
Борис Євгенович Патон – науковець зі світовим ім’ям, видатний організатор науки, талановитий інженер та геній електрозварювання. Він пішов з життя на 102-му році. Внесок Патона у світовий науково-технічний прогрес неможливо переоцінити.
Його доля пов’язана з КПІ з перших днів життя: він народився в професорській квартирі Патонів на території інституту, провів дитинство в інститутському середовищі, закінчив електротехнічний факультет КПІ у 1941 році та захистив кандидатську дисертацію у 1945 році.
Борис Патон приділяв особливу увагу підготовці фахівців усіх рівнів у галузі зварювання, заснував Координаційну раду зі зварювання та очолив секцію підготовки кадрів. У 1965 році ініціював спорудження нового корпусу зварювального факультету КПІ, який отримав сучасне обладнання та унікальні лабораторії.
За останні два десятиліття факультет електрозварювання отримав міжнародне визнання: програми подвійного диплому з університетами Німеччини, Бразилії та іншими, участь у проєктах Китайсько-Українського інституту зварювання, а також акредитацію Міжнародного інституту зварювання.
14 лютого 1995 року в КПІ за підтримки Патона створено фізико-технічний факультет подвійного підпорядкування, з якого вийшло понад 2 000 висококваліфікованих інженерів та понад 100 кандидатів і докторів наук.
У 2019 році зварювальний та інженерно-фізичний факультети об’єдналися в Інститут матеріалознавства і електрозварювання КПІ імені Євгена Оскаровича Патона. Науково-технічний кластер відкриває нові обрії для досліджень, підготовки фахівців та впровадження інноваційних розробок.
Пам’ять Бориса Патона та його родини глибоко шанують у КПІ, а їхні досягнення представлені в Державному політехнічному музеї. У 2002 році встановлено пам’ятник Євгену Патону зі словами: «З надією я дивлюся на нашу талановиту молодь», які стали пророчими для наступних поколінь інженерів і науковців.
19 серпня 2020 року, у віці 101 року, відійшов у вічність легендарний український вчений Борис Патон. На згадку про цього видатного інженера ми зібрали факти, які незаперечно вносять ім'я Патона в зал слави світової науки.
