Що ховає в тіні 30% офіційного ВВП: оцінка тіньової економіки в Україні

Що ховає в тіні 30% офіційного ВВП: оцінка тіньової економіки в Україні

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Нинішній стан безробіття – найсерйозніше випробування для України за майже 20 років існування держави. Це обумовлено економічними проблемами та перманентними кризами, які окрім іншого породжують тіньову, або ілегальну економічну діяльність. Тіньова економіка (англ. Black economy, Ghost economy, Shadow economy, Non-observed economy) — господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не показується в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податків, збільшуючи власні прибутки.

За даними Держзанятості, кількість неформально зайнятих громадян у віці 15-70 років, у I кварталі 2021 року, у порівнянні з I кварталом 2020 року, скоротилася на 469 тис. осіб та становила 2,9 млн осіб, або 19,0% усіх зайнятих громадян.

Відтак в яких секторах здійснюють свою діяльність 19% усіх зайнятих та у чому проявляється неформальна економічна діяльність, нижче у наших матеріалах.

Рівень тіньової економіки в Україні

За попередніми розрахунками рівень тіньової економіки у січні — березні 2021 року становив 30% від обсягу офіційного ВВП, що на 1  в.п. менше за показник відповідного періоду 2020 року.

Про це повідомляє Мінекономіки. У відомстві зазначають, що розрахунок рівня тіньової економіки здійснений з використанням удосконалених Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінекономіки від 20.01.2021 № 104.

Рисунок 1 – Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у  % від обсягу офіційного ВВП) і темпи приросту/зниження рівня реального ВВП (у % до попереднього року)

Джерело: розрахунки Мінекономіки.

Неістотне зменшення рівня тіньової економіки відбулося на тлі адаптування суб’єктів економічної діяльності до перманентних умов карантинних обмежень, що тривають вже понад рік.

Підтвердженням цьому є покращення у звітному періоді (у порівнянні з січнем-березнем 2020 року) фінансових результатів діяльності підприємств та вияв бізнесом оптимістичних настроїв в очікуваннях ділової активності підприємств у відповідь на сприятливу зовнішню кон’юнктуру та підвищення внутрішнього попиту.

Нагадаємо, згідно з повідомленням Нацбанку, індекс очікувань ділової активності у березні 2021 року збільшився до 51,4 п. проти 48,8 п. у лютому 2021 року; у березні 2020 року він становив 45,8 п.

Варто зазначити, що поки що тенденція до зменшення рівня тіні є слабковираженим через природне бажання суб’єктів господарювання зменшити ризики втрати лімітованих ресурсів в умовах неординарних проявів коронакризи, що наразі залишаються непрогнозованими у часі, зазначають в Мінекономіки. Високою є ймовірність, що наслідками пригніченої під час пандемії та дії запроваджених карантинних протиепідемічних заходів загальної активності стали обмеження не лише діяльності суб’єктів у легальному секторі економіки, а й можливостей розширювати тіньові операції. Водночас є гіпотеза, що звуження можливостей з використання традиційних каналів тінізації призвело до появи нових, які охоплюються наявними методами оцінки рівня тіньової економіки лише частково.

Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами

Про неординарний характер коронакризи (із так званими секторальними особливостями, сформованими під час пандемії) свідчить й різноспрямована динаміка рівнів тіньової економіки, розрахованих з використанням різних методів (рис. 2).

Рисунок 2 – Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами, % від обсягу офіційного ВВП

Джерело: розрахунки Мінекономіки.

Два з чотирьох методів, з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, зафіксували збільшення рівня у порівнянні з січнем — березнем 2020 року: електричний метод – на 2 в.п. (до 28% від обсягу офіційного ВВП); монетарний метод – на 1 в.п. (до 31% від обсягу офіційного ВВП). Два методи показали зменшення рівня тіньової економіки: метод «витрати населення  – роздрібний товарооборот і послуги»  – на 1  в.п. (до 22% від обсягу офіційного ВВП); метод збитковості підприємств – на 13 в.п. (до 25% від обсягу офіційного ВВП), що є об’єктивним наслідком, по-перше, покращення фінансового стану підприємств на тлі адаптування до перманентних умов карантинних обмежень та, як наслідок, поступового пожвавлення ділової активності; по-друге, дії унікального чинника коронакризи, проявом якого стало обмеження традиційних каналів тіньової діяльності.

Отже, зменшення рівня тіньової економіки у січні-березні 2021 року насамперед є наслідком адаптування суб’єктів економічної діяльності до перманентних умов карантинних обмежень, а також часткової зміни моделей споживчої поведінки населення під час коронакризи.

Результатом сукупної дії специфічних чинників коронакризи стали, у тому числі: зменшення інтенсивності тінізації доходів на тлі пригніченої загальної активності економічних агентів з неекономічних причин; виникнення нових каналів тінізації при звуженні традиційних каналів, які наразі не охоплюються повною мірою окремими чинними методами обрахунку. Зазначені процеси засвідчують постійну зміну проявів тінізації, а відтак, необхідність постійного удосконалення як методів обрахунку, так і методів виявлення і подолання цього явища.

Фактори, які уповільнюють процеси детінізації

Слід водночас зазначити, що тенденція до зростання тінізації економіки формується, у першу чергу, через несприятливий інвестиційний та бізнес-клімат в країні. Натомість позитивні очікування щодо умов ділової активності, а також щодо результатів запроваджуваних Урядом реформ стимулюють населення та суб’єктів господарювання до розширення діяльності у легальному секторі. При цьому сприятливі умови та належне інституційне середовище неможливо створити доти, доки не будуть подолані системні чинники, що стримують процеси детінізації економіки в Україні.

Основними серед них є низка факторів, зокрема, низький рівень захисту прав власності. Слід зауважити, експерти рейтингу економічної свободи (Economic Freedom Index 2021), що формується Heritage Foundation, визнали рівень захисту прав власності в Україні недостатньо ефективним, оцінивши його на рівні 48,5  балів (за 100  можливих) із незнаним покращенням ситуації  – на 1,0 балів у порівнянні з попереднім рейтингом), недостатній рівень захисту інтелектуальної власності.

Також на процесах детінізації негативно позначається недостатній рівень захисту інтелектуальної власності. Згідно з Міжнародним індексом прав власності (International Property Rights Index) 2020, в Україні, попри відносно високий рівень захисту патентів (40  місце у світі), незадовільними є сприйняття захисту інтелектуальної власності (107 місце) та рівень піратства (89 місце).

Неабиякі проблеми створює наявність територій, непідконтрольних уряду, утворених у ході збройного конфлікту на території країни, та, як наслідок, зростання «потенційних можливостей» для застосування схем контрабанди товарами.

Окрім цього, низький рівень ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів поряд із недостатньою спроможністю регулятора протидіяти зловживанням на ринку також дається в знаки. Слід зауважити, загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-березні 2021 року, становив 12,73 млрд грн, що менше на 5,19 млн грн у порівнянні з відповідним періодом 2020 року (17,92 млрд грн). Найбільший обсяг торгів за фінансовими інструментами на організаторах торгівлі протягом зазначеного періоду зафіксовано з ОВДП – 115,98 млрд грн. (99,13% від загального обсягу біржових контрактів на організаторах торгівлі протягом січня-березня поточного року). На біржовому ринку протягом січня-березня 2021 року спостерігалася консолідація торгівлі цінними паперами на двох фондових біржах «Перспектива» та «ПФТС», що становило 99% вартості біржових контрактів. Український фондовий індекс ПФТС за березень зменшився на 0,8 % до 517,11 пункту станом на 31.03.2021. Активність інвесторів на ринку акцій залишалася незначною, про що свідчить здійснення ними поодиноких угод з індексоутворюючими акціями. З початку 2021 року індекс ПФТС збільшився на 3,5%.

Вже традиційно  до переліку факторів слід віднести недосконалість судової системи країни (основними вадами якої експерти визначають недостатню ефективність гілок судової системи), як наслідок, низький рівень довіри суспільства та інвесторів до неї. За результатами рейтингу економічної свободи (Economic Freedom Index 2021) експерти зробили висновок про необхідність реформування судової системи з метою поліпшення її ефективності та оцінили її поточний стан на рівні 41,1 бала (зі 100 можливих) із погіршенням позиції України на 1,1 бала у порівнянні з попереднім рейтингом.

І останнє, високий рівень корупції в країні також є істотним фактором високого рівня тінізації економіки. Варто зазначити,  експерти рейтингу «Індекс сприйняття корупції 2020» оцінили рівень корупції в Україні у 33 бали, що на 3 бали більше, ніж у рейтингу 2019 року (за шкалою від 0 до 100, де 0 означає найвищий рівень корупції відповідно до сприйняття респондентів, а 100  – найнижчий), що відповідає 117  місцю серед 180  країн, які увійшли до рейтингу (126  місце серед 180  країн у рейтингу 2019 року). За висновками експертів рейтингу, в Україні гальмується імплементація повноцінної судової реформи. Упродовж 2020 року спостерігався постійний тиск на антикорупційні інституції. Наприкінці 2020 року країна опинилась у кризі конституційного правосуддя, що супроводжувалася неспроможністю керівництва держави подолати її цілком. Спостерігалися також спроби порушити й нівелювати антикорупційні досягнення у сфері публічних закупівель (шляхом запровадження локалізації в публічних закупівлях, що суперечить міжнародним зобов’язанням України). За висновками експертів, якщо вже зараз не зупинити окреслені тенденції, наступного року в Індексі сприйняття корупції позиція України може значно погіршитись.

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!