Пандемія коронавірусу продовжує задавати тон більшості подій в світі, включно з Україною. Формує глобальний порядок, впливає на регіональні відносини, руйнує традиційні комерційні зв'язки, джерела доходів та звичний суспільний устрій.
Національні уряди змушені балансувати між контролем поширення інфекції та порятунком своїх економік від краху. Україна йде аналогічним шляхом. Як держава справляється з епідемією і яких заходів вживає, а також наскільки вони ефективні – наша спецтема, присвячена підсумкам літа 2020.
Замість жорсткого локдауна
Однак жорсткий карантин дорівнює зупинці економіки. Частково це сталося в Україні – за другий квартал країна втратила 11% ВВП. І для влади було очевидним, що довго утримувати ситуацію з коронавірусом в закритому режимі не вдасться.
Ослаблення карантину очікувано підвищило показники заражень. І літо в Україні пройшло під знаком боротьби з коронавірусом. В даний момент країна переживає різкий стрибок захворювань, в тому числі – випадків середньої тяжкості, які потребують госпіталізації, і летальних випадків.
Україна б'є антирекорди
Якщо на початку червня середній щоденний приріст хворих становив 500 осіб і 8-12 смертей, то вже на початок серпня ця цифра зросла більш ніж в 2 рази. Почасти це пояснюється збільшенням обсягів тестувань по всій країні. Але і не скасовує те, що хвороба продовжує прогресувати.
Серпень в цілому відзначився частим оновленням антирекордів – і за кількістю тих, що заразилися, і щодо летальних випадків. Також збільшується відсоток молодшого населення з діагнозом COVID-2019. На 31 серпня в Україні 35% хворих у віці від 30 до 49 років і 37% - у віці від 50 до 69 років.
Разом з тим, як пояснює прем'єр-міністр Денис Шмигаль, співвідношення смертей до загальної кількості інфікованих в державі падає:
«На сьогодні протоколи лікування і наявні ліки в Україні українських виробників дозволяють нам не допускати важких стадій, і у нас летальність від коронавірусу зменшується. Якщо на початку летальність була 3%, потім 2,5%, то зараз вже 2,2%. Вона продовжує зменшуватися. Це показник роботи наших лікарів, показник ефективності протоколів»
прем'єр-міністр УкраїниСтаном на 3 вересня Україна встановила чергові антирекорди: майже 2,5 тисячі хворих і 54 загиблих від ускладнень, викликаних коронавірусом. За прогнозами влади, на початок жовтня ці показники будуть ще вище:
«Сьогодні у нас від 2 до 2,5 тис. захворювань щодня. За розрахунками та прогнозами, до кінця вересня – початку жовтня ця цифра зросте до 3 тисяч хворих щодня. Це завантажить лікарні більш ніж на 80%»
прем'єр-міністр УкраїниУ 6 регіонах країни – Києві, Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській та Тернопільській областях – йде підготовка до відкриття додаткових ліжко-місць в інфекційних лікарнях:
«Було розглянуто стан справ по ліжках для лікування коронавірусу. Ми побачили значну завантаженість ліжок в шести регіонах країни, тому також додатково вводяться нові лікарні до переліку закладів охорони здоров'я, в яких буде відбуватися госпіталізація хворих коронавірусом»
головний санлікар УкраїниВ даний момент Україна знаходиться на 14 місці в світі по інтенсивності поширення хвороби. За словами міністра Степанова, в країні вже зайнято 44% лікарняних ліжок для лікування COVID-2019. В окремих районах Західної України наповненість інфекційних відділень фіксується на рівні понад 80%.
Адаптивний карантин надовго
В Україні продовжено адаптивний карантин до 31 жовтня. І згідно із заявою прем'єра, ця дата буде пролонгована. Закривати країну на жорсткий локдаун, як це мало місце навесні, уряд не має наміру.
«Парадокс серпня – масштаби епідемії COVID-19 в Україні в 10 разів більше, ніж на початку травня, і в 3-4 рази сильніші, ніж у червні, але при цьому карантинні обмеження набагато більш помірні, ніж це було навесні. Але, як і в момент введення карантину, так і зараз, український уряд діє так само, як і європейські партнери»
По суті, рішення поділити країну на карантинні зони і впроваджувати суворі обмеження тільки в епіцентрах зараження - «червоних зонах» - це і є компроміс з метою порятунку економіки. Що не завжди розділяє регіональна влада. На Західній Україні, де переважно зберігається високий рівень заражуваності, періодично спалахують протести з боку представників еліт і бізнесу проти закриття населених пунктів на суворий карантин.
Часто ці протести виливаються у відкрите політичне протистояння між центральною владою і регіонами. Імовірно, що ближче до місцевих виборів в жовтні це протистояння тільки посилитися. Регіональна влада гратиме на противазі інтересів місцевих громад і доцільності карантину.
Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків вважає віднесення обласного центру до закритої «червоної зони» політично мотивованим рішенням та обіцяє оскаржити рішення уряду в судовому порядку. Раніше з протестами та подібними заявами проти закриття виступала влада Тернополя та Луцька.
До слова, правозахисники вважають, щодо карантину уряд порушує закон:
«Кабінет міністрів не може такі речі вирішувати своїми постановами. Це порушення Конституції. Необхідне введення надзвичайного стану, щоб обмежувати права громадян»
28 серпня Конституційний суд України виніс рішення, згідно з яким деякі обмеження, введені урядом у зв'язку з коронавірусом і карантином, були визнані неконституційними. КС повідомив про те, що обмежувати права і свободи людини може тільки парламент – Верховна Рада.
Підтримка бізнесу та суспільства
Поряд з іншими державами, Україна запровадила деякі інструменти соціальної підтримки бізнесу і населення в умовах коронакризи. За словами прем'єр-міністра, після зняття жорстких обмежень по країні в цілому, покращилася ситуація із безробіттям, а це благотворно впливає на економіку і бюджетні витрати:
«Кількість безробітних вже почала стабільно падати. На початку карантину було 360 тис. офіційно зареєстрованих безробітних, на піку карантину – 520 тисяч, а зараз – 480 тисяч безробітних. Тобто почалося працевлаштування людей. За період карантину більше 240 тисяч населення були працевлаштовані на нові робочі місця. Це теж важливі показники, які дають нам надію на відновлення економіки і робочих місць, сплату податків до бюджету і стабільну виплату заробітних плат»
прем'єр-міністр УкраїниДля пом'якшення наслідків коронавірусу уряд запустив програми підтримки бізнесу: «Доступні кредити 5-7-9%», компенсацію зарплат при тимчасовому безробітті, кредитні канікули, мораторій на перевірки, скасування ЄСВ. Розвиваються і деякі галузеві програми, як, наприклад, щодо аграріїв, туристичної галузі або медиків.
На думку аналітиків, не всі ці заходи однаково ефективні на практиці. «Доступні кредити» пов'язані з високими ризиками для банків, кажуть експерти. Більш того, спочатку програма і зовсім не працювала, її тричі міняли, а кількість виданих кредитів на сьогодні все ще не велика. Станом на початок серпня банки уклали близько 1,7 тис. кредитних угод на загальну суму 3,4 млрд грн.
Медицина в Україні залишається недофінансованою і це одна з причин того, що обіцяне зростання окладів для працівників медустанов, які задіяні в боротьбі з коронавірусом, до сих пір тільки політична обіцянка.
З вересня цю ситуацію мають намір виправити. Також було прийнято популістське рішення про підняття офіційної мінімальної заробітної плати до 5 тисяч грн, починаючи з вересня. Але це безперечно вплине на здатність бізнесу платити податки, адже навантаження по відрахуваннях ЄСВ та інших податків збільшується, заявляють представники ділових кіл.
Підвищувати мінімалку, вважають вони, можливо тільки, якщо для цього є економічні передумови, чого в Україні, в умовах коронакризи, не спостерігається.
Прем'єр Шмигаль прогнозує, що у другому півріччі 2020 року економіка України почне відновлюватися після просідання в першому і другому кварталах поточного року. Разом з тим, дефіцит бюджету на поточний момент становить 40 млрд гривень, за повідомленням Міністерства фінансів.
1 вересня Мінфін успішно погасив 2,1 млрд доларів зовнішніх позик за єврооблігаціями, випущеними в 2015 році. І це – хороша новина, тому що Україна продовжує обслуговувати зовнішній держборг. Але це не скасовує того, що в осінній політичний сезон країна входить з різким стрибком інфікованих коронавірусом, недофінансованою медициною та ослабленою економікою. Попросту кажучи – вразливою перед наростаючою пандемією.
