Пандемія коронавірусу поставила під сумнів стан боєздатності окремих передових підрозділів оборони країн-членів НАТО, а також проявила відсутність цілісної системи «цивільної оборони», що існувала в період «холодної війни». Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов. «Політичне обличчя альянсу – генеральний секретар Єнс Столтенберг провів кілька відеоконференцій, присвячених пандемії коронавірусу. Однак справжньою несподіванкою стали факти зараження COVID-19 екіпажів американського авіаносця «Франклін Рузвельт» і французького авіаносця «Шарль де Голль» - вони були вимушені перервати навчальні походи і повернутися на бази, а більшість військовослужбовців відправили на карантин. Пандемія поставила під сумнів стан боєздатності окремих передових підрозділів оборони країн НАТО. Тож для підтримки іміджу, впродовж квітня були проведені навчання військово-морських і військово-повітряних сил Альянсу, зокрема, в регіоні Балтійського моря» «Формальне завершення «холодної війни», а також підписання Договору про заборону хімічної і біологічної зброї у 1990 році занадто «розслабили» більшість країн-членів НАТО і це призвело до зникнення цілісної системи «цивільної оборони». Серед європейських країн-членів Альянсу, окремі її елементи збереглися у Польщі, але загалом НАТО не готовий на достатньому рівні забезпечувати біологічну безпеку цивільного населення в умовах пандемії. Практичне вирішення цієї проблеми покладене на національні уряди країн-членів Альянсу» «Офіційною інформацією від НАТО з приводу біологічної протидії, можна вважати повідомлення про «мобілізацію» мережі військових лабораторій Альянсу, які «досліджують коронавірус». Не менш нагальною є потреба моніторингу ситуації з безпекою у військових біологічних лабораторіях, які належать окремим країнам НАТО, включно з Великою Британією та США» «Очевидно, що така ситуація не менш загрозлива, ніж зміни клімату. Вирішити таке завдання можливо за умов повноцінного відновлення сил цивільної оборони. На 22-24 травня 2020 року в Києві заплановане засідання Міжпарламентської асамблеї НАТО. Ймовірно, воно буде проведене у форматі відеоконференції. Це буде гарна нагода відверто обговорити нагальні питання, включно з проблемами біологічної безпеки цивільного населення та ролі Альянсу у її забезпеченні»
Експерт нагадав, що після вступу 27 березня 2020 року Республіки Північна Македонія, Північноатлантичний альянс нараховує 30 країн, і кожна з них має різний стан внутрішньої безпеки. За словами аналітика, диференційованим є навіть становище з біологічною безпекою по обидва боки Атлантичного океану – ще на початку пандемії США і Канада розсварилися з приводу ембарго на постачання медичного обладнання.
політичний експерт
Крім того, зазначив Ігор Мартинов, пандемія коронавірусу максимально загострила питання стану системи біологічного захисту, особливо цивільного населення.
Експерт також зазначив, що пандемія COVID-19 вперше у «реальних умовах» підготувала сценарій «навчань» країн Альянсу з біологічної війни. Він нагадав, що у відповідь на це, Росія спробувала зіграти на випередження і направила «військових медиків» до Італії. За словами аналітика, ефективність їхньої роботи в умовах пандемії у цій країні ще потребує оцінки. Водночас, уряд Італії досить критично поставився до «недостатньої» ресурсної і технічної допомоги НАТО й Європейського союзу, а Брюссель навіть вибачився перед Італією з цього приводу.
Крім того, на думку Ігоря Мартинова, ситуація з пандемією вкотре актуалізувала питання удосконалення роботи підрозділів швидкого реагування НАТО, причому не лише у суто військовому аспекті, але й з точки зору протидії різним епідемічним надзвичайним станам.
Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що пандемія коронавірусу не підірвала здатність Альянсу з проведення військових операцій.
Водночас, НАТО застеріг низку країн від продажу стратегічної інфраструктури через негативний вплив пандемії коронавірусу на економічну ситуацію у світі. Керівництво Альянсу зазначило, що це може послабити безпеку і здатність реагувати на майбутні кризи.
Для забезпечення безпеки та співробітництва НАТО направив пакет допомоги для України і Грузії. Він передбачає військові навчання і додатковий доступ до навчальних програм Альянсу.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба вважає, що Україну цікавить НАТО, тому її приєднання до Альянсу неминуче. Також, на його думку, вступ України до Альянсу можливий навіть з тимчасово окупованими територіями.
