У березні стрімке поширення пандемії коронавірусу та обмеження, введені для боротьби з нею, визначали ситуацію на світових товарних і фінансових ринках. Додатковим фактором стало фактичне призупинення дії угоди ОПЕК+ через відмову РФ скорочувати видобуток нафти. Як наслідок країни ОПЕК, насамперед Саудівська Аравія, збільшили пропозицію нафти на ринку та знизили ціни для своїх клієнтів, що призвело до стрімкого падіння світових цін на нафту. Ціни на сталь продовжили знижуватися на тлі скорочення попиту і ділової активності.
Водночас ціни на залізну руду підтримувались на відносно високому рівні на тлі обмежень поставок із низки країн через погодні умови та заходи карантину.
Отже, яким є стан промислового виробництва в умовах кризи COVID-19.
Промислове виробництво у січні-березні 2020 року
Згідно з даними Державної служби статистики України (ДССУ), у березні 2020 року індекс промислової продукції становив: сезонно скоригований (у порівнянні з лютим 2020 роком) – 98,7%; скоригований на ефект календарних днів (у порівнянні з березнем 2019 роком) – 91,4%.
Таблиця 1 - Індекси промислової продукції
Джерело: ДССУ.
У січні-березні 2020 року у порівнянні з січнем-березнем 2019 року індекс промислової продукції становив 94,9% (рис. 1).
Рисунок 1 - Індекси промислової продукції (у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком)
Джерело: ДССУ.
Зокрема, у добувній промисловості та розробленні кар’єрів індекс промислової продукції становив – 95,7%, у переробній – 95,4%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 91,9%.
Стан сектору за основними видами діяльності
Варто зазначити, що початковий вплив пандемії та карантинних заходів на промисловість був не істотним. Оприлюднені дані Держстату за березень засвідчили, що у річному вимірі падіння поглибилось до 7,7% (з 1,5% у лютому), що, напевно, є відображенням мінливої бази порівняння 2019 року – у порівнянні з лютневим рівнем, випуск у секторі промисловості зазнав падіння лише на 1,3% (з урахуванням сезонності).
Таблиця 2 - Індекси промислової продукції за основними видами діяльності та основними промисловими групами
Джерело: ДССУ.
Як засвідчують дані таблиці (табл. 2), найбільшого негативного впливу зазнали виробництва інвестиційних товарів та споживчих товарів тривалого використання. Падіння випуску по цих позиціях в березні поглибилось до 19,1% та 21,5% відповідно.
Але, як не парадоксально, саме традиційна слабкість української економіки (виробництво товарів з високою доданою вартістю в структурі промвиробництва становить низьку питому вагу) обумовлює відносну перевагу в даній ситуації. Так, у 2019 році питома вага відповідних груп товарів в обсязі реалізації добувної та переробної промисловості становила лише 10,1% і 1,3% відповідно.
В умовах різкого скорочення попиту на відповідні групи споживчих товарів тривалого використання, в березні найбільшого падіння зазнав випуск виробництва текстилю, меблів та машин (на 17-18% у річному вимірі).
Падіння випуску у металургійному секторі також поглибилось – на 16%. Однак, як вище зазначено, відповідна галузь вже значний період перебуває під тиском низького глобального попиту. Подібні тенденції відбуваються в добувній промисловості та постачанні електроенергії, де передусім вплив метеорологічних факторів спричинив різке скорочення внутрішнього попиту.
Водночас, очікувано різко зросло виробництво продукції фармацевтичної галузі – на 22%. Попри проблеми, спричинені карантинними заходами, стабільним залишається виробництво харчових продуктів та продовольства.
В підсумку слід зазначити, на динаміку української промисловості надалі суттєво впливатиме платоспроможний попит, схильність населення та бізнесу здійснювати інвестиційні вкладення, рівень довгострокового споживання, а також пом’якшення умов для бізнес-діяльності.
