Дайджест подій на тиждень в Національній філармонії України
Національна філармонія України оприлюднила розклад подій на наступний тиждень.
Колонна зала
7 квітня Концертна програма МУЗИЧНИЙ РОМАНТИЗМ об’єднує знакові твори європейського музичного романтизму, розкриваючи різні грані струнного оркестрового письма та фортепіанного концерту ХІХ - початку ХХ століття. Симфонія для струнних No 10 сі мінор Фелікса Мендельсона – твір дивовижної зрілості, написаний юним композитором. У ній поєднуються класична форма, експресивна напруга та лірична глибина, що вже провіщають майбутнього автора великих симфоній. Introduction and Allegro для струнних Едварда Елґара – один із найзначніших творів англійської оркестрової музики початку ХХ століття. Блискуча партитура розкриває барвисті можливості струнного ансамблю, поєднуючи монументальність звучання з камерною витонченістю.
Центральне місце програми посідає Концерт для фортепіано з оркестром No 1 мі мінор Фридерика Шопена у версії для фортепіано та камерного оркестру (струнного ансамблю). Це один із найпоетичніших концертів романтичної епохи – сповнений юнацького захоплення, щирої лірики та блискучої віртуозності. У цьому творі фортепіано виступає носієм провідної тематичної та емоційної лінії, тоді як оркестр виконує функцію гармонічної та колористичної підтримки.
8 квітня ВАГНЕР, ШТРАУС, ГУБАРЕНКО, ГОРОБЕЦЬ. Ця програма – маніфест неприборканої пристрасті, що блукає між земним відчаєм та духовним преображенням, яке може подарувати лише любов. У центрі її – людина, яка кидає виклик фатуму силою свого почуття.
Музична сповідь відкривається Вступом і смертю Ізольди з опери «Трістан та Ізольда» Ріхарда Вагнера, де любов постає як болісна стихія, що вирує в кордонах нашої реальності. Від першого тривожного акорду до фінального просвітлення ми проживаємо трагедію Трістана та Ізольди – кохання, яке не може знайти місця у земному житті й знаходить розв’язку лише у вічності.
Після вагнерівського напруження Подвійний концерт для скрипки і віолончелі з оркестром Руслана Горобця пропонує зміну ракурсу – перехід до живого, щирого емоційного діалогу двох солюючих інструментів, в якому скрипка та віолончель виступають не як суперники, а як гармонійні партнери.
Проте життя неможливе без зухвалого сміху. «Веселі витівки Тіля Уленшпігеля» Ріхарда Штрауса вриваються до зали як виклик самій смерті. Штраус іронічно зауважував: «Я хотів лише, щоби люди в оркестрі та в залі бодай раз по-справжньому посміялися». Це торжество вільного духу, який не кориться ешафоту, перетворюючи трагедію на іронічний тріумф життя.
Підсумком драми стає «Liebestod» Віталія Губаренка. Грандіозна симфонія-балет замикає коло, перетворюючи вагнерівський фаталізм на енергію спротиву. Спираючись на легенду про Паоло і Франческу, Губаренко створює масштабне полотно, де трагізм смерті розчиняється у всеперемагаючій енергії любові, адже саме вона є тією несамовитою силою, що пробиває темряву небуття, роблячи нас безсмертними.
9 квітня ПОЛЬОВИЙ І ПОЛЬОВА – це особливий концерт, присвячений відродженню музики нині майже забутого українського композитора ХХ століття Валерія Польового. Цього вечора його музика знову прозвучить зі сцени, повертаючи слухачам ім’я митця, який, переживши суворі випробування сталінських репресій, зумів зберегти вірність своєму творчому покликанню.
Програма поєднає творчість двох поколінь українських митців: прозвучать твори не лише Валерія Польового, а й його доньки – видатної сучасної композиторки Вікторії Польової, чиї музичні образи продовжують родинну традицію й водночас відкривають нову сучасну українську естетику.
У концерті прозвучать Струнний квартет №2 та Концерт для двох скрипок з оркестром Валерія Польового; обидва твори мають особливу історію створення: їхні задуми виникли у засланні. «Другий квартет написаний батьком у концтаборі приблизно 1953–1954 років. Для запису він використовував мішки з-під цементу, вирівнював їх і писав по ночах», – згадує донька композитора, чиї твори становитимуть окремий емоційний вимір програми. Її «Missa brevis» для дитячого хору та камерного оркестру була написана у 1986 році – в рік смерті батька – і присвячена його пам’яті. Твір сприймається як музична молитва-реквієм, у якій особиста пам’ять і духовна зосередженість перетворюються на універсальне переживання скорботи й внутрішнього очищення.
Ще один твір Вікторії Польової – «Осяяна печаль» для двох скрипок і струнних – створений у часи війни. Це виконання набуває особливої символіки, адже поєднує особистісне і загальнолюдське – рефлексію над минулим та переживання теперішньої реальності.
Подія відбувається у межах масштабного проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення до культурного обігу імен і творів, які були на довгий час витіснені з історичної пам’яті.
Концерт відбудеться за партнерської підтримки Дом Майстер Клас.
10 квітня БАХ. СТРАСТІ ЗА ЙОАННОМ. Бах написав «Страсті за Йоанном» (BWV 245) у перші роки своєї служби кантором у Ляйпциґу. Твір уперше прозвучав 7 квітня 1724 року під час вечірнього богослужіння у Страсну п’ятницю – день, коли в лютеранській традиції читали євангельський текст про страждання та смерть Христа. Саме уривки з Євангелія від Йоанна (розділи 18–19) становлять основу цього масштабного твору.
У «Страстях» історія арешту, суду та розп’яття Христа розгортається у формі послідовної оповіді. Її веде Євангеліст, а інші солісти втілюють біблійних персонажів – Ісуса, Пилата, Петра, апостолів і натовп. Між епізодами євангельського тексту з’являються хорали та арії: вони дають простір для роздуму й внутрішньої молитви, дозволяючи слухачеві пережити ці події як особистий духовний досвід.
Оповідь Євангелія від Йоанна має власний характер, неподібний до трьох інших. У ній особливо відчутна тема божественної природи Христа: навіть у хвилини страждання він постає тим, хто знає свою долю і приймає її. Цей образ відчутний уже в перших тактах хору «Herr, unser Herrscher», де звучить звернення до Христа як до володаря, чия слава поширюється по всій землі.
Бах надає словам виняткової виразності. Інколи музика майже буквально відтворює подію: напружені вигуки натовпу, різкі інтонації хору, тривожний рух оркестру. В інших моментах вона ніби зупиняє час, відкриваючи простір для глибоких роздумів – у хоралах, що підсумовують зміст почутого, або в аріях, де проявляється молитовно-особистісна природа людських чуттів.
Цьогоріч Liatoshynskyi Capella виконає «Страсті за Йоанном» у той самий день церковного календаря, в який твір звучав вперше – Велику п’ятницю перед Великоднем. Такий збіг надає музиці Баха особливого виміру – вона повертається до тієї ж самої миті року, коли її вперше почули майже три століття тому.
12 квітня ВЕЛИКОДНІЙ ОРГАННИЙ КОНЦЕРТ. Великдень у європейській музичній традиції тісно пов’язаний зі звучанням органа. Його тембр наповнює храмовий простір урочистістю і світлом, а репертуар, створений для цього інструмента, зберігає пам’ять про століття великодніх богослужінь і святкових концертів. У цій програмі орган постає як інструмент, здатний поєднати різні епохи та стилі – від барокової поліфонії до яскравих концертних сторінок XIX і XX століть.
Цього вечора за органом – яскраві солісти Національного будинку музики Валерія Балаховська та Максим Сидоренко.
Програма розкриває багатство органного звучання й водночас відсилає до великоднього змісту свята, у якому поєднуються спогад про події Страстей і відчуття світлого торжества.
Музичний салон
9 квітня ШОПЕН. ПРЕЛЮДІЇ І ВАЛЬСИ. Програма концерту – це занурення у два контрастні світи Фридерика Шопена: філософську сповідь прелюдій та аристократичну стихію вальсів. Цикл із 24 прелюдій Фридерика Шопена, ор. 28, завершений у 1839 році, став знаковим явищем у музиці романтизму. В специфічних умовах – від ідилії стосунків із Жорж Санд до важкої хвороби в монастирі Вальдемосси – Шопен зумів втілити увесь спектр емоцій: від ідилічного спокою до трагічного відчаю. Перші 12 прелюдій представляють рівно половину цього «всесвіту почуттів», де кожна п’єса контрастує з попередньою за темпом, настроєм та фактурою.
У другому частині концерту панує магія вальсів. Від тріумфального «Великого блискучого вальсу» (ор. 18) та віртуозної «Хвилинки» до щемливої ностальгії посмертних видань у h-moll та a-moll – Шопен перетворює бальний танець на інтимну поему, де блискуча техніка межує з глибоким психологізмом.
Ця програма – портрет художника, який зумів вкласти безкінечність людської душі у лаконічну форму фортепіанного шедевра.
11 квітня ВЕЛИКОДНІ ПРИГОДИ ФІЛАРМОНА ТА АЛІСИ. Кролик Філармон вже готовий до Великодня і йде весняною стежкою в гості до своєї подруги Аліси з Країни Див, щоби привітати всіх зі святом фантастичними крашанками та писанками. Та Аліса хоче веселощів і пропонує погратися в квача.
Під час гри Філармон випадково розбиває чарівне пасхальне яйце і раптом стає нерухомим. І тепер, щоби повернути Філармона до життя, варто знайти всі частинки цієї казкової писанки, які розлетілися просторами дивовижної Філармонії.
Чаювання в Герцогині, розспівування Божевільного Капелюшника, змагання Червоної та Білої Королев та спілкування з самим Королем – не просто зустрічі з казковими героями, а етапи квесту, де кожне випробування наближає юних шукачів до заповітної мети: зібрати чарівну писанку й повернути свято, яке здавалося втраченим назавжди.
Чи вдасться Алісі з друзями зробити це – приходьте з малечею і дізнаємося разом!
https://www.facebook.com/philukr
https://www.instagram.com/kyivphilharmonic/
https://www.youtube.com/@philukr
https://www.tiktok.com/@go.to.phil
https://www.threads.com/@kyivphilharmonic
