Фрунзе, Крупська та інша «радянщина»: МКІП пропонує не вносити до держреєстру 39 пам’ятників

Починаючи з 24 лютого 39 пам'яток культурної спадщини було визнано такими, що не підлягають занесенню до державного реєстру.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на брифінгу, повідомляє Укрінформ.

«З 24 числа ми визнали такими, що не підлягають занесенню до державного реєстру, 39 пам'яток культурної спадщини. Серед них пам'ятники Кирпиносу, Фрунзе, Димитрову, Крупській та інші. Також експертна комісія з питань обліку культурної спадщини рекомендувала позбавити пам'яткоохоронного статусу кілька пам'ятників Пушкіну, Кузнецову, Тихонову, Федорову, Котовському та багатьох інших», - сказав Ткаченко, додавши, що боротися з наслідками русифікації потрібно у законний спосіб.

Міністр зазначив, що рекомендації експертної ради МКІП не є законом, а лише орієнтиром для місцевих органів влади, у який спосіб можна було б діяти в тому чи іншому випадку.

«У прийнятті рішень ми в першу чергу спираємось на звернення, які надходять з місцевих органів влади. Періодично ми чуємо, як, наприклад, було з пам'ятником Суворову в Ізмаїлі, що МКІП не приймає рішення. Не приймає рішення, бо звернень не було», - сказав він.

Ткаченко додав, що росія впродовж багатьох десятиліть використовувала «велику російську культуру як інструмент поневолення народів, які мали нещастя опинитися під її володарюванням».

Своєю чергою член експертної ради МКІП, голова громадської організації «Центр досліджень політичних цінностей» Олесь Доній зауважив, що багато історичних пам'яток належать до сфери повноважень органів місцевого самоврядування. У цьому зв'язку він навів приклад дискусії під час однієї з експертних нарад з представниками місцевої влади та громадських організацій Полтави. У цьому місті, за словами Донія, «величезна кількість об'єктів, які прославляють не просто росію, а перемогу над українським повстанням». Тож експерти дискутували з приводу зміни цієї ситуації.

Раніше експертна рада Міністерства культури та інформполітики (МКІП) з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму рекомендувала Національній музичній академії України розглянути на зборах трудового колективу питання вилучення імені Чайковського зі своєї назви.

Читайте також:

У місті Рівне перейменували останні вулиці в рамках дерусифікації та дерадянізації.

У Новгород-Сіверській громаді в рамках декомунізації та дерусифікації перейменували близько 80 вулиць, 33 з них у місті. Одну з центральних вулиць назвали на честь другого президента України, який родом з цих країв.

Депутати Київської міської ради перейменували понад 40 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко відреагував на зникнення з окупованих територій Херсонщини пам'ятників радянським діячам Суворову та Ушакову.