«Якщо любиш жінку — приймеш її дитину»: новий епізод шоу «Слухаємо та не засуджуємо»

Гостями нового випуску Youtube-проєкту “Слухаємо та не засуджуємо”від Єви Коршик стали відома пара блогерів Есті Рогова та Василь
Тимошенко. У відео разом з експертами Кирилом Макашовим та Оленою Адамовою обговорили, чому чоловіки легше приймають жінку з дитиною до себе в сімʼю, а ось жінки складно сприймають дітей від колишнього шлюбу, а також чому на чоловіках завжди більше відповідальності і як в сімʼї повинні розподілятися обовʼязки.
Ось, що розповіли герої випуску.
Василь Тимошенко: “Я розумію хлопців, які бояться цієї відповідальності з дітьми від колишніх стосунків, адже більшість шукає стосунки задля розваги або просто не має можливості взяти відповідальність за жінку та її дитину. Я можу сказати про себе. До 29 років я вже непогано заробляв. Я щось в цьому житті бачив і щось міг, але в той же час розумів, що моїх грошей, мого бачення себе ще недостатньо, аби я взяв на себе таку відповідальність. Для того, аби картинка цих стосунків виглядала саме так, як я хотів би. Зараз, звісно, ситуація змінилась, бо я відчуваю, що я абсолютно готовий до цього”.
Есті Рогова: “У нас трохи інша ситуація, тому що так, я мама, в мене є дитина, але в мене є чимало допомоги від няні, яка робить це материнство максимально комфортним. Я проводжу з сином багато часу, і він робить моє життя тільки кращим, відповідно і не є тягарем для мене чи для Васі, бо ми елементарно не втомлюємось. Для мене це вже певна норма, бо саме така модель стосунків з дитиною була і у моєї мами зі мною. І ми виросли щасливими людьми. Я повністю забезпечую свою дитину, відчуваю себе повністю автономною, тому вона точно не є ні для кого проблемою або тягарем”.
Єва Коршик: “У нас з Сергієм була схожа ситуація, адже на момент початку наших стосунків у нього вже був син від попередніх. І це взагалі було дуже спокійно і безпроблемно, я саме тому і кажу, що мені здається, що чоловіка з дитиною легше прийняти. Коли ми жили в Києві до початку війни на одному районі, Кирило, син Сергія, постійно був з нами, ми забирали його зі школи, на вихідних він був з нами. І для мене більше дилемою було не прийняття, а правильні кордони в наших з ним стосунках. Я вважала, що не можу робити зауваження чи втручатися у виховання. Зараз, коли ми живемо в різних країнах, це питання, звісно, відпало. В такому випадку, здається, жінкам дійсно легше”.
А що ви думаєте з цього приводу? Чи змогли б прийняти дитину свого партнера від іншого шлюбу?
