Художник Іван Марчук розкрив спробу захопити права на зображення його картин
Народний художник України та лауреат відзнаки «Національна легенда України» Іван Марчук заявив про спробу привласнити права на використання зображень його картин.
Про це митець повідомив у Facebook.
Після відвідування судового засідання в Тернополі Марчук написав, що не може збагнути, як хтось може зазіхати на його право «дарувати радість людям» його творчістю, намагаючись присвоїти собі неналежне. Він пообіцяв розкрити подробиці пізніше.
Судовий спір стосується того, кому належать права на використання зображень його картин. Позивачем є сам художник, відповідачами — четверо осіб. Однак поза процесом залишилася ключова фігура, дії якої стали вирішальними.
Історія почалася 12 травня 2020 року, у день 84-річчя Марчука. Серед тих, хто вітав митця, був і колишній народний депутат та ексрадник міністра МВС Арсена Авакова — Михайло Апостол. За словами багаторічної помічниці художника Тамари Стрипко, 21 травня Апостол зателефонував і попросив зустрітися, щоб підписати «узгоджений з Майстром» договір.
На зустрічі були присутні ще двоє чоловіків — адвокат з Дніпра Сергій Павленко та одеський бізнесмен Михайло Синиця. Стрипко стверджує, що їй пообіцяли: документ набуде чинності лише після нотаріального посвідчення.
Після підписання паперів у кав’ярні всі поїхали до майстерні Марчука. Але вже там Апостол відлучився, а Стрипко та Синиця зайшли до художника. За словами помічниці, Марчук поставив свій підпис, не читаючи документ.
Копія договору з підписами п’яти осіб: Івана Марчука, Сергія Павленка, Михайла Синиці, Ігоря Апостола (сина екснардепа) та Тамари Стрипко свідчить, що документ надавав цим чотирьом особам виключну ліцензію на всі картини Марчука терміном на 100 років. Винагородою за це були 10 тисяч гривень, яких художник, за його словами, ніколи не отримував. Договором також передбачалося 5% роялті для митця.
При цьому один із пунктів договору прямо зазначав, що угода не потребує нотаріального посвідчення — що суперечило усним запевненням, які нібито давали Марчуку та його помічниці.
«Це афера століття!» — зазначив Стрипко.
Марчук пояснив, що знайомий з Михайлом Апостолом багато років, а той неодноразово бував у його майстерні. За словами митця, документи йому просто «підсунули».
Після підписання Стрипко переконала Марчука прочитати текст договору. Художник одразу зателефонував Апостолу й заявив, що не дає згоди на будь-які дії за цим документом. За словами Марчука, Апостол запевнив його, що договір буде анульований. Проте через чотири роки з’ясувалося, що відповідачі вважають його чинним.
Марчук наголошує, що винагороди він не отримував і завжди вважав договір недійсним. Тепер він змушений добиватися правди в суді.
Справу розглядають уже п’ять місяців. Один із відповідачів подав відвід судді Тарасу Якімцю, звинувативши його в упередженості — зокрема, в «ігноруванні» етапу примирення.
Суддя пропонував сторонам примиритися, однак адвокатка Марчука заявила, що це неможливо.
