Книжковий Арсенал – 2025: названо найочікуваніші новинки
Впродовж чотирьох днівпройде понад 200 подій, на яких буде представлено книжки 100 великих та 12 малих видавництв.
«Читання в часи війни справді стало жестом відваги, жестом свободи, жестом розкріпачення, жестом вивільнення», – розповіла кураторка основної програми «Наш Арсенал» Ірина Славінська.
«Читання в окопі, в укритті, в госпіталі, в навчально-тренувальному центрі. Читання в полоні. Читання в окупації. Знову і знову ті, хто пережили межові досвіди, розповідають про свої книжки та своє читання», – додала вона.
Про напрями та сенси фестивалю також розповіла його директорка Юлія Козловець.
Минулого року на «Книжковий Арсенал» загалом завітало понад 35 тисяч відвідувачів. а цього року стартує вже 13-й.
«Цього року фестиваль знову готуємо в зменшеному масштабі, порівняно з фестивалями до повномасштабної війни, маємо безпекові обмеження, просторові, часові. Відповідно не ставимо собі кількісних цілей перевершити цифри попереднього року.
Натомість одна з найважливіших цілей, яку ми ставимо перед собою, готуючи фестиваль, –це створити простір, де кожен може знайти своє і своїх, простір спілкування, рефлексії та взаємодії з літературою та іншими мистецтвами. Тож що більше людей долучиться до тих подій, які пропонує «Книжковий Арсенал», то більше різноманітних аудиторій ми зможемо обʼєднати довкола книжки, збільшити цікавість до українських видавництв і української культури в цілому», - розповіла Юлія Козловець.
У фестивальних подіях знайдуть цікаве та корисне всі, якщо попередньо зазирнуть у програму. Наприклад, варто звернти увагу на зустріч за кавою з Юрком Прохаськом, який заодно розповість про все те, що стоїть за кадром створення тексту в перекладі. Чи завітати ще до обідньої пори на презентацію «Української Абетки кота Інжира» Олени Павлової.
Далі послухати публічні інтерв’ю з Юрієм Андруховичем , Наталкою Ворожбит, Іриною Цілик, Станіславом Асєєвим. На кількох подіях можна буде зустріти правозахисницю Олександру Матвійчук – лауреатку Нобелівської премії миру 2022 року, очільницю Центру громадянських свобод. Авторка Оксана Забужко цього року представить свою нову книгу «Наша Європа» – збірки написаних за три роки повномасштабної війни нонфікшн-текстів: есеїв, передмов для книжок і мемуарів.
На вуличній вечірній сцені в Києві можна буде відчути трохи Львова у програмі «Земля поетів на зорі Незалежності: історія покоління у віршах і піснях». Організатор – поетичний фестиваль «Земля поетів», перша едиція якого проходила наприкінці минулого року.
Мандруватимуть піснями, віршами та архівними відеокадрами у 1990-ті та 2000-ні, зокрема, Мар’яна Савка, Іван Андрусяк, Анатолій Дністровий, Маріанна Кіяновська, Світлана Поваляєва, Марія Бурмака, Римма Зюбіна, Анжеліка Рудницька.
Крім того, у «Книжковому Арсеналі» візьмуть участь і автори з Харкова. А саме, Ярина Цимбал та Анатолій Івченко презентують твори 1923–1934 років у серії «Третій Харків». Говоритимуть про письменницький будинок «Слово».
Харківський літературний музей стане співорганізатором дискусії «SkovoroDance: як культура формує коло сильних і вільних». Команда програмує та розвиває «Книжковий Арсенал» як мультидисциплінарний проєкт, де взаємодіють книжкова, літературна та мистецька сцени, зазначила Юлія Козловець.
Впродовж днів роботи фестивалю велика будівля Мистецького арсеналу з вуличною територією, як завжди, перетвориться на майданчик для десятків дискусій, обговорень, публічних звітів чи конструктивної критики різних ініціатив: від сфери державної політики у питаннях книговидання – до участі в культурній дипломатії дружин послів та промоції читання.
Фокус-темою 13-го фестивалю є «Все між нами – переклад» під кураторством авторки та професорки історії Єльського університету Марсі Шор і видавчині та перекладачки Оксани Форостини. Центральну метафору запропонувала Марсі Шор, каже директорка фестивалю «Книжковий Арсенал».
«Цю фразу вона взяла в одному з інтервʼю перекладача Юрка Прохаська – Everything is Translation – і подумала, що саме вона була б хорошим способом поговорити про різні людські досвіди і те, як ми їх розуміємо/сприймаємо», – повідомила Юлія Козловець.
Марсі Шор та Оксана Форостина про київський «Книжковий Арсенал» спілкувалися впродовж літа та осені 2024 року, а в процесі обговорення задуми обростала новими сенсами.
«Марсі є авторкою книжки «Українська ніч. Історія революції зблизька», що розповідає про Революцію Гідності та війну на сході України, і, як історикиня, постійно в курсі подій, які відбуваються в нас. Тож її особистість разом з українськими авторами, перекладачами, літературними фахівцями – чудова нагода поговорити про переклад, значення мови й можливість передати досвід з однієї країни в іншу», – розповіла Юлію Козловець.
Українською мовою книжку Марсі Шор видали 2018 року.
Історкиня почала працювати над нею у 2014-му і завершила роботу за два роки. Писала вонанглійською мовою для читачів у США, Австрії, Німеччині, Великій Британії та Канаді.
Професорка історії Єльського університету Марсі Шор планує дискутувати на фестивальному майданчику разом з іншими 31 травня. Учасники обговорять тему «Після воєн і революцій: держава і сцена в Україні у ХХ столітті». Чи супроводжуватиме в Києві кураторку «Книжкового Арсеналу» чоловік – відомий історик і великий друг України Тімоті Снайдер, поки невідомо.
Учасником публічного інтерв’ю «Як книжка може змінити ставлення до України на світовій арені» у перший день літа стане автор книги «Шоумен» Саймон Шустер. У квітні 2022 року він провів два тижні з Володимиром Зеленським та його оточенням, а в січні 2024-го вийшла його резонансна книжка про повномасштабне російське вторгнення в Україну та президента нашої країни, яка чинить опір нападнику.
«Будь-які дискусії та зустрічі на фестивалі – це можливість поговорити про наші стратегії: куди ми рухаємося, і що в нашій роботі потребує змін. Результати таких зустрічей можуть окреслити ті напрями у книговиданні, перекладі, письменництві, які наразі, особливо у воєнних умовах, потребують підтримки. Крім того, це також про силу наших культурних і державних інституцій – наскільки вона оприявнена, і як професійній спільноті з нею працювати», – пояснила директорка «Книжкового Арсеналу» Юлія Козловець.
Цього року заплановані галузеві розмови та дискусії про те, як формувався книжковий ринок у Незалежній Україні, та про стратегію культури під час війни. Також спільно обмірковуватимуть, як ефективно говорити про нашу країну за кордоном і виграти інформаційну війну.
Український інститут та Український інститут книги організовують спілкування з лауреатами премії Drahoman Prize: Клаудією Дате, Катажиною Котинською та Іриною Дмитришин. До розмови доєднаються очільники державних інституцій Володимир Шейко та Олександра Коваль.
Також Український інститут книги заохочує подискутувати про промоцію читання в країні, яка живе четвертий рік в умовах повномасштабної війни. Будуть обговорювати очікування, завдання, інструменти вимірювання результатів та впливу. А також презентують міжнародні заходи та програми підтримки перекладів Українського інституту книги.
На презентацію про пріорітети фінансування програм Українського інституту книги на наступний рік профільна інституція запрошує представників Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства фінансів та Парламенту. Такий інтенсив із посадовцями заплановано на 30 травня.
На участь у програмі Book Arsenal Fellowship Program 2025 вже надійшли заявки із 20 країн та територій. У результаті конкурсного відбору визначили вісім учасників цьогорічної програми — видавців, агентів та менеджерів із прав з Грузії, Естонії, Італії, Польщі, Чехії, Фінляндії, Франції та Швеції.
Несподіванкою для багатьох стане участь у книжковому фестивалі, наприклад, Симфонічного оркестру Національної філармонії України з диригенткою Наталією Стець, який представить годинний концерт «Своє. Симфонічна музика Бориса Лятошинського».
Звучатимуть балада «Гражина» за поемою Адама Міцкевича — трагічна й велична історія перемоги, здобутої ціною життя та Друга симфонія – сповідь душі, написана у страшні 1930-ті роки, свідчення сили бути собою всупереч усьому.
«Вітрину новинок» медіа «Читомо» організовує щорічно, починаючи з 2015 року, додала Юлія Козловець. Оскільки формати 2023 та 2024 років суттєво відрізнялись, відповідно не буде коректним порівнювати цифри.
«Але щоразу, відозмінюючись, цей інструмент дуже допомагає зорієнтуватися у книжкових новинках і не пропустити книжок українських видавництв», — підкреслила вона.
Цьогоріч, за словами Козловець, літературні фахівці готують десять добірок нових книжок для різної аудиторії, які виходять спеціально до фестивалю. Зараз на «Читомо» вже можна знайти добірки поезій, детективів та нон-фікшну. А в просторі фестивалю всі дні працюватиме фізична «Вітрина новинок», де відвідувачам можна буде погортати книжки та дізнатись, на якому саме стенді можна відшукати те, що захопить увагу.
«Читайте. Якщо не боїтесь дізнатись, як звучить біль і любов», – закликала відома українська військовослужбовиця, парамедикиня та волонтерка Юлія «Тайра» Паєвська, анонсувавши нещодавно вихід друком авторської збірки поезій «Наживо», написаних після полону. Це одна з найочікуваніших презентацій на «Книжковому Арсеналі».
У програмі «Жінки, які дивляться на війну» відбудеться презентація документальної книжки Вікторії Амеліної, яка загинула 1 липня 2023 року після важкого поранення під час російського ракетного обстрілу 27 червня в Краматорську. (Внаслідок вибуху тоді загинули 13 людей, ще 64 отримали поранення). Незавершену книгу правозахисниці підготували її друзі та колеги.
Серед новинок представлять «Лірику маріупольських бомбосховищ» Оксани Стоміної, яка переміщує читачів у страшну воєнну весну 2022 року. І «Сніданок поблизу чорної діри» – книжка Лесика Панасюка, який долучився до лав ЗСУ.
До 2022-го поет жив неподалік Києва, у Бучі, звідки виїхав під час повітряних атак. Його будинок зазнав бойових ушкоджень, а також демонстративного погрому та розграбування від російських окупантів.
Історії кримських політв’язнів зібрали у книжці «Вільні голоси Криму». росія не визнає їх громадянами України, а отже, їх значно складніше повернути на свободу, ніж навіть військовополонених.
Вісім авторів у новій книзі «Контурні карти пам’яті» розповідають історії знакових локацій: про мозаїку незабутньої Алли Горської в Києві, будинок її ідейної посестри, мисткині-шістдесятниці Любові Панченко в Ірпені, музей Сковороди в Сковородинівці на Харківщині тощо. Проте ці тексти Юлія «Тайра» Паєвська дещо більше, ніж краєзнавство та історичний екскурс. У кожен есей уплетено особисту історію авторів, що підкреслює тяглість памʼяті.
«Книжковий Арсенал» — це масштабний фестиваль, у нашій програмі буде понад 200 подій. На такому великому заході зміни завжди можливі, особливо враховуючи, що серед наших спікерів і спікерок є чинні військовослужбовці, воєнний час непередбачуваний, вносить свої корективи», — зазначила Юлія Козловець
Ті зміни, які з певних об’єктивних причин відбуватимуться, будуть зафіксовані у програмі на сайті, додала директорка фестивалю.
Нагадаємо, 13-й міжнародний літературний фестиваль Книжковий Арсенал відбуватиметься з 29 травня по 1 червня.
Раніше повідомлялося, що київський «Книжковий Арсенал» було визнано кращим літературним фестивалем за версією Лондонського книжкового ярмарку.
А компанія Pearson, яка є найбільшим світовим видавництвом освітньої літератури, відмовляється від пріоритету друкованих видань.
