У Довженко-Центрі призначили тимчасового керівника

У Національному центрі Олександра Довженка призначили тимчасового виконувача обов'язків генерального директора. Керівника оберуть на відкритому конкурсі.

Про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

За результатами аудиту Олену Гончарук відсторонили від виконання обов'язків в.о. генерального директора ДП «Національний центр Олександра Довженка», вона залишається на посаді керівниці Музею кіно Довженко-Центру.

«На посаду керівника Довженко-Центру буде проведено конкурсний відбір, а до того часу обов’язки керівника виконуватиме професійний кризовий менеджер, який має усунути недоліки, виявлені під час перевірки, та налагодити фінансово-господарську діяльність Центру», - ідеться у повідомленні.

Участі у конкурсі на посаду генерального директора кризовий менеджер не братиме.

Виконувач обов'язків директора Довженко-Центру Юлія Каждан перебуватиме на цій посаді не більше трьох із половиною місяців, поки триватиме процедура визначення переможця конкурсного відбору.

У конкурсі на посаду керівника Довженко-Центру зможуть взяти участь усі охочі, які відповідатимуть вимогам, що визначені у статті 21-1 Закону України «Про культуру»: «Керівником державного закладу культури може бути особа, яка має вищу освіту, стаж роботи у сфері культури не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки».

«Ще раз підкреслимо, що Держкіно не має змоги завершити попередній конкурс на посаду генерального директора Довженко-Центру, який було відкрито Міністерством культури та інформаційної політики України, оскільки за цим конкурсом завершився строк на укладання повноважень», - наголосили у Держкіно.

Гончарук, яка донині виконувала обов'язки генерального директора Довженко-Центру й залишається на посаді керівниці його Музею кіно, зможе взяти участь у новому конкурсі на посаду генерального директора підприємства. Держкіно підкреслює, що що всі конкурсанти матимуть рівні умови для участі.

Раніше у Довженко-Центрі заявили, що Державне агентство з питань кіно видало наказ про реорганізацію, що «де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву».

Своєю чергою Міністерство культури та інформаційної політики зауважило, що у рішенні Держкіно не йдеться про ліквідацію Довженко-Центру, а планується його реорганізація шляхом створення двох нових державних підприємств, одному з яких передається архів фільмокопій. При цьому у міністерстві наголосили, що Держкіно з 2021 року не підпорядковується МКІП, а спрямовується і координується виключно Кабінетом Міністрів.

26 серпня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення про звернення до уряду і Держкіно щодо скасування наказу про реорганізацію Довженко-Центру.

Довженко-центр подав судовий позов до Державного агентства України з питань кіно з вимогою визнати незаконним та скасувати наказ №100 про реорганізацію.

У вересні петиція про скасування реорганізації Довженко-Центру на сайті Кабінету міністрів набрала необхідних 25 тисяч підписів, що гарантує її розгляд.

Національний центр Олександра Довженка – державний фільмофонд України, аудіовізуальний архів. Це єдиний в Україні член Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF).

Згідно з інформацією на сайті установи, Довженко-Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво й здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та за кордоном.

У січні уряд передав цілісний майновий комплекс державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» до сфери управління Держкіно.

Читайте також:

Починаючи з 24 лютого 39 пам'яток культурної спадщини було визнано такими, що не підлягають занесенню до державного реєстру, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Іспанія надаватиме фінансову допомогу, яка дозволить відбудувати інфраструктуру та об’єкти спадщини України.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики України підтвердило понад 550 епізодів воєнних злочинів російських військ проти культурної спадщини України.