В українській мові немає «сочельника»: як правильно називати вечір перед Різдвом
Попри поширеність деяких назв великих релігійних свят, не всі з них є питомо українськими. Зокрема, слово «сочельник», яке часто вживають щодо вечора напередодні Різдва за старим стилем, не належить до української мовної традиції.
Про це йдеться у матеріалі мовного ресурсу «Горох».
Уже 6 січня за старим стилем українці традиційно збираються родиною на святкову вечерю. Водночас у побуті досі трапляється назва «сочельник», однак українські словники не фіксують її навіть як діалектну. Це слово є росіянізмом або калькою, нав’язаною ззовні.
Походить «сочельник» від російського слова «сочиво» — страви із зерна, меду та маку, яку вживають перед святом. В українській традиції аналогічна страва існує, але має іншу назву — кутя.
Власне й сам вечір напередодні Різдва в українській культурі називається інакше. Найпоширеніша і нормативна назва — Святвечір. Також уживається назва Багата кутя, яка підкреслює центральну роль головної страви святкової вечері.
Святвечір має глибоке духовне та родинне значення. У цей день родина збирається за спільним столом, молиться та дотримується традицій. Готують 12 пісних страв, що символізують очікування народження Христа.
Мовознавці наголошують: маючи власні, змістовні й красиві назви, не варто використовувати чужі й нав’язані терміни.
Християни східного обряду в Україні 6 січня 2026 року святкуватимуть Водохреще, або Богоявлення, яке завершує цикл різдвяних свят. Це свято присвячене хрещенню Ісуса Христа в річці Йордан, під час якого, за переказами, людям вперше з'явилися всі три іпостасі Святої Трійці. Центральною традицією дня залишається велике освячення води, яка, за віруваннями, отримує цілющі властивості та здатність зберігатися свіжою протягом усього року.
