Відомий український письменник Василь Шкляр святкує 75-річчя
Сьогодні, 10 червня, 75 років виповнюється відомому українському письменнику, громадському та політичному діячу Василю Шкляру, якого часто називають «батьком українського бестселера» через популярність його творів і великі наклади видань. Сам автор зазначає, що його роман “Чорний ворон” у сучасних реаліях набув нового звучання і став своєрідним «учасником подій» сьогодення.
Біографія творця
Василь Шкляр народився в селі Ганжалівка Лисянського району на Черкащині, де й пішов до початкової школи. Пізніше родина переїхала до міста Звенигородки, де Василь Шкляр закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), а відтак вступив на філологічний факультет Київського університету.
На другому році навчання, Шкляра хотіли вигнати з університету за те, що під час трудового семестру в колгоспі, він бавився бомбою, але йому вдалося уникнути відрахування шляхом тимчасового переїзду у Вірменію, куди він поїхав, аби навчатися за студентським обміном в Єреванському університеті.
Згодом Шкляр згадає цей випадок зі свого життя у своїй ранній повісті «Стороною дощик іде». У Єреванському університеті Шкляр студіював вірменську мову й літературу аж до 1972 року і, за власним зізнанням, зміг добре вивчити вірменську мову вже за два місяці.
Після повернення в Україну Шкляр у 1973-му році закінчив навчання у Київському університеті.
Журналістська та літературна кар'єра
Після закінчення університету, Шкляр почав працювати журналістом.
Паралельно з журналістською роботою пише свої перші літературні праці, зокрема, у 1970-1980-х роках вийшли друком його перші дорослі збірки повістей та оповідань:
- «Перший сніг» (1977),
- «Де твій Остап, Соломіє?» (1979)
- «Живиця» (1982).
У період з 1988 по 1998 роки Шкляр займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». Цей досвід, зокрема, подробиці операції з врятування дружини Алли та родини генерала Дудаєва після його загибелі, Шкляр згодом відтворив у романі «Елементал» (2001)
Популярність як письменника прийшла лише у 1999 році з виходом роману «Ключ», який зібрав низку нагород та був неодноразово перевиданий у різноманітних українських видавництвах. Це був перший твір автора після тривалої паузи – з початку 1990 років. Сам Шкляр пояснив таку тривалу паузу «зміною епох». Шкляр розпочав написання роману ще 1998 року, перебуваючи у лікарні, куди він потрапив зі смертельним діагнозом на лептоспіроз.
Справжнім літературним вибухом у його житті став роман «Чорний Ворон. Залишенець» (2009 рік). Книга, що розповідає про запеклу боротьбу повстанців Холодного Яру проти більшовицької окупації у 1920-х роках, повернула з історичного забуття імена тисяч українських героїв. Роман був успішно екранізований і став пророчим для сучасної України.
За цей твір письменникові у 2011 році присудили Шевченківську премію, від якої він принципово відмовився на знак протесту проти українофобської політики тодішнього міністра Дмитра Табачника.
Василь Шкляр – чи не найвідоміший з сучасних українських письменників. Наклади його книг встановлюють рекорди вітчизняного книговидавництва. Його твори перекладено десятками мов. Сьогоднішні герої його романів – це живі люди, які, як і в часи Холодного Яру, Революції Гідності, захищають наше право на волю на східних кордонах України. Як і сотню років тому – в протистоянні з московським агресором.
Політична кар'єра
У 1991 Шкляр став членом Проводу та прессекретарем Української республіканської партії і пробув у лавах цієї партії до 1998 року. У березні 1998 був кандидатом в народні депутати України від виборчого блоку «Національний фронт».
У вересні 2015 року Шкляр знову спробував себе в українській політиці, увійшовши до проводу новоствореної партії УКРОПі пробув у лавах цієї партії аж до її закриття 2020 року.
Цитати Василя Шкляра про війну, Росію та націю
- «Ця війна триває не з 2014 чи 2022 року. Вона триває сотні років. Просто раніше її маскували під "братні обійми", а тепер маски зірвано. Це екзистенційна битва за наше виживання».
- «Наш ворог не міняється століттями. Росіяни приходять на нашу землю з однією метою – знищити українську ідентичність. Але сьогодні вони натрапили на покоління, яке не вміє і не буде рабами».
- «Найвища нагорода для мене сьогодні – це коли хлопці з передової надсилають фото моїх книг із бліндажів та окопів. Це означає, що моє слово воює разом із ними».
- «Перемога – це не просто повернення кордонів. Це повне ментальне відмежування від імперії. Ми маємо випалити з себе будь-який слід «руського міра».
Їх забрала війна: книжки українських письменників, чиї голоси ми більше не почуємо.
Письменник Капранов розкритикував організацію книжкових подій.
Знаменитий український письменник, публіцист та громадський діяч Дмитро Капранов раптово пішов з життя на 57-му році життя через хворобу серця.
