Дебати у Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй не прискорять вирішення конфлікту на Донбасі та не призведуть до позбавлення Росії права вето у Раді Безпеки. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко.
Аналітик не прогнозує масштабної військової операції чи серйозної ескалації на Донбасі, принаймні до рівня 2016 року, про що під час дебатів у Генасамблеї зазначив президент Петро Порошенко. Експерт пояснив це тим, що загострення буде надто «дорого коштувати» і не допоможе конфліктуючим сторонам досягти бажаних результатів.
Микола Капітоненко також вважає неможливим позбавлення Росії права вето у Раді Безпеки ООН, на чому наполягала українська сторона під час дебатів, оскільки ця країна є одним з головних співзасновників Організації.
«Росію неможливо позбавити права вето в ООН. Так само, як і в попередні роки, коли озвучувалася ця ідея. Засаднича архітектура Ради Безпеки сформована і функціонує таким чином, що в її роботі неможливо щось суттєво змінити – розширити склад чи позбавити права вето постійного члена. Про це свідчить історія функціонування ООН, починаючи з 1945 року. Якщо Україні та іншим державам не вдалося цього зробити у 2014-2015 роках, шанси на це у найближчому майбутньому, також мінімальні»
політичний експертНе прогнозує експерт МЦПД і розгортання найближчим часом миротворчого контингенту ООН на тимчасово окупованих територіях Донбасу, на чому під час дебатів вкотре наполягала українська сторона. Причиною він назвав різне бачення сторонами завдань і розміщення контингенту, а також можливість РФ заблокувати будь-яке рішення у Раді Безпеки.
«Питання введення миротворчого контингенту ООН на територію тимчасово окупованого Донбасу, перебуває на порядку денному вже кілька років. Розгортання миротворчої місії – це природна реакція ООН на подібні конфлікти. Однак у випадку Донбасу, сторони продовжують по-різному бачити район її розміщення та завдання. Україна, Франція і США пропонують ввести миротворців на територію ОРДЛО з відновленням контролю над україно-російським кордоном, натомість Росія згодна розмістити «блакитні шоломи» лише уздовж лінії розмежування. Проблема полягає в тому, що Росія здатна заблокувати будь-яке рішення Ради Безпеки ООН, а направлення військового контингенту в обхід цього органу, неможливе. Тому скоріш за все, переговори триватимуть надалі, і якщо колись сторони досягнуть компромісу, миротворча місія може стати одним з інструментів врегулювання конфлікту. Однак шанси на розміщення миротворців найближчим часом, малоймовірні»
Микола Капітоненко також не прогнозує суттєвих наслідків останніх дебатів у Генеральній Асамблеї ООН. За його словами, це не те місце, де приймаються рішення, а лише можливість кожної країни розповісти про свої проблеми світовому співтовариству. Рішення про введення нових санкцій проти РФ чи інші кроки, на думку експерта, будуть прийматися в інших форматах і на рівні окремих держав чи груп держав, ніж на рівні таких глобальних організацій, як ООН.
Нагадаємо, 20 лютого, у річницю початку агресії РФ проти України, в Нью-Йорку відбулося засідання Генеральної Асамблеї ООН, присвячене Україні та ситуації на тимчасово окупованих територіях Донбасу.
Президент Петро Порошенко під час свого виступу заявив, що Росія створила ударну групу поблизу кордонів з Україною, яку може використати для військового удару. Глава держави також акцентував увагу на мілітаризації агресором незаконно анексованого Криму та регіону Чорного моря, а також звернувся до Генерального секретаря з проханням направити в Україну технічну місію для оцінки потенціалу розгортання в ОРДЛО миротворчого контингенту ООН.
Більшість делегацій країн-членів Організації під час дебатів підтримали Україну, закликали РФ звільнити захоплених у полон українських моряків та пообіцяли ввести нові санкції проти країни-агресора.
Раніше міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука зазначив, що миротворча місія ООН зможе реінтегрувати ОРДЛО в Україну впродовж 2-3 років.
