$ 41.85 € 43.64 zł 10.22
0° Київ +2° Варшава +6° Вашингтон
Шанси на миротворців на Донбасі: що пропонує ОБСЄ та чи піде на це агресор

Шанси на миротворців на Донбасі: що пропонує ОБСЄ та чи піде на це агресор

17 Січня 2019 13:11

Про необхідність введення миротворчого контингенту на Донбас йдеться вже не перший рік. Ще у 2015-у президент Петро Порошенко вийшов з такою ініціативою у зверненні до міжнародного співтовариства.

Україна наполягає, щоб миротворчі сили під егідою ООН контролювали усю територію окупованого сходу країни, мали відповідні функції для роззброєння терористів, тримали під наглядом російсько-український кордон.

З таким варіантом згодні союзники Києва - США, Франції та Німеччини. Але не сприймають в Росії, яка бачить миротворців на Донбасі тільки в якості супроводжуючих ОБСЄ. Через непоступливість Кремля, для якого повноцінна місія означала б неможливість підживлювати технікою і живою силою сепаратистів, переговори щодо введення блакитних касок кожен раз заходять у глухий кут.

16 січня міністр закордонних справ України Павло Клімкін озвучив ідею спільних зусиль ООН та ОБСЄ для врегулювання ситуації на Донбасі. Чи є шанси на втілення в життя такої ініціативи, розглянемо докладніше.

Спільна миротворча операція ОБСЄ та ООН в Україні


10 січня чинний глава ОБСЄ, міністр закордонних справ Словаччини Мирослав Лайчак зробив заяву про готовність моніторингової місії надавати підтримку ООН, в разі розгортання миротворчої кампанії на Донбасі.

«Я обговорював із генеральним секретарем ООН це питання. Також я буду звітувати в Раді Безпеки через кілька тижнів. Так що, якщо рішення про розгортання такої місії буде, то ОБСЄ готова використовувати свій досвід на місцях для надання підтримки»

Мирослав Лайчак,

глава ОБСЄ


Лайчак зазначив, що дане питання тільки обговорювалося, але офіційно воно не входить до порядку денного Ради Безпеки, прерогатива формування контингенту блакитних касок для окупованих земель України – за ООН.

Під час візиту до Сєвєродонецька 16 січня глава МЗС Павло Клімкін розповів подробиці цих переговорів:

«Представники ОБСЄ, які працюють в тому числі на Мінському майданчику, вийшли із пропозицією створити спільну місію ООН та ОБСЄ. Ця спільна місія повинна мати військовий компонент, поліцейський компонент та міжнародну адміністрацію»

Павло Клімкін,

глава МЗС України


Клімкін уточнив, що глава ОБСЄ Мирослав Лайчак відвідає Москву в лютому, де обговорить варіант «реальної місії».

Позиція РФ


У той же день глава МЗС Росії Сергій Лавров, відповідаючи на питання журналістів у Москві, підтвердив незмінну позицію Кремля: місіонери-миротворці потрібні тільки в якості забезпечення охорони для спостерігачів ОБСЄ:

«У відповідь наші західні, перш за все, американські колеги висунули правило, яке придумав Курт Волкер – представник США з українського врегулювання. Ці правила полягали не в тому, щоб, як передбачено мінськими домовленостями, сприяти прямому діалогу між Києвом та ополченням і забезпечувати у цьому діалозі за посередництва ОБСЄ вирішення усіх питань. А в тому, щоб ввести на Донбас тридцятитисячний військовий контингент з важкими озброєннями та взяти під контроль весь периметр тієї території Донбасу, про яку ми зараз говоримо»

Сергій Лавров,

глава МЗС РФ


Лавров заявив про неприйнятність розпуску окупаційної влади, щоб «спрямувати поліцію ООН та адміністрацію ООН, які будуть там все вирішувати.

«Думаю, що нас усі розуміють, але хочуть робити вигляд, що це єдиний спосіб вирішення української кризи – піти на поводу у нинішньої влади і змусити Донбас здатися. Це нереально, це абсолютно не реалістично»

Сергій Лавров,

глава МЗС РФ


Спецпредставник США по Україні Курт Волкер в останньому інтерв'ю «Європейській правді» підтвердив, що міжнародний контингент миротворців передбачає наявність в його розпорядженні важкої зброї для того, щоб Україна могла контролювати свої кордони з Росією.

«Зараз немає ніякого контролю кордону на окупованій території. Це треба припинити. Міжнародні сили зможуть її контролювати. Крім того, в присутності миротворчої місії спостерігачі ОБСЄ зможуть в повному обсязі виконувати свою роботу»

Курт Волкер,

спецпредставник США по Україні


По суті, для Сергія Лаврова неприйнятне «важке 30-тисячне озброєння» військових місіонерів під егідою всесвітньо-визнаного миротворчого статусу ООН, але цілком прийнятне таке ж російське оснащення терористів і сепаратистів на території незалежної держави.

Реальність спільної ініціативи ОБСЄ та ООН


В цілому, концепція, запропонована ОБСЄ, збігається із тими принципами, на яких будується пропозиція по миротворчому контингенту від України і союзників. Одна з істотних вимог – це одночасне відведення важкої бойової техніки від лінії розмежування сторін і введення блакитних касок – 20 тисяч військових з країн, не представлених в НАТО і 4 тисяч поліцейських.

За словами Волкера, «миротворчої місії не буде, якщо Росія на це не погодиться».

«Ідея миротворців в тому, що вони потрібні для безпеки в регіоні і для виконання критичних пунктів Мінських угод. Ми віддаємо перевагу миротворчій місії, тому що вважаємо її найкращою для безпеки. Пропозиція Росії про надання охорони спостерігачам ОБСЄ не відповідає цим завданням. Вони фактично пропонують залишити їх війська на території Донбасу та в подальшому давати їм контролювати частину кордону України. Це суперечить Мінським угодам»

Курт Волкер,

спецпредставник США по Україні


По суті, за логікою Кремля, Росія пропонує миротворцям охороняти ОБСЄ від своїх же найманців і терористів, яких вона спонсорує для агресії проти України. Жодна країна світу, про що публічно неодноразово заявляли зацікавлені у миротворцях сторони, не погодиться відправляти своїх людей, якщо для них не буде гарантій безпеки і реальних повноважень впливати на ситуацію. А які гарантії може давати Росія і чого варті слова президента Путіна? Геть нічого.

Путін неодноразово заявляв про те, що має намір дочекатися результатів президентських виборів в Україні, і тільки після цього піднімати усі питання, пов'язані з врегулюванням на Донбасі. Російський лідер розраховує на проходження лояльного кандидата і поступки Києва на адресу Москви по всіх фронтах, пов'язаних з окупаційними територіями.



У тому числі і щодо визнання нелегітимних виборів, проведених в листопаді 2018 року, «обраних» лідерів сепаратистів і примус України до прямих переговорів з бойовиками. Мета зрозуміла – звести в очах світової спільноти військову агресію до внутрішнього конфлікту і громадянської війни в самій Україні. Як результат – домогтися зняття антиросійських санкцій.

Тому миротворчі ініціативи в тому вигляді, як це бачить цивілізований світ разом з Україною – не прийнятні для Путіна. Це очевидний програш для Кремля.

Україна не може дозволити собі сценарій під диктовку Росії. Єдине, що залишається - це згуртовувати цивілізований світ у боротьбі проти агресора, в тому числі і контрзаходами – тиском санкціями, судами, міжнародною ізоляцією і блокадою будь-яких великомасштабних проектів, де країною походження виступає РФ.